Рішення № 100630714, 26.10.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН №337/3784/21

Провадження №2/337/1936/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ширіної С.А.,

за участю секретаря судового засідання: Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом і в його обґрунтування вказав про те, що 10 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №1345390. Відповідно до п. 1.1. договору невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua/umovi. Вказаний договір було оформлено у порядку, передбаченому розділом 4 Правил. Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Правил сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

На підставі укладеного договору відповідно до п. п. 1.4., 1.6., 1.9. договору кредитодавець 10.07.2018 року перерахував на картковий рахунок позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 8000,00 гри., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 09.08.2018 року (включно).

Пунктом 1.5.Договору визначено, що проценти за користування кредитом строком більше ніж 5 календарних днів (включаючи Дострокове погашення кредиту) нараховуються , виходячи з фіксованої процентної ставки визначеної в п.1.4 Договору суми кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом . Процентна ставка складає 1,19 % в день.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що плата за користування кредитом вказується у Графі платежів та в Особистому кабінеті позичальника.

Позивач належним чином у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, а саме: надав кредит відповідачу у розмірі, передбаченому умовами договору, шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника, що підтверджується довідкою від 18.06.2021 року, наданою Фінансовою компанією «Елаєнс».

09.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода про зміну умов Договору про надання кредиту № 1345390 від 10.07.2018 р., відповідно до п. п. 1-2 якої сторони дійшли згоди змінити узгоджений строк повернення кредиту № 1345390 від 10.07.2018 р. до 08.09.2018 р. включно. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом за період з 10.07.2018 р. по 09.08.2018 р. у розмірі 856,00 грн., а також плату за продовження строку повернення кредиту у розмірі 150,00 грн.

У порушення умов договору та додаткової угоди, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, 08.09.2018 року відповідач не виконала свої зобов`язання за договором перед позивачем, у зв`язку з чим починаючи з 09.09.2018 року у відповідача виник борг, що має відображення у детальному розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви.

Відповідач станом на 30.06.2021 року має заборгованість - 13226,33 грн., яка складається з наступного:

7068,85 грн. - заборгованість за сумою кредиту;

4000,00 грн. - заборгованість з пені за період з 09.09.2018 р. по 25.09.2018 р. ;

1562,03 грн. - інфляційні втрати за сумою кредиту, нараховані у порядку ст. 625 ЦК України;

595, 45 грн. - 3% річних за сумою кредиту, нараховані у порядку ст. 625 ЦК України;

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за договором про надання кредиту №1345390 від 10.07ю.2018 р. станом на 30.06.2021 року у загальній сумі 13226,33 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито у справі спрощене позовне провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позовній заяві зазначено про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Алекскредит», на позовних вимогах наполягає та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причину відсутності суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу реєстрації , але поштовий конверт повернувся на адресу суду без вручення із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою». Повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача , заяви про слухання справи за її відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Згідно з вимогами ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання, повістка вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явилась в судове засідання без поважаних причин.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Представник позивача згідно з наданою заявою не заперечує проти заочного вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Судом встановлено, що 10 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 1345390 (а.с. 6-10).

Відповідно до п. 1.1. договору невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua/umovi (надалі за текстом - Правила). Вказаний договір було оформлено у порядку, передбаченому розділом 4 Правил. Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Правил сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639. ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На підставі укладеного договору відповідно до п. п. 1.4. -1.7., 1.9 договору кредитодавець 10.07.2018 року перерахував на картковий рахунок позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 8000,00 гри., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 09.08.2019 року (включно).

Пунктом 1.5.Договору визначено, що проценти за користування кредитом строком більше ніж 5 календарних днів (включаючи Дострокове погашення кредиту) нараховуються , виходячи з фіксованої процентної ставки визначеної в п.1.4 Договору суми кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом . Процентна ставка складає 1,19 % в день.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що плата за користування кредитом вказується у Графі платежів та в Особистому кабінеті позичальника.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач належним чином у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, а саме : надав кредит відповідачу у розмірі, передбаченому умовами договору, шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника, що підтверджується довідкою від 18.06.2021 року, наданою Фінансовою компанією «Елаєнс».

09.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода про зміну умов Договору про надання кредиту № 1345390 від 10.07.2018 р., відповідно до п. п. 1-2 якої сторони дійшли згоди змінити узгоджений строк повернення кредиту № 1345390 від 10.07.2018 р. до 08.09.2018 р. включно. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом за період з 10.07.2018 р. по 09.08.2018 р. у розмірі 856,00 грн., а також плату за продовження строку повернення кредиту у розмірі 150,00 грн.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

У порушення умов договору та додаткової угоди, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, 08.09.2018 року відповідач не виконала свої зобов`язання за договором перед позивачем, у зв`язку з чим починаючи з 09.09.2018 року у відповідача виник борг, що має відображення у детальному розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви.

Відповідач станом на 30.06.2021 року має заборгованість - 13226,33 грн., яка складається з наступного:

7068,85 грн. - заборгованість за сумою кредиту;

4000,00 грн. - заборгованість з пені за період з 09.09.2018 р. по 25.09.2018 р. ;

1562,03 грн. - інфляційні втрати за сумою кредиту, нараховані у порядку ст. 625 ЦК України;

595, 45 грн. - 3% річних за сумою кредиту, нараховані у порядку ст. 625 ЦК України;

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису . допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закон України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закон України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закон України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, договір було укладено та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з . урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення інфляційних втрат узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц провадження № 14-254цс19, відповідно до якої визначено, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушує вимоги кредитного договору, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості за договором про надання кредиту № 1345390 від 10.07.2018 року, яка станом на 30.06.2021 року становить 13226,33 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позовних вимог сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн., в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 610-612, , 617 , 625 , 651 , 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 223,247, 259, 263-265, 268, 280-282, 284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (м. Дніпро, вул. Якова Самарського , буд.12-А, ЄДРПОУ 41346335) заборгованість за договором про надання кредиту № 1345390 від 10.07.2018 року, яка станом на 30.06.2021 року становить 13226(тринадцять тисяч двісті двадцять шість) грн.. 33 коп., яка складається з заборгованості за сумою кредиту - 7068,85 грн., заборгованості з пені за період з 09.09.2018 р. по 25.09.2018 р. - 4000,00 грн., інфляційних втрат за сумою кредиту, нараховані у порядку ст. 625 ЦК України - 1562,03 грн., 3% річних за сумою кредиту, нараховані у порядку ст. 625 ЦК України - 595, 45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (м. Дніпро, вул. Якова Самарського , буд.12-А, ЄДРПОУ 41346335) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : С.А. Ширіна

26.10.2021