Ухвала суду № 100630120, 22.10.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/757/20 Провадження № 2-о/304/1/2021

У Х В А Л А

22 жовтня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого – судді Ганька І.І.,

присяжних – Барника М.І., Шейка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

заявника – ОСОБА_1 ,

її представника – адвоката Скочиляс Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку окремого провадження цивільну справу № 308/757/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) та Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить оголосити її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород Закарпатської області, померлим. Свої вимоги мотивує тим, що 06 вересня 1962 року вона, ОСОБА_1 , уклала шлюб із ОСОБА_3 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_2 . Однак, 05 лютого 2008 року близько 08.00 год останній вийшов з дому і більше не повернувся. За таких обставин, 15 лютого 2008 року вона звернулася до Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області із заявою про розшук сина, відтак поліцією було заведено ОРС категорії «Розшук» № 1100908. Весь цей час вона надіялася, що її син живий і його знайдуть, але дії працівників поліції на даний час бажаного результату не дали. Так, у грудні 2011 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області повідомило її, що ними вживаються всі можливі заходи по розшуку її сина ОСОБА_4 та у разі отримання будь-якої інформації про нього її повідомлять додатково. У жовтні 2019 року вона отримала від Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області у якому було зазначено про подальше проведення робіт по розшуку її сина, який являється безвісно зниклим. Разом з цим, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_3 , відтак 15 листопада 2019 року вона звернулася до державного нотаріуса Першої Ужгородської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, що відкрилася після смерті чоловіка — ще 26 жовтня 1994 року вона отримала свідоцтво про право власності на житло, згідно якого квартира на АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності їй та членам її сім`ї – чоловікові ОСОБА_3 та сину ОСОБА_2 , відтак спадщина за ОСОБА_3 складається із 1/3 частки зазначеної квартири. У свою чергу, вона змогла оформити тільки 1/6 частину спадщини за чоловіком, так як у квартирі залишається зареєстрованим їх син ОСОБА_5 , який є безвісно відсутнім вже майже 12 років. У квартирі вона проживає сама, оплачує всі комунальні послуги та не має можливості отримати субсидію, адже для цього потрібна заява від обох співвласників (їй належить 1/2 частина квартири, сину – 1/3 частина, а 1/6 частина залишається неоформленою). Крім цього, без дозволу іншого співвласника вона не може прописати кого-небудь та розпоряджатися належною їй частиною майна на власний розсуд (має намір скласти заповіт на братового сина). Оскільки з часу зникнення ОСОБА_2 вже пройшов тривалий час, протягом такого жодних відомостей про його місце перебування не надходило, інших спадкоємців першої черги за законом у її сина, про яких їй було б відомо, немає, а оголошення його померлим дасть зможу оформити право власності на іншу 1/2 частину квартири у порядку спадкування, тому просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник – адвокат Скочиляс Г.М. до початку розгляду справи по суті просили залишити без розгляду їх заяву про оголошення фізичної особи померлою.

Представник Ужгородського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) як заінтересованої особи у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

У судове засідання представник Першої Ужгородської державної нотаріальної контори також не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 цього Кодексу суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та її представник – адвокат Скочиляс Г.М. просять залишити без розгляду їх заяву про оголошення фізичної особи померлою до початку розгляду справи по суті, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення такої судом.

Керуючись ст. 13, 43, 257 ч. 1 п. 5, 258-261, 294 ч. 3 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) та Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про оголошення фізичної особи померлою — залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2021 року.

Головуючий: Присяжні: Ганько І. І. Барник М.І. Шейко Д.Ю.