Рішення № 100630012, 21.10.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/6841/21

Провадження № 2/243/2148/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Олещенко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Державний виконавець Слов`янського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорний Євген Олександрович, Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - Позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Державний виконавець Слов`янського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорний Євген Олександрович, Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13.11.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 23522 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» у розмірі 13145,14 грн., судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що будь яких кредитних договорів з ПАТ «Платинум Банк» вона не укладала, фінансових зобов`язань перед ним не має та ніколи не мала. Зазначає, що при вчинені оспорюваного виконавчого напису, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначеної у виконавчому написі є безспірною. Таким чином, вчинюючи оспорюваний виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив приписи ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.07.2021 заяву Позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 23522 від 13.11.2020.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ТОВ «Фінпром маркет», повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання явку представника у судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про визнання позовних вимог в частині визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового засідання не з`явився, витребувані судом документи не надав.

Державний виконавець Слов`янського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорний Євген Олександрович, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання до суду не з`явився, письмово надав суду засвідчені копії документів, що стали підставою для відкриття виконавчого провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, як правонаступником Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подано суду заяву з проханням розгляд справи провести за відсутності представника, рішення винести на розсуд суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.11.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 23522, відповідно до якого стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (ЄДРПОУ 43311346), боржником ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.02.2018 по 13.11.2020. Сума заборгованості складає 13145,14 грн., в тому числі плата за вчинення нотаріусом виконавчого напису - 50,00 грн.

Постановою державного виконавця Слов`янського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорного Є.О. від 17.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 13522 виданого 13.11.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», у розмірі 13415,14 грн.

Вирішуючи справу суд виходить з наступного.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ст. 39 Закону «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (надалі Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 Перелік доповнено розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 набрала чинності 10.12.2014 року.

Таким чином, з 10.12.2014 року нотаріуси мали право вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, за кредитними договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».)

Колегія суддів апеляційного суду в цій справі прийшла до висновку про те, що позивачами доведено факт застосування до них оскаржуваного нормативно-правового акту, оскільки запропоновані оскаржуваною постановою КМУ зміни у процедуру вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних і іпотечних договорах створюють можливість при наявності злого умислу, недбалості чи з інших причин кредитору та/чи його посадовим особам або пов`язаним із ними третім особам, незаконно заволодіти коштами або майном, як позивачів так і інших громадян України, шляхом введення в оману нотаріуса, який керуючись спірним актом буде вимушений вчинити виконавчий напис на підставі документів, що не є належними доказами безспірності заборгованості, та згодом стягнення майна чи коштів виконавчою службою на підставі такого виконавчого напису

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14.

В розумінні ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на 22.02.2017), постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 набрала законної сили в день проголошення, тобто 22.02.2017.

З огляду на викладене, пункт 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку втратив чинність з 22.02.2017, а тому з цієї дати нотаріуси не мають права вчиняти виконавчі написи на документах, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, зокрема, на підставі кредитних договорів та виписок з рахунку боржника.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно підпунктів 1.1.-1.3 п. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють безспірну заборгованість на підставі документів, затверджених Переліком, зазначений перелік документів є вичерпним, та у разі надання стягувачем документів не передбачених Переліком, нотаріус відмовляє у вчинені виконавчого напису, стягнення такої заборгованості повинно здійснюватися виключно на підставі рішення суду.

Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , остання заперечує факт перебування в будь-яких правовідносинах з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», вказує, що будь яких кредитних чи інших договорів з відповідачем не підписувала, фінансових зобов`язань перед відповідачем не має та ніколи не мала.

Ухвалою суду від 05.07.2021 у сторін витребовувались копії документів, що стали підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Однак, серед наданих суду документів відсутній кредитний договір, за яким за твердженнями сторони Відповідача у Позивача наявна заборгованість.

Крім того, Відповідач у своїй заяві від 10.09.2021 визнав позовні вимоги Позивача та просив їх задовольнити.

З огляду на зазначені обставини, а також на визнання Відповідачем позову, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання спірного напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були понесені наступні судові витрати: судовий збір за подачу позову в сумі 908,00 грн., судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 681,00 грн. (всього 1589,00 грн.).

У своїй заяві від 10.09.2021 Відповідач крім визнання основної позовної вимоги також визнав вимогу про стягнення з нього на користь Позивача судового збору в розмірі 50 відсотків, інші 50 відсотків просив стягнути з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Суд погоджує таку позицію Відповідача з огляду на положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, за якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Враховуючи, що заяву про визнання позовних вимог Відповідач подав до початку розгляду справи по суті, а саме 10.09.2021 суд приходить до висновку про необхідність повернути Позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого нею судового збору, що складає 794,50 грн., при цьому, враховуючи добровільну позицію Відповідача, викладену ним в заяві про визнання позову з останнього на користь Позивача слід стягнути 50 відсотків сплаченого нею судового збору, що складає 794,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 133, 142, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Державний виконавець Слов`янського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорний Євген Олександрович, Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 13.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстраційним № 23522.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» ЄДРПОУ: 43311346 (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204) на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) 50 відсотків сплаченого нею судового збору за подання позову, що складає 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 340 (триста сорок) гривень, 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) 50 відсотків сплаченого нею судового збору за подання позову, що складає 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 340 (триста сорок) гривень, 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 27 жовтня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.Ю. Фалін

Донецької області