Ухвала суду № 100620798, 25.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14331/21

Провадження №2/369/5905/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Жукова Дмитра Олександровича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним договору дарування, –

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним договору дарування.

Разом з позовною заявою до суду надійшла вищезазначена заява в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222480801:01:002:0050 із забороною її відчуження та вчинення щодо неї будь-яких реєстраційних дій.

18.10.2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Дубас Т.В.

В обґрунтування поданої заяви адвокат Жуков Д.О. зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського суду Київської області із позовною заявою про визнання недійсним договору дарування № 469 від 15.02.2019, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку та зобов`язання вилучити з ДЗК відомості щодо неї.

Заочним рішенням від 22.10.2020 у справі № 369/11800/17 Києво-Святошинського районного суду Київської області вирішив: визнати незаконним та скасувати рішення Бузівської сільської ради КиєвоСвятошинського району №56 від 13.09.2017 року про надання дозволу на розробку технічної документації щодо складання акта на право власності на землю надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_4 , площею 0,175 га в АДРЕСА_1 .

Визнати недійним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 403755 виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер 3222480801:01:002:0050, площею 0,1703 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії та номер 1957, видане 12.11.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калашовою Л.В.

Відновити становище, яке існувало до порушення права власності ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку, площею 0,2223 га у АДРЕСА_1 шляхом скасування у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 3222480801:01:002:0050, площею 0,1703 га.

Водночас, виконати вказане рішення суду позивач не змогла, адже ОСОБА_5 , яка є відповідачем як у справі № 369/11800/17, так і у даній, під час розгляду справи №369/11800/17 подарувала спірну земельну ділянку ОСОБА_6 .

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 44/19-41 експертів Київського науково дослідного інституту судових експертиз від 05.06.2019, встановлено, що Відповідачі захопили понад третину земельної ділянки Позивача та зарестрували за собою право власності на неї.

Таким чином, незважаючи на задоволення судом її позовних вимог та формальне поновлення порушених прав Позивача, домогтися їх реального поновлення вона не може через укладення відповідачами договору дарування, що змушує її знову звертатися до суду.

Після відкриття провадження у судовому спорі № 369/11800/17, власник спірної земельної ділянки вже раз її відчужив.

Станом на момент звернення до суду, спірна земельна ділянки нічим не обтяжена, а тому у будь-який момент знову може бути відчужена, що створює для Позивача додаткову необхідність звернення до суду.

Рішенням суду у справі № 369/11800/17 вже встановлено, що понад третина спірної земельної ділянки належить позивачу, а тому заборона її вільним розпорядженням є належним і співрозмірним втручанням у права власності одного з відповідачів у даному спорі. Накладення арешту та заборона розпоряджання спірною земельною ділянкою до вирішення спору по суті не впливає на можливість Відповідача користуватися нею, а тому не створює для неї побутових та особистих незручностей. Наслідком забезпечення позову є лише убезпечення Відповідача від думки про доцільність її подальшого дарування чи перепродажу, зокрема, й назад ОСОБА_5 . За таких умов у разі відмови у забезпечення позову існує очевидна небезпека того, що посудившись ще 4 роки, Позивач знову не зможе ефективно поновити свої порушені права та добитися справедливості.

Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Встановлено, що предметом спору є визнання недійсними договору дарування земельної ділянки, а також визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,припинення права власності прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладене та враховуючи межі заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222480801:01:002:0050 із забороною її відчуження та вчинення щодо неї будь-яких реєстраційних дій.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Жукова Дмитра Олександровича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним договору дарування - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3222480801:01:002:0050 із забороною її відчуження та вчинення щодо неї будь-яких реєстраційних дій.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Інформація про боржника: ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 .

Інформація про боржника: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Інформація про боржника: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, адреса: вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03116, код ЄДРПОУ: 39817550.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В. Дубас