Ухвала суду № 100631623, 26.10.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1680/21

Провадження №2-з/443/2/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

26 жовтня 2021 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, –

встановив:

Суть заяви.

Представник позивачки подав до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (ЄДРПОУ 03349039, місцезнаходження юридичної особи: 79039, Львівська обл., м. Львів, вул. Золота, 42), та Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (код ЄДРПОУ: 39594527, 79039, м.Львів, вул.Т.Шевченка, 111А), у тому числі будь-яким їх підрозділам, службам, їх працівникам або будь-яким залученим ними особам вчиняти дії щодо припинення/відключення будь-яким чином розподілу/постачання природного газу до об`єкта газопостачання (домоволодіння), в тому числі припинення споживання природного газу шляхом перекриття запірного пристрою перед газовими приладами споживача ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 є добросовісним споживачем послуг із газопостачання та газоспоживання, які на умовах типового договорів надають АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут». За наслідком перевірки її лічильника та газоспоживаючого обладнання представниками АТ «Львівгаз» складено акт про порушення від 01.06.2021, який у подальшому комісією було задоволено та донараховано позивачці до сплати 30 378,84 грн. 05.10.2021 від ТзОВ «Львівгаз збут» на адресу позивачки надійшло повідомлення про припинення газопостачання. З вказаними у акті порушеннями позивачка не погоджується, рішення комісії вважає протиправними та необґрунтованими. У будинку позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , вона проживає одна та є особою похилого віку (73 роки). Житлові приміщення опалюються газовим котлом, встановленим відповідно до робочого проекту газифікації. Припинення газоспоживання в опалювальний період при середньодобовій температурі повітря на даний час 5-8°С, унеможливить проживання у вказаному будинку та загрожує здоров`ю позивачки. Відключення вищевказаного будинковолодіння від споживання природного газу призведе до значного ускладнення поновлення порушених прав позивачки як споживача комунальних послуг, оскільки наступне підключення можливе тільки за участі майбутніх відповідачів, а зобов`язати їх це зробити можна тільки шляхом подання додаткових позовних вимог у судовому порядку, витрачання на це часу та грошових коштів на правові послуги.

Суд, вивчивши викладені представником позивачки у заяві аргументи, а також додані до неї документи, доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Згідно з актом №21нас-315/01 від 01.06.2021 та актом про порушення №21нас-315/02 від 01.06.2021, за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення КГС, а саме: сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку (а.с.5, 11).

Відповідно до повідомлення про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості від 31.08.2021, ТОВ «Львівгаз збут» вимагає від ОСОБА_1 сплатити прострочену заборгованість у сумі 30 378,84 грн у повному обсязі не пізніше 10 календарних днів після отримання даного повідомлення. У разі непогашення заборгованості в строк до 10.09.2021 вона зобов`язана самостійно припинити споживання природного газу шляхом перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та надати безперешкодний доступ працівникам АТ «Львівгаз» для здійснення заходів з примусового припинення газопостачання до об`єкту ОСОБА_1 (а.с.6).

Нормативно-правові акти, якими керувався суд.

При вирішення питання забезпечення позову суд керувався Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України).

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до приписів частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Положеннями частини 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз положень статей 149, 150 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Приписами частини 10 статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Згідно з вимогами частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Нормою частини 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Забезпечення позову – це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову застосовуються з метою гарантування виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Водночас, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить (або проситиме) у позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

З аналізу наведених заявником аргументів та наданих на їх підтвердження доказів судом встановлено, що між ОСОБА_1 , АТ «Львівгаз» та ТзОВ «Львівгаз збут» дійсно виник спір. Характер і зміст спірних правовідносин дають підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав чи інтересів ОСОБА_1 як позивачки, оскільки на даний час у АТ «Львівгаз» відсутні перешкоди в реальному виконанні раніше скерованого їй попередження про припинення газопостачання.

Крім того, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 є особою похилого віку і примусове припинення газопостачання, у тому числі в опалювальний період, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для її життя та здоров`я, а у разі встановлення судом незаконності дій відповідачів, у подальшому, може потягти судові спори між сторонами щодо відшкодування завданої шкоди.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що вжиття заходу забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії не є тотожним задоволенню позовних вимог, які будуть заявлені ОСОБА_1 , з огляду на встановлені обставини такий захід не порушує прав інших осіб та, на переконання суду, є пропорційним і адекватним, тому суд вважає, що заяву слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 260, 261 ЦПК України, –

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити повністю.

Заборони Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи 03349039, місцезнаходження юридичної особи: Львівська область, м. Львів, вул.Золота,42) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (ідентифікаційний код юридичної особи 39594527, місцезнаходження юридичної особи: м.Львів, вул.Т.Шевченка,111А), у тому числі будь-яким їх підрозділам, службам, їх працівникам або будь-яким залученим ними особам вчиняти дії щодо припинення/відключення будь-яким чином розподілу/постачання природного газу до об`єкта газопостачання (домоволодіння), у тому числі припинення споживання природного газу шляхом перекриття запірного пристрою перед газовими приладами споживача ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити в Жидачівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.І. Павлів