Рішення № 100620949, 25.10.2021, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/368/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді- Козіної С.М.,

за участі:

секретаря- Маламан Я.О.,

позивача - ОСОБА_1 (не з`явився),

відповідачки - ОСОБА_2 (не з`явилась),

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову

ОСОБА_3 (не з`явилась),

представника КП "Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг" (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг", про зобов`язання здійснити перепоховання, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивач звернувся до Ржищівського міського суду Київської області із вказаним позовом, посилаючись на те, що він є співвласником домоволодіння по АДРЕСА_1 . Іншим співвласником цього домоволодіння є його мати - ОСОБА_3 . За родом своєї професійної діяльності позивач більшу половину свого часу проводить у відрядженнях, у тому числі за межами України. Коли позивач нещодавно повернувся до свого будинку за зазначеною вище адресою, побачив перед самими воротами могилу, якої там раніше не було і в яку він ледве не в`їхав, заїжджаючи у своє подвір`я. Ще раніше мати у телефонній розмові повідомляла його про якесь поховання поблизу їхнього будинку та про її звернення до суду про проведення перепоховання. Достеменно знаючи, що їхній будинок розміщений біля старого кладовища, позивач спочатку цій інформації не надав належної уваги, думаючи, що мова йде про певні незручності, викликані захороненням давніх часів. До того ж позивач знав, що це кладовище є недіючим і на ньому поховання не проводяться вже дуже давно. Але побачивши на власні очі місце розташування цієї могили, для позивача стали зрозумілими серйозні переживання з цього приводу його матері, бо це захоронення суперечить не лише нормам закону але і будь-якому здоровому глузду, спричиняючи моральний дискомфорт та викликаючи негативні відчуття. Крім того, ця могила заважає нормальному в`їзду до власного домоволодіння та виїзду із нього, що створює реальні перешкоди у користуванні своїм будинком, подвір`ям, в`їздними воротами. Як з`ясувалося, це поховання незаконне, було проведене громадянкою ОСОБА_2 , яка таємно, без будь-яких дозволів та погоджень вирішила похоронити там чоловіка, з яким проживала у громадянському шлюбі - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З приводу даного факту мати позивача звернулася з письмовою заявою на ім`я в.о. Ржищівського міського голови і для з`ясування всіх обставин по даному факту було створено комісію. Організацію поховання померлих і надання ритуальних послуг згідно з договорами-замовленнями у м. Ржищів відповідно до своїх статутних завдань здійснює КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг». До повноважень цього підприємства також належить утримання місць поховання згідно із встановленими правилами та санітарними нормами. За результатами роботи комісії було встановлено, що поховання ОСОБА_4 в м. Ржищеві по вул. Запорізька здійснено без дозволу КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг» та з порушенням санітарних норм. Рекомендовано родині ОСОБА_4 здійснити перепоховання померлого у місці, встановленому КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг» на одному із міських кладовищ (по вул. Панорамна, вул. Богдана Хмельницького або вул. Зодчих). Крім того, на запит в.о. міського голови від 12 вересня 2018 року на ім`я завідувача Обухівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України» Рябчука М.П., останнім безпосередньо було проведено виїзд на місце проведення незаконного поховання та надано наступний висновок від 17 вересня 2018 року № 127 : «Поховання гр. ОСОБА_4 проведено незаконно, без дозволу органів місцевого самоврядування та з порушенням санітарних вимог, що може вплинути на ґрунтові води і спричинити захворювання поряд проживаючих громадян. У відповідності з ДБН 360-92 «Планировка и настройка городских сельских поселений», Державних санітарних правил» «Планування та забудови населених пунктів», ДСАНПіН 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України»: 1. санітарно захисна зона від кладовища до житлової забудови становить - 300 метрів; 2. відповідальність за стан кладовища, порядку поховання лежить на органах місцевого самоврядування та адміністрації кладовища. Відповідачку ознайомлено із зазначеними вище висновками і документами та направлено письмову вимогу про необхідність проведення перепоховання покійника. Також із ОСОБА_2 проведено індивідуальні бесіди про необхідність здійснення нею таких дій через загрозу здоров`ю та життю людей, які проживають поблизу, пов`язану із проведеним нею незаконним похованням. Проте відповідачка ігнорує всі ці приписи та категорично відмовляється виконувати зазначені вище законні вимоги.

У зв`язку з цим, в листопаді 2018 року мати позивача звернулась до Ржищівського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання здійснити перепоховання. Всі ці зазначені вище обставини були встановлені судом і доведені під час судового розгляду у справі № 374/353/18.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу», Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі. Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України. Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради. Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.

Відповідно до п. 2.12. Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19 листопада 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 вересня 2004 року за № 1110/9709, перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини. Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки позивачкою не було додано до матеріалів справи висновок про склад ґрунтів та з моменту поховання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пройшло три роки, які є безумовною передумовою для перепоховання.

Оскільки, незалежно від складу ґрунтів, граничним максимальним терміном для проведення перепоховання є три роки після поховання, позивач вважає, що має всі підстави звернутися до суду з позовом про перепоховання з врахуванням та дотриманням зазначеної вимоги закону щодо проведення перепоховання після 26 березня 2021 року.

Позивач просив зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 здійснити перепоховання останків померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з місця незаконного його поховання в інше місце, виділене КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг», відповідно до вимог державних санітарних норм та правил, а також стягнути судовий збір.

У судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 38).

Відповідачка у судове засідання не з`явилась. Копію позовної заяви з додатками відповідачка не отримала, рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся на адресу суду з відміткою - "за закінченням терміну зберігання". Про розгляд справи відповідачка повідомлялась шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду. Станом на 25 травня 2021 року заперечення проти позову та заяви про відкладення судового засідання від відповідачки не надходили.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась.

Представник КП "Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг" Сікаленко Т.С. в судове засідання не з`явилась з поважних причин, позовні вимоги підтримала (а.с. 37).

Дослідивши докази, суд приходить до висновку щодо задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом п.п. 3, 4 частини другої ст. 15 Цивільного кодексу України, одними із способів захисту порушеного права є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

У відповідності до частини другої ст. 298 Цивільного кодексу України кожен зобов`язаний шанобливо ставитися до місця поховання людини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ржищів Київської області помер ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27 березня 2018 року (а.с. 13).

Так, загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, врегулювання відносин, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлення гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання визначені Законом України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року №1102-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено поняття поховання, відповідно до якого, поховання, це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Відповідно до ст. 5 цього Закону державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання впроваджуються в порядку, передбаченому законом, з метою забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, тварин, охорони рослин, а також майна та довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів ресурсів. Державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання складаються зокрема з обов`язкових містобудівних, екологічних вимог та санітарно-гігієнічних норм щодо створення та функціонування кладовищ, крематоріїв, інших місць поховань. Розроблення і прийняття державних стандартів у галузі поховання здійснюється в порядку, встановленому законом. З метою врахування обрядових звичаїв, сприяння розвитку етичних правил у галузі поховання можуть запроваджуватися кодекси професійної етики.

Згідно ст. 8 вказаного Закону організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами. Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв`язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 5)здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб`єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами. Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону. Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до Статуту, затвердженого Рішенням Ржищівської міської ради Київської області № 2034-40-06 від 25 січня 2013 року, Комунальне підприємство "Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг" є підприємством, створеним Ржищівською міською радою Київської області з метою утримання в належному санітарному стані площ, скверів, парків міста; обслуговування мережі вуличного освітлення; забезпечення своєчасного збору і вивезення сміття та з метою забезпечення здійснення поховання тіл померлих, поховання урни з прахом померлого, експлуатації та утримання кладовищ (а.с. 14-15).

Згідно із положенням ст. 11 Закону, поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

Судом встановлено, що поховання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було здійснено його дружиною ОСОБА_2 , яка проживала з ним у громадянському шлюбі, на кладовищі, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 141715837 від 18 жовтня 2018 року, домоволодіння по АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частці кожному (а.с. 10-12).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_3 звернулася до Ржищівської міської ради Київської області із заявою щодо проведення поховання ОСОБА_6 близько біля її домоволодіння, за результатами якої органом місцевого самоврядування було проведено перевірку.

Судом було встановлено що поховання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було здійснено без відповідних дозволів комунального підприємства.

Крім того, дане поховання здійснено з порушеннями санітарних норм, що підтверджується Актом комісійного обстеження від 10 серпня 2018 року (а.с. 16), відповідно до якого встановлено, що поховання ОСОБА_4 в м. Ржищеві по вул. Запорізька здійснено без дозволу КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг» та з порушенням санітарних норм. Рекомендовано родині ОСОБА_4 здійснити перепоховання померлого у місці, встановленому КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг» на одному із міських кладовищ (по вул. Панорамна, вул. Богдана Хмельницького або вул. Зодчих).

Також факт порушення санітарних норм підтверджується листом Обухівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи "Київський обласний лабораторний центр МОЗ України" від 17 вересня 2018 року № 127, виявлені порушення, зокрема, - поховання ОСОБА_4 проведено незаконно, без дозволу органів місцевого самоврядування та з порушенням санітарних вимог, що може вплинути на ґрунтові води і спричинити захворювання поряд проживаючих громадян. У відповідності з ДБН 360-92 «Планировка и настройка городских сельских поселений», Державних санітарних правил» «Планування та забудови населених пунктів», ДСАНПіН 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України»: 1. санітарно захисна зона від кладовища до житлової забудови становить - 300 метрів; 2. відповідальність за стан кладовища, порядку поховання лежить на органах місцевого самоврядування та адміністрації кладовища (а.с. 19).

Факт знаходження поховання ОСОБА_4 неподалік від домоволодіння АДРЕСА_1 , підтверджується наданою позивачем фотокарткою (а.с. 17).

Всі ці обставини були встановлені рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 20 лютого 2020 року, яке набрало законної сили, ухваленому в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство "Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг", про зобов`язання здійснити перепоховання.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями статті 50 Конституції України та статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" унормовано, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Також судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області від 20 грудня 2018 року № 302 "Про закриття кладовищ (старих кладовищ) на території Ржищівської міської ради Київської області", закрито кладовища (старі кладовища) та заборонено здійснення поховань на території міста Ржищів Київської області, зокрема закрито кладовище по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу», перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі. Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України. Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради. Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.

Відповідно до п. 2.12. Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19 листопада 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 вересня 2004 року за № 1110/9709, перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини. Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.

Враховуючи викладене, на підставі встановлених судом обставин та зазначених норм Закону, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити перепоховання підлягає задоволенню, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 здійснити перепоховання останків померлого ОСОБА_4 в інше місце, виділене КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг», відповідно до вимог державних санітарних норм та правил.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування судового збору в розмірі 840 грн 80 коп.

Факт сплати позивачем судового збору в сумі 840 грн 80 коп. підтверджується квитанцією № 70746269 від 9 грудня 2020 року (а.с. 1).

За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 81, 82, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг", про зобов`язання здійснити перепоховання, - задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 здійснити перепоховання останків померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з місця незаконного його поховання в інше місце, виділене КП «Ржищівська служба благоустрою та ритуальних послуг», відповідно до вимог державних санітарних норм та правил у 15-денний термін після набрання рішенням суду законної сили, але не раніше 26 березня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ), кошти на відшкодування судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя