
Справа № 490/7801/21
н\п 2/490/4312/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа Головне Управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про визнання незаконним рішення, дії, бездіяльності дізнавача, стягнення моральної шкоди за незабезпечення прав потерпілого і процесуальних строків під час досудового розслідування,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив визнати рішення, дії, бездіяльністьдізнавача, стягнення моральної шкоди за незабезпечення прав потерпілого і процесуальних строків під час судового розслідуваннята стягнення з ГУ Державної казначейської служби у Миколаївській області в порядку відшкодування моральної шкоди 237900 грн.
При цьому, позивач вказав наступне.
Службові та посадові особи Центрального відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області Гринчук, Чугай, Загоруйко, Бочарова, Федюніна, слідчі Страхов, Мельчуцький, Кожемякін, Проскурня; ГУ НП Анохін, Шайхер, Ахрамєєв, Чуб, ОСОБА_2 , Лівінська, Сидоренко, Левицька, Кучерін та інші, вчинили 6 кримінальних правопорушень, в тому числі погрозу вбивством, яка супроводжувалась незаконним проникненням у житло та іншого володіння особи, погрозою знищення майна і людей, замах на вбивство 7 осіб з рушниці « Сайга», після чого з 07.06. 2020 року стали на шлях порушення законності, правового порядку, приховування злочинів від реєстрації в ЄРДР та розслідування, порушили та обмежили конституційні права і свободи.
Відповідно до ЗУ « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування , прокуратури і суду «, підлягає відшкодуванню моральна шкода, завдана громадянинові в результаті нездійснення процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Протоколом автоматизованого розподілу від 06.10.2021 року справу передано на розгляд судді Шолох Л.М.
Ухвалою від 11.10.2021 року суддю Шолох Л.М. відведено від розгляду справи № 490\7801\21.
Розпорядженням № 1222 від 21.10.2021 року призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Протоколом від 22.10.2021 року справа передана судді Черенковій Н.П.
За правовим висновком ВСУ у справі № 6-501цс17, слідує, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставоюпокладенняцивільноївідповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальноївідповідальності, незаконного застосуваннязапобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
За такого, позивач не врахував зазначених вище норм матеріального права, та залишив поза увагою, що зазначені норми матеріального права регулюють різні підстави, умови, порядок відповідальності за завдану моральну шкоду та коло суб`єктів, на яких покладається така відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтересифізичнихосіб, права та інтересиюридичнихосіб, державні та суспільніінтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 24 КПК зазначено, що кожному гарантується право на оскарженняпроцесуальнихрішень, дійчибездіяльності суду, слідчогосудді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Окрім того, гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, щостосується прав, свобод чиінтересів особи, судом вищогорівня в порядку, передбаченому КПК, незалежновід того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Шкода,завдана незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках та в порядку, передбачених законом.( ст.130 КПК України).
Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розглядсправиупродовжрозумного строку. Відповідно до ст. 308 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудовогорозслідування.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілиймають право на звернення до прокурора, слідчогосуддіабо суду з клопотанням, в якомувикладаютьсяобставини,
За приписами ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Правила даної статті також вимагають зазначення ціни позову з обгрунтуванням сум, які підлягають стягненню; зміст позовних вимог передбачає спосіб захисту порушеного права, передбачений законом, або інший спосіб захисту порушеного права, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів- зміст позовних вимог щодо кожного з них; позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів.
Як вбачається із вище викладеного, дані вимоги позивачем не виконані.
Статтею 24 КПК зазначено, що кожному гарантується право на оскарженняпроцесуальнихрішень, дійчибездіяльності суду, слідчогосудді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Окрім того, гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, щостосується прав, свобод чиінтересів особи, судом вищогорівня в порядку, передбаченому КПК, незалежновід того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
За приписами ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовийспір; публічно-правовийспір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування; нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується йогов иконанням або має визначений строк.
За статтею 5 КАС України.кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певнихдій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутностік омпетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
Захист порушених прав, свобод чиінтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних суддів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованихп овноважень;за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дійчибездіяльності у частині доступу до публічноїінформації.
За приписами ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідними є вимоги, задоволення якої залежить від задоволення іншої вимоги ( основної).
Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження з огляду на те, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмова у відкритті провадження в даному випадку не є відмовою у доступі до правосуддя, оскільки не позбавляє ОСОБА_1 можливості захисту порушеного права у спосіб, передбачений законом.
Керуючись ст.ст.186,260-261,293-294,ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа- Головне Управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про визнання незаконними рішень, дій, бездіяльності дізнавача, відшкодування моральної шкоди за незабезпечення прав потерпілого і процесуальних строків під час досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя Н.П. Черенкова
Судове рішення № 100626575, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 27.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/7801/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: