Ухвала суду № 100628353, 26.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25933/21

Провадження № 1-кп/947/1058/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Завальнюк К.В.

прокурора Бєда К.Е.,

захисника Білана М.О.,

розглянувши в залі суду у підготовчому судовому засіданні в місті Одесі, кримінальне провадження, внесене доЄРДР за № 12021163480000525 від 07.07.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, або для укладання угод немає, відсутні підстави для внесення подання про визначення підсудності.

Захисник Білан М.О., та обвинувачений ОСОБА_1 просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду в загальному порядку.

Представник потерпілого Дмітрієв Р.Б. надав до суду заяву про проведення судового розгляду по справі за його відсутністю.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України та підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно вимог ст.314 ч.3 п. 3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту визначені ст. 291 КПК України, де в п.5 ч.2 цієї статті зазначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В тексті обвинувального акт зазначено, що 15 червня 2021 року, приблизно 16:15 години перебуваючи у приміщенні відділення пошти №4 ТОВ «НОВА ПОШТА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, у ОСОБА_1 , виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій кримінально - протиправний намір, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав майно, що належить ТОВ «НОВА ПОШТА», а саме раніше замовлену на своє ім`я посилку, оголошена вартість якої становить 22 375 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 покинувши місце події, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду ТОВ «НОВА ПОШТА» на суму 22 375 гривень.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, та фабули обвинувачення, що виступає фактичною моделлю вчиненого злочину. Аналіз положень пункту 13 частини першої статті 3, статей 20, 91, пункту 5 частини другої статті 291 КПК України у їх взаємозв`язку дає підстави стверджувати, що тільки конкретне обвинувачення, зрозуміле обвинуваченому за змістом, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не містить у собі суперечностей вважається належним чином сформульованим і таким, що породжує у особи необхідність здійснення захисту від нього.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому йдеться про право особи бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Із формулювання обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, яке викладене в обвинувальному акті, вбачається таємне викрадення останнім 15.06.2021 року з приміщення за місцем господарської діяльності ТОВ «Нова Пошта» в невстановлений спосіб коробки з невідомим поштовим відправленням. Так, відповідно до діючого законодавства України, предметом крадіжки є майно з індивідуальними ознаками, яке має певну вартість, безпосередньо об`єктом злочинного посягання, не може бути коробка з невідомим поштовим відправленням.

Разом із тим, ТОВ «Нова Пошта» як перевізник вантажу за договором перевезення зобов`язане лише доставити довірений відправником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право на його отримання, а відправник або одержувач зобов`язаний сплатити перевізнику обумовлену договором плату.

Так, не з`ясування органом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021163480000525 від 07.07.2021 способу вчинення крадіжки, відсутність даних про предмет злочинного посягання, його вартість і власника суперечать вимогам КПК України та КК України. Завданням кримінального провадження з захисту інтересів суспільства, забезпечення належного розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, унеможливлюють реконструювання наразі події злочину та встановлення об`єктивної сторони як необхідного елементу її складу, а нечітке формулювання обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України грубо порушує гарантоване пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України право знати обсяг вчинених порушень, що суттєво утруднює здійснення ним свого захисту.

З врахуванням того, що у обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення у розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає, що є обставини, що перешкоджають судовому розгляду кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 у суді першої інстанції.

Таким чином, зазначені порушення в обвинувальному акті позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту.

Виявлені недоліки неможливо усунути також шляхом зміни обвинувачення після його призначення до судового розгляду, це не відповідає нормам КПК України.

Так, згідно зі ст.ст. 338,339 КПК України, під час судового розгляду прокурор має право змінити обвинувачення тільки якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та висунути додаткове обвинувачення у разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв`язане з первісним.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з недоліками є неприпустимі, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Таким чином, у зв`язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 291 КПК України, суд дійшов висновку, що він в силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 290,291,314, 369-372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163480000525 від 07.07.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, повернути прокурору Київської окружної прокуратури м. Одеси, як такий, що не відповідає вимогам діючого КПК України.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Войтов Г. В.