Рішення № 100620447, 25.10.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1613/20

2/287/340/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

До Олевського районного суду Житомирської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов обґрунтований тим, що позивачка ОСОБА_1 являється бабусею неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю дитини є дочка позивачки - ОСОБА_2 , а відомості про батька записані в свідоцтво про народження дитини зі слів матері. Внаслідок чого ОСОБА_2 має статус матері одиначки. Деякий час після народження дитини дочка ОСОБА_2 проживала у будинку разом з позивачкою та опікувалась сином, хоча часто залишала дитину в позивачки, так як ніби то їздила по справах в інші міста. Проте, з червня 2019 року дитина через відсутність матері вдома фактично проживає у родині позивачки, так як ОСОБА_2 покинула свою дитину на бабусю та вже декілька разів змінила своє місце проживання. На телефонні дзвінки відповідачка не реагувала, а пізніше взагалі перестала відповідати. З того часу ОСОБА_2 жодного разу не поцікавилася своєю дитиною, її здоров`ям та справами, не надіслала жодної копійки на утримання дитини, не поцікавилася про фізичний та духовний розвиток дитини. В той час, коли дитина чекає батьківської турботи, відповідачка жодного разу за останній рік навіть по телефону не поцікавилася про справи дитини. За зверненням ОСОБА_1 було проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини та участі матері у вихованні дитини, яке проводило орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області. Орган опіки та піклування дійшов висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2018 року народження. Оскільки, остання покинула дитину, її вихованням не займається, матеріально її не підтримує, аліментів не сплачує, що свідчить про ухилення матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. На думку позивачки, все це говорить про те, що її дочка ОСОБА_2 своєю поведінкою не заслуговує називатись «мама», оскільки дитина не отримує від неї належної теплоти, любові, уваги, піклування, порад, допомоги, якої діти шукають в очах своїх батьків. За таких обставин позивачка просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідачки аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму, передбаченого Законом України «Про державний бюджет України» (на відповідний вік) для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття.

07.07.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у цивільній справі - Винара Л.В.

26.07.2021 року на запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація з Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідачки по справі - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07.09.2021 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України та позивачці надано строк для усунення недоліків у позовній заяві.

24.09.2021 року, засобами поштового зв`язку, від позивачки надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та уточнена позовна заява.

Відповідно до ухвали суду від 27.09.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі у зв`язку з карантином. Позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі. Позовні вимоги визнає та просить їх задоволити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області Грузинська Б.В. в судове засідання не з`явилася, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивачка по справі ОСОБА_1 є матір`ю відповідачки ОСОБА_2 (а.с. 8), а тому відповідно є бабусею неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 25.08.2020 року комісією проведено обстеження умов проживання в сім`ї ОСОБА_2 та встановлено, що сім`я складається з ОСОБА_2 , матері та дитини ОСОБА_3 . На даний час ОСОБА_3 проживає у сім`ї своєї бабусі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів бабусі дитина перебуває на її вихованні та забезпеченні із серпня 2019 року. За даний період мати тільки декілька разів навідувалась до сина ОСОБА_3 . З березня 2020 року ОСОБА_2 взагалі залишила територію населеного пункту. Враховуючи вищенаведене, комісія вважає за необхідне позбавити матір ОСОБА_2 батьківських прав та надати право бабусі ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства займатись подальшим вихованням онука ОСОБА_3 (а.с. 13-15).

Відповідно до листа відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області від 23.09.2021 року вих. № 2869/212/02-2021 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 176 КУпАП (25.07.2021 року) ч.2 ст.178 КУпАП (26.01.2021 року); ст. 183 КУпАП (16.04.2020 року, 02.05.2021 року); ч.1 ст. 184 КУпАП (26.01.2021 року). Також, відносно гр. ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 185 КК України (01.02.2021 року) (а.с. 31).

Із висновку органу опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області від 20.08.2020 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , 07.03.2018 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 28.08.2020 року № 134 вбачається, що з 04.02.2020 року дитина ОСОБА_3 знаходиться на обліку служби у справах дітей, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах. ОСОБА_2 схильна до зловживання алкогольними напоями, бували випадки коли мама поїхавши до подруг з іншого села, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння не слідкувала за дитиною. Сторонні люди дзвонили до ОСОБА_1 , яка є бабусею ОСОБА_3 та повідомляли про те, що дитина ходить за селом по дорозі одна. В поле зору відповідних служб сім`я потрапила ще в квітні 2019 року. З даною сім`єю неодноразово проводились профілактичні бесіди, складались попередження, питання неналежного виконання батьківських обов`язків виносилось на засідання органу опіки та піклування в січні 2020 року та в серпні 2020 року повторно. 05.02.2020 року дана сім`я взята під соціальний супровід КУ «ЦСССДМ Олевської міської ради». З цього часу ОСОБА_3 проживає у своєї бабусі ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись Законом України «Про охорону дитинства», ст. 164 Сімейного Кодексу України орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10-11).

Конвенція про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є - першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

У відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, зокрема, позбавлення батьківських прав. Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, жорстоко поводяться з дитиною , є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви … про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов`язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідачка не надала суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню дитини, а також прояву з її боку щонайменшої батьківської турботи.

В судовому засіданні не встановлені об`єктивні перешкоди для відповідачки у належному вихованні дитини, що свідчить про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками.

Враховуючи наведені обставини, зважаючи на те, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, не з`явилася до суду для участі у розгляді даного питання, що свідчить про її небажання брати участь вихованні дитини та зберегти зв`язок із дитиною - її слід позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина.

Надані докази є підтвердженням того, що позбавлення батьків батьківських прав є доцільним, оскільки відповідачка допустила свідоме нехтування своїми обов`язками. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи, а у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - 70%.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів з відповідачки на утримання малолітньої дитини є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи, що позов подано до суду 17.09.2020 року, саме з цієї дати слід проводити стягнення аліментів.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 19, 121, 125, 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь опікуна дитини або державного закладу, в якому буде перебувати дитинааліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідачки до повноліття ОСОБА_3 ,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн., які перерахувати на р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485 , отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.0левськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).

Роз`яснити, що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 21.10.2004 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID-картка № НОМЕР_4 , видана 01.12.2017 року органом видачі № 1828, ІПН НОМЕР_5 місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області, код ЄДРПОУ 44118307, місце знаходження: 11001, м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, 4, Житомирської області.

Суддя: Л.В.Винар