Ухвала суду № 100627679, 25.10.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/915/21

пр № 2-з/464/33/21

УХВАЛА

25 жовтня 2021 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання – Цуняк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову, –

встановив:

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа №464/12197/14-ц за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах Фонду державного майна України, Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№48)» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Урумової Ж.М., за участі третьої особи – Управління державної реєстрації Львівської міської ради, про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 16.02.2021 вищевказаний позов у справі №464/12197/14-ц залишено без розгляду та таку ухвалу оскаржено керівником Львівської місцевої прокуратури №1.

Крім цього, у межах вищевказаної справи Міністерством юстиції України, як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подано позов до ОСОБА_2 , третя особа – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом приведення самочинно збудованої споруди в попередній стан та ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.02.2021 провадження у справі за таким позовом відкрито (№464/915/21).

До Сихівського районного суду м. Львова 05.04.2021 надійшла заява Міністерства юстиції України про забезпечення вищевказаного позову третьої особи.

Разом з тим, 25.03.2021 цивільну справу №464/12197/14-ц, у якій відповідно міститься позов третьої особи Міністерства юстиції України (№464/915/21), було скеровано до Львівського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги керівника Львівської місцевої прокуратури №1 на вищевказану ухвалу від 16.02.2021 про залишення позову без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 03.09.2021 апеляційну скаргу керівника Львівської місцевої прокуратури №1 залишено без задоволення та вищевказану ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року.

Після повернення справи №464/12197/14-ц з апеляційної інстанції таку 25.10.2021 передано судді для вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до заяви про забезпечення позову Міністерству юстиції України стало відомо, що ОСОБА_2 у 2018 році передав ТОВ «Боднар» будівлю автомийки літ. «Б-1», загальною площею 216,0 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на таке нерухоме майно належить ТОВ «Боднар». За цих обставин позивач вважає, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову в подальшому може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зокрема, відповідач ОСОБА_2 , який є засновником та керівником нового власника спірного майна, а саме ТОВ «Боднар», може розпорядитися зазначеним майно та відчужити його на користь інших осіб для ухилення від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заяву про забезпечення позову судом розглянуто без повідомлення учасників справи.

Оглянувши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, забезпечення позову можливе лише після перевірки судом вищевказаних обставин, які дають можливість дійти висновку, чи запропонований вид забезпечення позову буде відповідним встановленій меті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Встановлено, що на думку позивача, діями відповідача ОСОБА_2 порушено права позивача та існує необхідність витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння зазначеного відповідача. Крім цього, у заяві про забезпечення позову вказано, що право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Боднар».

Наведене підтверджується інформацією з відповідного Державного реєстру, відповідно до якої право власності на будівлю автомийки літ. «Б-1», загальною площею 216,0 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.11.2018 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Боднар» (ЄДРПОУ 42482816).

Незважаючи на такі обставини, позивачем жодних позовних вимог безпосередньо до ТОВ «Боднар» не заявлено та така юридична особа на час розгляду питання щодо забезпечення позову не є відповідачем у справі.

Враховуючи вищенаведене, за відсутності конкретних позовних вимог до особи, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, яке є предметом спору, у суду відсутні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії щодо майна цієї юридичної особи, яка є не є учасником справи, а саме ТОВ «Боднар».

У зв`язку з цим, беручи до уваги також обмежені строки розгляду заяви про забезпечення позову, у задоволенні такої заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви Міністерства юстиції України про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 25.10.2021 .

Головуючий Дулебко Н.І.