Рішення № 100628388, 27.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

cправа № 947/13636/21

провадження № 2-о/947/210/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2021 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання – Поведьонков І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса цивільну справу № 947/13636/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одеська міська Рада, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Бадша мір Джан про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Одеси із заявою, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , виданий Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 09 квітня 2010 року) є повнорідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (посвідка на постійне проживання типу НОМЕР_2 , видана 07 серпня 2015 року, орган що видав № 5101).

У липні 2021 року до суду надійшов відзив від заінтересованої особи ГУ ДМС України в Одеській області, в якому ГУ ДМС України в Одеській області зазначає, що її залучення до участі у справи є помилковим, заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, заявник не звертався до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою, у зв`язку із чим звернення до суду є передчасним, між заявником та ГУ ДМС України в Одеській області виник спір, у зв`язку із чим заява підлягає залишенню без розгляду.

В судове засідання заявник не з`явився. Його представником було подано додаткові письмові пояснення й заяву про підтримання заявлених вимог та їх задоволення. Справу просять слухати за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.

Інших заяв по суті справи чи з процесуальних питань до суду не надходило. Розгляд справи проводиться за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи суд вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2015 року зареєстрований та проживає на території України, за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказане підтверджується посвідкою на постійне проживання типу НОМЕР_2 від 07 серпня 2015 року, орган що видав № 5101.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ним отримано паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , орган що видав - Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

У паспорті ОСОБА_2 відсутнє прізвище. Крім цього, як у свідоцтві про народження ОСОБА_1 , так і у свідоцтві про народження ОСОБА_2 не вказані повні прізвища, ім`я та по батькові матері та батька, а лише зазначаються їх імена.

Родинний зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується довідкою Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні № 146/95 від 06.05.2016 року, в якій зазначається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є повнорідними братами.

У відповідності до частини другої статті 26 СК України повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків.

Підставою отримання ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання слугували саме повноводні зв`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заявник бажає підтвердити факт його родинних зв`язків з ОСОБА_2 у судовому порядку.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статі 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати заявнику можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд, дослідивши всі наявні документи у справі доходить висновку про те, що факт родинних зв`язків між заявником та громадянином України ОСОБА_2 підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, які встановлює суд, розглядаючи справи в окремому провадженні, визначений в частині 1 статті 315 ЦПК України. Так, суд розглядає, зокрема, справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказано, що відповідно до пункту 1 статті. 273 ЦПК (на даний час це статті 315 ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення факту того, що громадянин України ОСОБА_2 є повнорідним братом заявника необхідно для подальшого отримання заявником громадянства України, тобто має юридичне значення.

Таким чином, суд вважає доведеним юридичний факт, який заявник просить суд встановити.

Доводи та заперечення ГУ ДМС України в Одеській області щодо неналежного залучення ГУ ДМС України в Одеській області в якості заінтересованої особи, щодо неможливості розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, не звернення заявника до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою до звернення із заявою до суду, а також що між заявником та ГУ ДМС України в Одеській області виник спір, у зв`язку із чим провадження підлягає закриттю – не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Заявник не звертається до суду із питаннями щодо громадянства, тощо. В даному випадку відсутній будь-який подальший спір про право. Встановлення факту є законним правом особи, та не може бути обмежено через незгоду Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

В цей же час ГУ ДМС України в Одеській області чітко не вказує, яке саме право ГУ ДМС України в Одеській області, у зв`язку із чим виникає спір між ГУ ДМС України в Одеській області та заявником.

У відзиві ГУ ДМС України в Одеській області звертає увагу суду, що заявник не звертався до органів ДМС із заявою про набуття громадянства. Проте предметом розгляду даної справи не є вимога про набуття громадянства.

Відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень - не передбачено звернення до територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, як обов`язкову підставу для подальшого звернення до суду для встановлення факту що має юридичне значення.

Доводи відзиву про недотримання заявником порядку досудового врегулювання спору (звернення з відповідною заявою до органів ДМС України) не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/20002 встановлено, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Тобто, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Встановлення юридичного факту в судовому порядку в загальній сукупності юридичних фактів повинно мати місце ще до звернення до органів ДМС України, так як заявник лише бажає встановити факт його родинних зв`язків з братом.

ГУ ДМС України в Одеській області не вказується яким саме чином і яке саме право управління було порушено подачею заяви про встановлення факту що має юридичне значення та які права ГУ ДМС України в Одеській області будуть порушенні у разі встановлення факту родинних зв`язків між фізичними особами.

Заявник не звертається до суду із проханням встановити факт щодо його громадянства, тощо.

Крім цього, у своєму відзиві ГУ ДМС України в Одеській області плутається та зазначає, що заявник бажає встановити факт проживання на території України, факт народження на території України та встановлення батьківства.

В цей же час, в протиріччя, ГУ ДМС України в Одеській області неодноразово наголошує на необґрунтованому залученні ГУ ДМС України в Одеській області до даної справи в якості заінтересованої особи.

Крім цього, протягом всього відзиву ГУ ДМС України в Одеській області посилається на законодавство щодо набуття громадянства особами, які проживали на території України станом на 1991 рік, що взагалі не має ніякого відношення до заяви ОСОБА_1 . Саме в цьому контексті ГУ ДМС України в Одеській області зазначає, що заявник не звертався із заявою до ГУ ДМС України в Одеській області про набуття громадянства.

За таких обставин вбачається, що доводи ГУ ДМС України в Одеській області не знаходять свого підтвердження, а заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Докази, які б спростовували твердження заявника ОСОБА_1 , що він є братом ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Одеська міська рада (ЄДРПОУ: 26597691; місцезнаходження: м. Одеса, площа Думська, буд. 1), Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (ЄДРПОУ: 37811384, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, Бадша мір Джан (паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , виданий Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 09 квітня 2010 року) про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , виданий Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 09 квітня 2010 року) є повнорідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (посвідка на постійне проживання типу

НОМЕР_2 , видана 07 серпня 2015 року, орган що видав № 5101).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.