Рішення № 100628562, 26.10.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3824/21

Провадження № 2/521/2881/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Бобуйок І.А.

секретаря судового засідання – Підмазко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксани Володимирівни (місцезнаходження: м. Одеса, вул. 1-а, Сортувальна,буд. 36-Г), третя особа: Центр соціальних служб Одеської міської ради (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна,буд.7) про звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів, зменшення розміру аліментів, здійснення соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

18.03.2021 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів.

23.04.2021 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксани Володимирівни, третя особа: Центр соціальних служб Одеської міської ради, про звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів, зменшення розміру аліментів, здійснення соціальної допомоги(Вхідний №18568).

В уточненій позовній заяві від 23.04.2021 року, позивач зазначив нового співвідповідача - головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксани Володимирівни, та третю особу: Центр соціальних служб Одеської міської ради, та збільшив позовні вимоги, зокрема, просив суд: звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам в сумі 13 655, 40 гривень; зменшити ОСОБА_1 розмір виплати аліментів, та визначити їх у розмірі 50 відсотків від пенсії; зобов`язати Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з пенсійної картки, яка належить ОСОБА_1 та заборону виїзду за кордон; зобов`язати Центр соціальних служб Одеської міської ради здійснити разову матеріальну допомогу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.04.2021 року, суд відмовив у відкритті провадження в частині позовної вимоги, що стосується зобов`язання Центру соціальних служб Одеської міської ради здійснити разову матеріальну допомогу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки така позовна вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства на підставі ч. 1 п. 1 ст. 186 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.05.2021 року відкрито провадження за вищевказаним позовом та призначено проведення підготовчого засідання стосовно позовних вимог ОСОБА_1 , які полягають у наступному: звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам в сумі 13 655, 40 гривень; зменшити ОСОБА_1 розмір виплати аліментів, та визначити їх у розмірі 50 відсотків від пенсії; зобов`язати Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з пенсійної картки, яка належить ОСОБА_1 та заборону виїзду за кордон.

14.07.2021 року до канцелярії суду надійшла заява від позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме: залишити без розгляду позовні вимоги щодо звільнення ОСОБА_1 від виплати заборгованості по аліментам в сумі 13655,40 грн. та щодо зобов`язання Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з пенсійної картки, яка належить ОСОБА_1 та заборону виїзду за кордон, у даній заяві ОСОБА_4 та просив суд розглядати лише позовну вимогу, яка полягає у зменшенні ОСОБА_1 розміру виплати аліментів, визначивши їх у розмірі 50% від пенсії.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2021 року позовні вимоги, які полягають у наступному: звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам в сумі 13 655, 40 гривень, зобов`язати Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з пенсійної картки, яка належить ОСОБА_1 та заборону виїзду за кордон – залишено без розгляду, в частині інших позовних вимог - продовжено розгляд.

Отже, з урахування уточненої позовної заяви від 23.04.2021 року, позивач просить суд про зменшення розміру аліментів, визначивши їх у розмірі 50% від пенсії, та посилається на наступні обставини.

Згідно позовної заяви, 25.05.2010 року Іллічівським міським судом Одеської області постановлено рішення, який позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено, та стягнено на її користь аліменти з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно у розмірі 1/4 частин з усіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, починаючи з 12.05.2010 року і до 08.10.2025 рік. 03.07.2018 року було внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, яким встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач стверджує, що єдиний його дохід є пенсія по інвалідності, (третя група інвалідності, довічно), та при розрахунку суми аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідачки, виходить, що 50 відсотків його пенсії не вистачає на виплату аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд зменшити ОСОБА_1 розмір виплати аліментів, та визначити їх у розмірі 50 відсотків від пенсії.

15.06.2021 року відповідач головний державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксана Володимирівнаподала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила повністю відмовити у задоволенні позовної заяви.

14.07.2019 року відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її особистої участі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, у якій просив слухати справу без його особистої участі.

Відповідачка - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач - головний державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксана Володимирівна у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

Представник Центру соціальних служб Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, у якій просив слухати справу без його особистої участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд, дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.05.2010 року Іллічівським міським судом Одеської області постановлено рішення, який позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено, та стягнено на її користь аліменти з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно у розмірі 1/4 частин з усіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, починаючи з 12.05.2010 року і до 08.10.2025 рік.

Судом встановлено, що на виконанні у Другому Суворовському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 07.05.2012 року знаходиться на виконанні виконавчий лист № 2-1827, що виданий 01.06.2010 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 „ щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх доходів відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, починаючи з 12.03.2010 року і до 08.10.2025 року.

07.05.2012 року державним виконавцем було прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-1827, що виданий 01.06.2010 року Іллічівським міським судом Одеської області.

05.06.2012 року направлено постанову (з виконавчим листом) до Пенсійного фонду України у Суворовському районі про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх доходів відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, починаючи з 12.03.2010 року і до 08.10.2025 рік.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей . першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

За приписами ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).

Згідно ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав ; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Наведені норми імперативно закріплюють обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття та імперативно встановлює мінімальний розмір аліментів, який визначений законодавством України для забезпечених прав дитини на належне утримання, яке гарантується міжнародним законодавством.

Згідно частини другої статті 182 СК України (у редакції, чинній до моменту прийняття Закону України від 17 травня 2017 року) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу,

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Необхідно зауважити, що Законом України від 03 липня 2018 року частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Згідно відзиву на позову заяву, що був поданий відповідачем - головним державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксаною Володимирівною, за заявою стягувача ОСОБА_2 від 29.01.2020 року державним виконавцем зроблено новий розрахунок з урахуванням вище наведених норм, а постанову за новим розрахунком 03.03.2020 року було відправлено до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Суд звертає увагу позивача, що чинним законодавством визначено два способи визначення розміру аліментів, а саме: суд може визначити розмір аліментів, на утримання дитини у вигляді частки заробітку (доходу) матері, батька, у відповідності до ст. 183 СК України та визначити розмір аліментів, на утримання дитини у вигляді твердої грошової суми у відповідності до ст. 184 СК України.

У своїй позовні заяві ОСОБА_1 просить суд зменшити розмір, визначивши їх виплату у розмірі 50 % від пенсії, а тому суд роз`яснює, що суд не може зменшити розмір аліментів визначивши їх у розмірі 50 % від пенсії, оскільки такий спосіб визначення розміру аліментів не передбачений Сімейним кодексом України.

Враховуючи все вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксани Володимирівни, третя особа: Центр соціальних служб Одеської міської ради про зменшення розміру аліментів.

Також, суд роз`яснює позивачу, що сторони виконавчого провадження можуть звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 182, 184, 191, 192, 197 СК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), головного державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ільченко Оксани Володимирівни (місцезнаходження: м. Одеса, вул. 1-а, Сортувальна,буд. 36-Г), третя особа: Центр соціальних служб Одеської міської ради (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна,буд.7) про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок