Рішення № 100631834, 18.10.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7013/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Донченко Ю.В.

секретаря судового засідання Пилипців О.-І.І.

Справа № 466\7013\21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, -

встановив:

02.08.2021 представник позивача - адвокат Таргоній В.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 80 412,23 грн. страхового відшкодування, 8000,00 грн. компенсації витрат на професійну (правничу) допомогу та 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.08.2020 року справу номер 466/7013/21 передано до розгляду судді Донченко Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 19.11.2020 року о 10 год. 40 хв. у м. Львові на вул. Шевченка 360 в відбулась ДТП за участі автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Винуватцем ДТП є водій автомобіля Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Власником пошкодженого автомобіля Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ТДВ "Міжнародна страхова компанія" за полісом ОСЦПВВНТЗ Поліс №160371064.

Постановою Шевченківського районного суду міста Львова у справі №466/9288/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративого правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

Вказує, що 20 листопада 2020 року позивач звернулась до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" з заявою про виплату страхового відшкодування. 15 січня 2021 року позивач отримала постанову суду у справі №466/9288/20, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні ДТП та звернулась до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" з заявою про долучення документів до матеріалів страхової справи та просила здійснити виплату страхового відшкодування.

Разом з тим на адресу позивача надійшов лист від ТДВ "Міжнародна страхова компанія" за вих. №1077 про прийняте рішення, в якому було зазначено наступне: "Відповідно до ст.36 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ", повідомляємо Вам, що комісія ТДВ "Міжнародна страхова компанія" визнала зазначену подію страховим випадком і визначила страхове відшкодування у розмірі 80 412 грн. 23 коп., що буде сплачено на зазначені Вами реквізити".

У листі Про погодження страхового відшкодування вих. №1037 від 19.02.2021 р. ТДВ "Міжнародна страхова компанія" здійснено розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 80 412 грн. 23 коп. У цьому ж листі зазначено, що розмір страхового відшкодування вважається погодженим.

Таким чином, ТДВ "Міжнародна страхова компанія" не заперечується ні факт настання страхового випадку, ні обов`язку зі здійснення виплати страхового відшкодування. Однак, станом на день подачі позову до суду ТДВ "Міжнародна страхова компанія" не здійснила перерахування коштів на рахунок позивача, у зв`язку з чим позивач просить не відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою судді від 02.09.2021 р. відкрито позовне провадження у даній справі, а справу призначено до слухання.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від представника позивача - адвоката Таргоній В.М. на адресу суду за вх.№25522 від 13.10.2021 року та №25677 від 18.10.2021 року надійшли заяви про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ТДВ «Міжнародна страхова компанія» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також враховуючи вимоги ч.1 ст.280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідосини.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 19.11.2020 о 10 год. 40 хв. у м. Львові на вул. Шевченка 360 в відбулась ДТП за участі автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . В результаті зіткнення транспортних засобів автомобіль Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 отримав значні технічні пошкодження.

Винуватцем ДТП є водій автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 17 грудня 2020 року, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративого правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України ( постанова суду №466/9288/20 від 17.12.2020 року).

Власником пошкодженого автомобіля Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.27).

Цивільно - правова відповідальність автомобіля Ford Focus, VIN НОМЕР_4 була застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія» згідно полісу №160371064 (а.с.60).

Відповідно до аварійного сертифіката №22-D/80/5 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 11.12.2020 року становить суму в розмірі 99 494,68 грн.

ОСОБА_1 звернулась до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" з заявою про долучення документів до матеріалів страхової справи та просила здійснити виплату страхового відшкодування (а.с.70).

Відповідно до листа, який отримала ОСОБА_1 від ТДВ "Міжнародна страхова компанія" за вих. №1077 від 22.02.2021 року про прийняте рішення, було зазначено наступне: "Відповідно до ст.36 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ", повідомляємо Вам, що комісія ТДВ "Міжнародна страхова компанія" визнала зазначену подію страховим випадком і визначила страхове відшкодування у розмірі 80 412 грн. 23 коп., що буде сплачено на зазначені Вами реквізити" (а.с.72).

У листі Про погодження страхового відшкодування в за Вих. №1037 від 19.02.2021 р. ТДВ "Міжнародна страхова компанія" здійснено розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 80 412 грн. 23 коп. У цьому ж листі зазначено, що розмір страхового відшкодування вважається погодженим (а.с.71).

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу склав суму в розмірі 99 494,68 грн, що підтверджується наданим стороною позивача аварійним сертифікатом №22-D/80/5 про визначення вартості матеріального збитку.

Листом за Вих. №1037 від 19.02.2021 р. ТДВ "Міжнародна страхова компанія" здійснено розрахунок та погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 80 412 грн. 23 коп

Крім того, варто зазначити про те, що доказів на спростування доводів позивача в частині стягнення суми збитків суду надано не було, як і не було надано доказів добровільного відшкодування позивачу завданих збитків.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначеного предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908,00 гривень.

Що стосується витрат пов`язаних із правовою допомогою слід зазначити наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було подано копію ордеру Таргоній Вадима Миколайовича ВС №1089365 від 20.07.2021 року про надання правничої допомоги позивачу, договір про надання правової допомоги № 2-2312 від 23 грудня 2020 р., додаток до договору про надання правової допомоги від 16 липня 2021 р. детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та дійсненя ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 20 липня 2021р.

Фактична сплата позивачкою коштів за надану правничу допомогу підтверджується копією квитанції №0.02198370019.1 від 16.07.2021 року про сплату нею 8 000,00 грн.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.48 постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача ОСОБА_1 на правову допомогу на загальну суму 8 000,00 гривень, суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 246, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 80 412, 23 грн. (вісімдесят тисяч чотириста дванадцять гривень 23 коп.)

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», код ЄДРПОУ:31236795, місцезнаходження: м.Харків, пр.Гагаріна, 41/2, корпус 8, офіс 1-12.

Текст рішення виготовлений 18.10.2021 року

Суддя Ю. В. Донченко