Рішення № 100631714, 21.10.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/879/21

Провадження № 2/448/504/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2021 року місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (місце знаходження: б-р. Лесі Українки, 26, м.Київ, індекс 01133)

до

відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про стягнення грошових коштів

учасники справи - не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 16 липня 2021 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» (далі позивач) звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення грошових коштів.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.11.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Вольво» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень. Згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова від 17.12.2018 року по справі №464/6440/18 дорожньо-транспортна пригода сталась у зв`язку з порушенням Відповідачем Правил дорожнього руху. Крім того, постановою Сихівського районного суду м. Львова від 04.02.2019 року по справі №464/6420/18, встановлено, що Відповідач 08.11.2018 року керував транспортним засобом «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння відмовився, наслідком чого стало визнання Відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АМ/1634202). Власник транспортного засобу марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» (позивач) із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування. Позивачем було виплачено на користь потерпілої особи 20828,15 грн., страхового відшкодування, яка була обрахована за вирахуванням франшизи у розмірі 1000,00 гри., та суми ПДВ. Отже, з огляду на вищенаведене до ТДВ СК «Альфа - Гарант» у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача на суму 20828,15 грн., які він просить стягнути з відповідача та стягнути з нього 5000,00 грн. судових витрат, пов`язаних із оплатою позивачем професійної правової допомоги, а також 2270 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви до суду.

3.Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву в якій просить суд розгляд справи проводити за без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.35). Проти заочного вирішення справи не заперечує.

5. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Суд констатує, що, крім, направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повідомлення про виклик відповідача в судове засідання здійснювався шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Мостиського районного суду Львівської області (http://court.gov.ua/). Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв від ОСОБА_1 до суду не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

7. Ухвалою суду від 17.08.2021 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

8. Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення). Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а представник позивача заперечень проти такого вирішення справи не подав, суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

9. Згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова від 17.12.2018 року по справі № 464/6440/18ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_1 , 08 листопада 2018 року о 22.00 год. на перехресті пр.Червоної Калини-вул.Гн.Хоткевича у м.Львові, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою та своєчасно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Шкода Фабіа» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , завдавши транспортним засобам технічні пошкодження, чим порушив п.п. 1.5, 2.3б, 13.1 ПДР України (а.с.13).

10. Згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова від 04.02.2019 року по справі №464/6420/18ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на 1 рік. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 08.11.2018 року о 22.10 год. по вул. Г. Хоткевича, 24 у м. Львові, керував автомобілем «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, координації рухів). Від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с.14).

11. Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1634202 страхувальник ОСОБА_3 застрахував в ТДВ СК «Альфа-Гарант» цивільно-правову відповідальність на транспортний засіб «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії з 30.03.2018 р. до 29.03.2019 р. (а.с.9).

12. Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» є юридичною особою з видами діяльності - інші види страхування, крім страхування життя; перестрахування (а.с.6).

13. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , 19 жовтня 2018 року був зареєстрований транспортний засіб «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_5 , рік випуску 2011 власником якого є ОСОБА_2 (а.с.11).

14. 23 квітня 2020 року власник транспортного засобу «Skoda Fabia» ОСОБА_2 , звернувся до ТДВ СК«Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ №1634002, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася о 22 годині 00 хвилин 08 листопада 2018 року з вини ОСОБА_1 (а.с.12).

15. Згідно аварійного сертифікату 88-D/46/8 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого транспортному засобу та протоколів (акт) огляду транспортного засобу від 14.11.2018 року та 20.11.2018 року, складених у присутності ОСОБА_2 , було проведено огляд транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено пошкодження даного автомобіля (а.с. 15-17, 18, 19).

16. Згідно розрахунку страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» внаслідок страхового випадку - ДПТ, яка сталася 08 листопада 2018 року, вартість відновлювального ремонту (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) становить 21 828, 15 грн.; розмір матеріального збитку становить 21 828, 15 грн.; безумовна франшиза становить 1000,00 грн.; сума страхового відшкодування становить 20 828, 15 грн. (а.с.21).

17. Відповідно до страхового акту № ЦВ 18/3234 сума страхового відшкодування становить 20 828, 15 грн. (а.с.22).

18. З платіжного доручення № ID-115332 від 05.02.2019 року вбачається, що ТДВ СК«Альфа-Гарант» перерахувала на рахунок ОСОБА_2 20 828, 15 грн. (а.с.23).

19. Також встановлено, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» зверталося до відповідача ОСОБА_1 з регресними вимогами (а.с.24,25).

V. Застосоване Судом законодавство

20. Згідно вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

21. Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

22. Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

23. Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

24. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

25. Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

26. За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

27.Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

28. Враховуючи наведену норму, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

29. Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

30.Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

31. Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

32. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

При цьому, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

33. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

34. Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

35. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

36.Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15- ц; провадження № 14-176цс18 викладеної у п.п. 49 - 51, 53, 55 -57 визначено, що згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

37. Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

38. Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

39. Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

40. Встановлено, що відповідно до страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, складених на підставі протоколу (акту) огляду транспортного засобу про вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу, позивач сплатив на користь потерпілого суму страхового відшкодування 20 828,15 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн. та суми ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням.

41. Згідно приписів ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

42. Відповідно до п.п. "а" п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

43. Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

VІ. Оцінка Суду.

44. У даному спорі встановлено, що позивач, як страховик, у зв`язку із настанням страхового випадку відшкодував у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і в нього виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи (відповідача) у розмірі виплаченого відшкодування.

45. Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують право позивача на відшкодування шкоди.

46. В свою чергу, відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б були підставою для відмови в задоволенні позову.

47. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

48. Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

49. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

50. Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

51. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

52. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

53. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

54. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

55. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

56. Відповідно до частин четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

57. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

58. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

59. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

60. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

61. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

62. Встановлено, що 14.05.2019 року між ТДВ СК «Альфа-Гарант», в особі Генерального директора Соніної Т.В., та адвокатським бюро «Грідін і Партнери», в особі адвоката Грідіна В.В., було укладено Договір про надання правничої допомоги, згідно п.п. 1.3.2. п. 1.3 якого, професійна правнича допомога за даним Договором включає в себе підготовку процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, заперечень тощо, представництво інтересів Клієнта у судових установах. Пунктом 1.1. Договору передбачено обов`язок Клієнта прийняти відповідну правничу допомогу та оплатити її (а.с.26).

63. На виконання умов Договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року, 22 вересня 2021 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь АБ «Грідін і Партнери» було сплачено грошові кошти в сумі 5000,00 грн., що підтверджується Завданням-дорученням №80 до Договору, платіжним дорученням №ІD - 147600 від 22.09.2020 року, Актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 06.10.2021 року та детальним розрахунком і описом виконаних робіт (а.с.27, 28, 29, 30, 31).

64. Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правової допомоги відповідачу, розрахунок розміру витрат на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг та квитанція є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

65. Враховуючи складність справи та виконаної адвокатами роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та вартості послуг адвоката, а також з урахуванням поданого позивачем розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі є співмірними та підлягають відшкодуванню на користь позивача.

66. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

67. Згідно платіжних доручень № 16899 від 13 травня 2021 року (а.с.4) та №18379 від 09 липня 2021 року (а.с.5) позивачем було сплачено 2270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12,13,76-81,89,141,258-259, 263-265, 268,280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» грошові кошти в розмірі 20 828 (двадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 15 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» 5000 (п`ять тисяч) гривень судових витрат за надання правничої допомоги.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судового збору.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

8. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

10. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

11. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

12. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

13. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

14. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

15. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», місце знаходження: б-р. Лесі Українки, 26, м.Київ, індекс 01133, код ЄДРПОУ 32382598;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_6 .

Повний текст судового рішення складено 26.10.2021 року.

Суддя С.І.Гіряк

Рішення набрало законної сили:

«___» ____ 20__ р.

Суддя С.І. Гіряк