Ухвала суду № 100620015, 27.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4136/15-ц

Провадження № 6/161/741/21

У Х В А Л А

27 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Чигринюк В.С.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

25.10.2021 року від ОСОБА_1 надійшла до суду вищевказана заява, у якій вона просить суд визнати виконавчий лист, виданий 29.07.2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області в цивільній справі № 161/4136/15-ц таким, що не підлягає виконанню, а також постановити ухвалу про зупинення його примусового виконання, до вступу в законну силу ухвали суду за результатами розгляду даної справи.

В обгрунтування необхідності зупинення примусового виконання спірного виконавчого документу ОСОБА_1 зазначає, що наразі на його підставі здійснюється виконавче провадження № 66406362 та через ДП «Сетам» на 18.11.2021 року призначено аукціон по реалізації належної їй квартири загальною площею 101,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , під лотом № 497760. Відтак не зупинення виконання за виконавчим листом не забезпечить повний та ефективний спосіб захисту та матиме для неї, у випадку реалізації її житла, утруднення повороту виконання судового рішення. Тому у даному випадку є необхідним зупинення виконання виконавчого провадження № 66406362, відкритим на підставі виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/4136/15-ц.

Для вирішення питання про зупинення стягнення за спірним виконавчим листом учасники провадження в судове засідання не викликалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як за законом, так і на практиці.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства – є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Крім того, п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також, суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012).

Разом з тим, частиною 3 ст. 432 ЦПК України передбачено, що до розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Загальною підставою для зупинити виконання за виконавчим документом є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим поворот виконання судового рішення.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування зупинення виконання за виконавчим листом покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Заявник, посилаючись на необхідність зупинення виконання за спірним виконавчим листом, не надає жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що у разі не вжиття відповідних заходів поворот виконання судового рішення стане утрудненим чи взагалі не можливим, а мотивація заяви ґрунтується виключно на припущеннях, що суперечить ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

Вирішуючи питання про зупинення виконання за виконавчим документом, суд також брати до уваги інтереси не тільки заявника (боржника), а й інших осіб (зокрема стягувача), права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи вищевказані норми законодавства та наведені обставини, а також те, що зупинення виконання за виконавчим документом є правом суду, а не його обов`язком, суд вважає, що наявність підстав для зупинення виконання за спірним виконавчим листом у будь-якій мірі не обгрунтована.

Керуючись ст. ст. 352, 354, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання виконавчого листа – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала в повному обсязі складена 27 жовтня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська