Рішення № 100627188, 26.10.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/10432/21

н/п 2/766/11035/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/10432/21; провадження №2/766/11035/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за

позовом Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ - 07856371, місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул.. 1 Слобідська, 120)

до

відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за договором позики

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

22 червня 2021 року директор ДП «Миколаївський бронетанковий завод» Кравченко Ю.Г. звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики від 28.12.2017 року у розмірі 32000, 00 грн., інфляційні збитки у розмірі 6796,80 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн..

Позовна заява обґрунтована тим, що 28 грудня 2017 року між сторонами укладено договір позики, за умовами якого ДП «МБТЗ» надав, а ОСОБА_1 отримав позику в розмірі 40 000, 00 грн. Згідно з пунктом 3.2 Договору сума позики підлягала поверненню шляхом сплати Відповідачем частинами щомісяця 2 000, 00 грн. Позика надавалась на строк до 30 вересня 2019 року. Додатковою угодою №1 від 11 лютого 2019 року та додатковою угодою №2 від 26 грудня 2019 року, строк надання позики продовжувався до 31 грудня 2019 року та до 31 грудня 2020 року, відповідно. Також зазначеними додатковими угодами щомісячний платіж відповідача для повернення позики встановлений в розмірі 3 200, 00 грн.

Відповідачем зобов`язання по поверненню позики не виконано, оскільки сплачено лише 8 000, 00 грн., останній платіж вчинено 11 травня 2018 року.

Листом від 23 лютого 2021 відповідач звернувся до позивача з проханням щодо продовження договору позики, чим підтвердив наявність невиконаних зобов`язань за договором, проте не надав пропозицій щодо їх виконання.

На даний час заборгованість складає 32 000, 00 грн., інфляційні збитки з 12 травня 2018 року по 15 червня 2021 року становлять 6 796, 80 грн., три проценти річних з 12 травня 2018 року по 15 червня 2021 року становлять 2 972, 05 грн.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.07.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 23.09.2021 року.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 26.10.2021 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 14.09.2021 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти винесення заочного рішення не подав. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач та його представник повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, відомий суду номер телефонного звьязку, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Як передбачено п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

З Довідок про доставку СМС на 23.09.2021 року та 26.10.2021 року встановлено, що про розгляд судової справи відносно нього відповідач був повідомлений належним чином, тому мав змогу реалізувати своє процесуальне право на подачу заяв по суті справи особисто або через представника, однак протягом строків, визначених ст. 178 ЦПК України цього не зробив.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, враховуючи визначені ЦПК України строки розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку про можливість розгляду справи по суті пред`явлених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача/ його представника і невстановлення судом поважних причин їх неприбуття, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

28 грудня 2017 року між ДП «Миколаївський бронетанковий завод» та ОСОБА_1 укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав позичальнику у власність безпроцентно грошові кошти у сумі 40 000, 00 грн, а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів. (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору позику надано до 30 вересня 2019 року.

Відповідно до п. 3.2. Договору сума позики підлягає поверненню шляхом її внесення в касу підприємства позикодавця частинами у розмірі 2 000, 00 грн. щомісяця.

У випадку порушення своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, встановлену та діючим законодавством України. Якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений п. 2.3. Договору, то він сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, з моменту коли такі кошти мали бути повернуті до дня їх фактичного повернення позикодавцеві. При простроченні повернення позики (її частини) позичальник додатково до пені, передбаченої п. 4.2. Договору, сплачує штраф у розмірі 5 % (п`яти) від суми позики. (п. 4 Договору).

11 лютого 2019 року між ДП «Миколаївський бронетанковий завод» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до договору позики від 28 грудня 2017 року, за умовами якої строк надання позики продовжено до 31 грудня 2019 року та збільшено щомісячний платіж до 3 200, 00 грн.

26 грудня 2019 року між ДП «Миколаївський бронетанковий завод» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до договору позики від 28 грудня 2017 року, за умовами якої строк надання позики продовжено до 31 грудня 2020 року та встановлено щомісячний платіж до 3 200, 00 грн.

23.02.2021 року ОСОБА_1 подав до ДП «Миколаївський бронетанковий завод» заяву про продовження договору позики від 28 грудня 2017 року, яку залишено без задоволення.

Згідно акту взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 15.06.2021 року між ДП «Миколаївський бронетанковий завод» та ОСОБА_1 , відповідачем в рахунок погашення кредити сплачено 8 000, 00 грн., кінцеве сальдо становить 32 000, 00 грн.

Відповідно до розрахунку інфляційних збитків, здійсненого позивачем, інфляційні збитки за період з 12.05.2018 року по 15.06.2021 року складають 6 796, 80 грн.

Відповідно до розрахунку відсотків за користування грошовими коштами (3% річних), здійсненого позивачем, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 12.05.2018 року по 15.06.2021 року складає 2 972, 05 грн.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Отже, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж якість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавець є юридична особа-незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.2 ст.625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порушення вимог цивільного законодавства, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув, а тому кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, у вигляді інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, або які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжного доручення №753705 від 15 червня 2021 року позивачем сплачено 2 270, 00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.

На підставі На підставі викладеного та керуючись статтями 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ - 07856371, місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул.. 1 Слобідська, 120) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ - 07856371, місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул.. 1 Слобідська, 120) заборгованості за договором позики від 28 грудня 2017 року у розмірі 32 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ - 07856371, місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул.. 1 Слобідська, 120) інфляційні збитки за період з 12.05.2018 року по 15.06.2021 року у розмірі 6 796, 80 грн. та 3% річних за період з 12.05.2018 року по 15.06.2021 року у розмірі 2 972, 05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ - 07856371, місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул.. 1 Слобідська, 120) в рахунок відшкодування судового збору 2 270, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод», ЄДРПОУ 07856371, місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул.. 1 Слобідська, 120;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.10.2021 року.

Суддя Є.М. Булах