Рішення № 100633405, 28.10.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8638/21

2/212/4035/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 (далі –Позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до відповідача Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради (далі – Відповідач, виконком Покровської районної в місті ради) про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, і 17 квітня 2020 року о 06.30 годині з нею, при виконанні трудових обов`язків прибиральника службових приміщень стався нещасний випадок, в результаті якого вона отримала травму у вигляді закритого уламкового перелому обох кісток н/3 лівої гомілки зі зміщенням уламків. Висновком МСЕК від 08.09.2021 позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності з переоглядом 01 серпня 2022 року. Вказує, що в зв`язку з отриманим трудовим каліцтвом змінилося її життя позивача, погіршилася його якість, що завдає їй моральних страждань. Вказала, що внаслідок трудового каліцтва вона постійно відчуває біль в нозі, який віддає в область плечей, верхніх кінцівок, спину, суглоби, груді, що додає скутість рухів тазостегнового суглобу після сну. Вказала, що вона практично не пересувається, її мучать головні болі. Вона не може приділяти належну увагу онукам та гратися з ними, поратися по господарству, вести звичний спосіб життя, який існував до травми. Зазначила, що вона вимушена постійно проходити лікування, приймати знеболюючи ліки, що позбавляє її можливості вести повноцінний спосіб життя. Вказала, що вона постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно негативно позначається на її душевному та фізичному стані. Вказала, що її самопочуття не поліпшується, негативні зміни у її житті є незворотними, усвідомлення чого завдає їй душевного болю та моральних страждань. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 210 000 гривень.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13 жовтня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Актом про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом було встановлено вину лише самої позивачки у настанні нещасного випадку, вини відповідача у настанні нещасного випадку з ОСОБА_1 не встановлено, атому відповідач не повинен відповідати за шкоду завдану позивачу. Вказав, що відповідачем створено належні, безпечні і нешкідливі умови праці та виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах для працівників виконкому районної в місті ради відсутні, а тому вважає, що роботодавцем не порушено прав ОСОБА_1 у сфері трудових відносин. Також, 26 жовтня 2021 року, відповідачем надано до суду пояснення на позов, в яких вказав, що ступень втрати професійної працездатності МСЕК не встановлено безстроково, позивачу встановлена третя група інвалідності з переоглядом, та в подальшому є можливість відновлення попереднього фізичного стану, отримана позивачем травма не спричинила повну втрату позивачем професійної працездатності. Зазначив, що згідно Акту розслідування нещасного випадку, довідки до Акту огляду МСЕК зазначено, що ОСОБА_1 може працювати, не зазначено необхідність створення спеціалізованого робочого місця для особи з інвалідністю, а тому вона може бути працевлаштована на звичайне робоче місце. Вважає, що заявлений до стягнення розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості та є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 з 07.07.2008 по 03.08.2020 працював на підприємстві відповідача на посаді прибиральниці службових приміщень, 03.08.2020 звільнена з займаної посади у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, п.2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с.10-14).

Згідно копії Акту розслідування нещасного випадку від 24 квітня 2020 року, затвердженого Головою Покровської районної в місті ради Коритник В.В., 17 квітня 2020 року о 06.30 годині у коридорі на третьому поверсі біля кабінету №307 будівлі виконкому Покровської районної в місті ради, яка розташована за адресою: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2 з прибиральником службових приміщень ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого вона отримала травму: закритий уламковий перелом обох кісток н/3 лівої гомілки зі зміщенням уламків. Больовий синдром. Ступінь тяжкості травми: тяжка.

Відповідно до згаданого Акту видом події зазначено: падіння потерпілої. Вказано причини настання нещасного випадку: основна – організаційна: невиконання вимог інструкцій з охорони праці; порушено п.п. 3.1, 3.7 «Інструкції з охорони праці №5 для прибиральника службових приміщень», затвердженої розпорядженням голови Жовтневої районної у місті ради від 08.06.2015 №114-р, супутні- відсутні.

Згідно даного Акту комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок з прибиральником службових приміщень виконкому Покровської районної в місті ради ОСОБА_1 , пов`язаний з виробництвом.

Крім того, даним Актом встановлено, що особою, яка допустила порушення законодавства з охорони та гігієни праці зазначено – ОСОБА_1 , прибиральник службових приміщень виконкому Покровської районної в місті ради, яка під час виконання своїх посадових обов`язків не узгодила з керівництвом свої дії та не скористалась драбиною, чим порушила п.п.3.1,3.7 «Інструкції з охорони праці №5 для прибиральника службових приміщень», затвердженої розпорядженням голови Жовтневої районної у місті ради від 08.06.2015 №114-р (а.с. 15-20).

Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №059224 від 08 вересня 2021 року, ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності, третя група інвалідності, у зв`язку з трудовим каліцтвом, акт від 17.04.2020, по 01 вересня 2022 року, з переоглядом 01 серпня 2022 року. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, ВМП, санаторно курортне лікування, палиця (а.с.21).

Також, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №137165 ОСОБА_1 протипоказані тривала хода, важка фізична праця. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: нагляд та лікування у сімейного лікаря (а.с.22).

Відповідно до вимог ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, і моральну шкоду їй заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Так, суд встановив, що нещасний випадок на виробництві, що призвело до втрати працездатності позивача стався з нею 17 квітня 2020 року, під час виконання трудових обов`язків у виконавчому комітеті Покровської районної у місті ради, ОСОБА_1 встановлена втрата професійної працездатності 60%, встановлено третю групу інвалідності на строк до 01 вересня 2022 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_1 внаслідок отриманого нею каліцтва при виконанні трудових обов`язків на підприємстві відповідача заподіяно моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, внаслідок отриманого каліцтва, що потягло втрату працездатності у розмірі 60%, та встановлення третьої групи інвалідності до 01 вересня 2022 року, та вину самого позивача у настанні нещасного випадку, відсутність вини інших посадових осіб відповідача у настанні нещасного випадку, тому суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди у сумі 60 000 гривень, оскільки саме цей розмір є розумним, виваженим і справедливим у ситуації позивача, а також не перевищує гранично допустимого розміру відшкодування такої шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908 гривень.

Керуючись ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради в дохід держави судовій збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: 50014, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.

Повне судове рішення складено та підписано 28 жовтня 2021 року.

Суддя: О. В. Колочко