Рішення № 100618235, 05.08.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2021 року м. Рівне №460/2844/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Топольський В.М.,

відповідача: представник Безпалов А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПрокуратури Рівненської області Офісу Генерального прокурора про стягнення середньомісячного заробітку в результаті затримки негайного виконання рішення, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Рівненської області, у якому позивач просить суд:

стягнути з Генеральної прокуратури України на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, що виник в результаті затримки негайного виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі № 817/2166/16 в частині поновлення позивача на роботі в органах прокуратури та на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури за період з 15.12.2017 по 20.05.2018 в розмірі 183285,44 грн. (сто вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень сорок чотири копійки);

стягнути з прокуратури Рівненської області на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 72057,90 грн. (сімдесят дві тисячі п`ятдесят сім гривень дев`яносто копійок);

стягнути з прокуратури Рівненської області на користь позивача заробітну плату з 12.09.2016 по 07.11.2016 в розмірі 29898,40 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень сорок копійок).

Надалі, 04.08.2021 у ході судового розгляду позивач зменшив позовні вимоги, а тому на розгляді суду залишилась вимога про стягнення з прокуратури Рівненської області на користь позивача заробітної плати з 12.09.2016 по 07.11.2016 в розмірі 29898,40 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень сорок копійок).

Заяви по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він у період з 12.09.2016 по 07.11.2016 працював в Сарненській місцевій прокуратурі, однак заробітної плати за цей період не отримав. Повідомив, що у вказаному періоді він був відсторонений від займаної посади на підставі наказів Рівненської обласної прокуратури. Однак частиною другою статті 64 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на час відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень за прокурором зберігається заробітна плата. Водночас відповідач безпідставно не нарахував і не виплатив йому заробітну плату за період відсторонення, а тому вона підлягає стягненню у судовому порядку. З наведеного просив суд задовольнити позов.

Рівненська обласна прокуратура з позовними вимогами не погодилась, подала відзив на позовну заяву. На обґрунтування своїх заперечень, відповідач вказав, що Рівненським окружним адміністративним судом у постанові від 14.12.2017 у справі № 817/2166/16 встановлено, що 12.09.2016 в рамках розслідування кримінального провадження № 42016000000001053 від 18.04.2016, повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наказом прокурора Рівненської області № 127 від 22.09.2016 було внесені зміни та доповнення до наказу прокурора Рівненської області № 120 від 14.09.2016 про призначення службового розслідування. Зокрема, пунктом 4 наказу передбачено, що на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області. Таким чином, ОСОБА_1 , в силу вищевказаних причин у період з 12.09.2016 по 07.11.2016 на робочому місці не перебував, своїх посадових обов`язків не виконував. Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно наказу Державного комітету статистики України № 489 від 05.12.2008 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», табель обліку робочого часу за формою № П-5 застосовується для обліку робочого часу всіх категорій працівників, що працюють, для контролю за дотриманням ними встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, які застосовуються для розрахунку заробітної плати (враховуючи роботу в святкові дні, вихідні, в нічний час, наднормово, у відрядженнях), оплати різних видів відпусток, простоїв, лікарняних, а також для складання статзвітності з праці. Табель обліку складається уповноваженою особою і передається в бухгалтерію спочатку для розрахунку авансу за першу половину місяця, а після повного оформлення - для розрахунку зарплати за місяць. У табелях, отриманих відділом фінансування за вересень, жовтень та листопад 2016 року табельником Сарненської місцевої прокуратури зазначено, що позивач за період з 13.09.2016 по 07.11.2016 не перебував на робочому місці. В табелях робочого часу за відповідний період відсутня кількість відпрацьованих днів та зазначено «Н» - неявка з нез`ясованих причин. У зв`язку з чим, підстави для нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 12.09.2016 по 07.11.2016 - були відсутні. З наведеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Офіс Генерального прокурора України подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог повністю. Водночас аргументи на обґрунтування заперечень загалом повторюють твердження, які вказані у відзиві Рівненської обласної прокуратури.

Позивач подав відповідь на відзив і додаткові пояснення, в яких вказав, що відповідач не ознайомлював його з наказами про відсторонення, а також про те, що службове розслідування повинно було проводитися відповідно до положень Дисциплінарного статуту прокуратури України, а не Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України №104 від 24.09.2014. До того ж, зауважив, що у спірному періоді замість відміток «Н» (неявка з нез`ясованих причин) відповідач повинен був у табелі робочого часу проставляти відмітки «І» (інші причини неявки), оскільки причини неявки позивача на роботу були відомі роботодавцю.

Суть поданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив та на пояснення позивача зводиться до аргументів вже викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 10.06.2020.

Ухвалою суду від 10.06.2020 провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішенням суду у справі № 817/2166/16.

Ухвалою суду від 12.05.2021 провадження у справі поновлено, розгляд справи по суті призначено у на 02.06.2021

Ухвалою суду від 06.07.2021 постановленою у судовому засіданні замінено відповідача - Прокуратуру Рівненської області на Рівненську обласну прокуратуру та відкладено розгляд справи на 04.08.2021.

04.08.2021 в судовому засіданні оголошено перерву на 05.08.2021.

05.08.2021 у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частину судового рішення.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 15.12.2015 працював в органах прокуратури на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області.

Так, сторонами не заперечується, що відповідно до наказу прокурора Рівненської області № 120 від 14.09.2016 у зв`язку з не доброчесною поведінкою призначено службове розслідування відносно керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 за фактом його можливої причетності до скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного із створенням злочинної організації з незаконного видобутку бурштину та утворено комісію.

Наказом прокурора Рівненської області № 127 від 22.09.2016 було внесено зміни та доповнення до наказу прокурора Рівненської області № 120 від 14.09.2016. Пунктом 4 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання обов`язків керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 (а.с. 123-124).

Доказів оскарження вказаних вище наказів матеріали справи не містять.

Відповідно до табелів обліку робочого часу позивача за вересень 2016 року та листопад 2016 року він з 13.09.2016 по 07.11.2016 був відсутній на робочому місці (а.с.64-67).

Заробітна плата ОСОБА_1 за період з 13.09.2016 по 07.11.2016 роботодавцем не нарахована і невиплачена (а.с. 186).

Вважаючи дії Рівненської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора щодо не нарахування та невиплати йому заробітної плати з 12.09.2016 по 07.11.2016 протиправними, позивач звернувся до суду задля її стягнення з цим позовом

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із статтею 1 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України) Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

У статті 94 КзпП України та частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зазначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

А отже, в разі невиконання працівником роботи чи покладених на нього посадових обов`язків на період відсторонення його від роботи, якщо таке відсторонення не визнано неправомірним, не дає підстав для виплати такому працівнику заробітної плати.

Згідно частини 1 статті 64 Закону України «Про прокуратуру» повноваження прокурора зупиняються в разі, окрім іншого: відсторонення від посади під час дисциплінарного провадження стосовно нього - до звільнення з посади прокурора, скасування рішення про відсторонення від посади під час дисциплінарного провадження стосовно нього, закриття цього дисциплінарного провадження або накладення за його вчинення дисциплінарного стягнення (пункт 3).

Частиною другою статті 64 вказаного Закону передбачено на час відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень за прокурором зберігається заробітна плата, а у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, йому можуть доручати завдання, виконання яких не впливає на об`єктивність перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу прокурора Рівненської області № 120 від 14.09.2016 у зв`язку з не доброчесною поведінкою призначено службове розслідування відносно керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 за фактом його можливої причетності до скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного із створенням злочинної організації з незаконного видобутку бурштину та утворено комісію.

Наказом прокурора Рівненської області № 127 від 22.09.2016 було внесено зміни та доповнення до наказу прокурора Рівненської області № 120 від 14.09.2016. Пунктом 4 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання обов`язків керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 .

Доказів оскарження вказаних вище наказів матеріали справи не містять.

Отже, у період з 12.09.2016 по 07.11.2016 позивач був відсторонений від посади. Слід зазначити, що на час відсторонення від посади (відсторонення від виконання службових повноважень) за прокурором зберігається заробітна плата. При цьому, сам факт відсторонення не звільнює прокурора від обов`язку перебувати на робочому місці.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24.10.2018 року у справі № 826/2076/17. Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати за період відсторонення особи (прокурора) від посади судам необхідно встановити обставини щодо присутності особи на робочому місці в цей період.

З наведеного суд вважає що ч.2 статті 64 Закону України «Про прокуратуру» не має імперативне значення в частині зберігання заробітної плати за прокурором під час його відсторонення від посади.

Стосовно факту присутності позивача на робочому місці під час відсторонення його від посади слід зазначити наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у період з 13.09.2016 по 07.11.2016 позивачу заробітна плата не виплачувалась.

Відповідач вказує, що заробітна плата не нараховувалась оскільки позивач протягом вказаного періоду був відсутній на робочому місці. Позивач також не заперечує факту відсутності його на роботі у спірний період часу.

Водночас, в якості доказів відсутності позивача на робочому місці за спірний період відповідач надав табелі обліку робочого часу позивача за вересень 2016 року та листопад 2016 року. Згідно з якими він був відсутній на робочому місці починаючи з 13.09.2016 по 07.11.2016 (включно). За цей період у позивача відсутні робочі дні (зазначено « 0») та обліковано як «Н» (неявка з нез`ясованих причин).

Разом з тим, за 12.09.2016 заробітна плата була нарахована і виплачена позивачу, з огляду на те, що він був присутній на робочому місці, а тому вимога про її стягнення є необґрунтованою і суд її відхиляє.

Частиною другою статті 30 Закону «Про оплату праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 затверджено та введено в дію з 01 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, до складу якої включено № П-5 «Табель обліку використання робочого часу»

Типова форма № П-5 складається з двох частин. Перша частина - табель обліку використання робочого часу. У ньому наведено умовні позначення елементів робочого часу з визначеними літерними та цифровими кодами. Друга частина - табель обліку робочого часу, якому кожному працівникові відводиться рядок, поділений на дві частини: у верхню щодня вносять відомості про відпрацьовані години або неявки на роботу; у нижній частині умовними позначеннями (кодами) відзначають характеристики відпрацьованих годин (надурочні, нічні, години роботи у вихідні та святкові дні тощо) та причини нез`явлень на роботу - види відпусток, тимчасова непрацездатність, прогули, простої, страйки, переведення на неповний робочий день, інше.

Табель обліку робочого часу, оформлений належним чином і засвідчений підписами осіб, відповідальних за його заповнення, у встановлений строк передають до відділу кадрів (іншого профільного структурного підрозділу). Перевіривши правильність заповнення (відповідність наказам, розпорядженням тощо), працівник із кадрів також підписує табель і передає його до бухгалтерії для нарахування заробітної плати.

Надані відповідачем табелі обліку робочого часу підписані та засвідчені належним чином, а тому є належним доказом, який підтверджує відсутність позивача у спірний період на робочому місці.

Стосовно доводів позивача, що у спірному періоді замість відміток «Н» (неявка з нез`ясованих причин) відповідач повинен був у табелі робочого часу проставляти відмітки «І» (інші причини неявки), оскільки причини неявки позивача на роботу були відомі роботодавцю, то суд зауважує, що ця обставина жодним чином не спростовує факт неявки позивача на роботі з 13.09.2016 по 07.11.2016.

Отже, вказані обставини у сукупності підтверджують факт відсутності позивача у спірний період на робочому місці та як наслідок підтверджують правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати у період відсторонення його від посади.

Суд підкреслює, що предметом доказування в справі, яка розглядається, є оцінка дій відповідача щодо невиплати позивачу заробітної плати за період його роботи з 12.09.2016 по 07.11.2016, а не правомірності чи протиправності видачи наказів, якими ОСОБА_1 відсторонено від посади і суд встановлює обставини, що є предметом доказування на підставі наданих сторонами доказів.

Тому суд не надає правової оцінки, доводам позивача про те, що відповідач не ознайомлював його з наказами про відсторонення, а також про те, що службове розслідування повинно було проводитися відповідно до положень Дисциплінарного статуту прокуратури України, а не Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України №104 від 24.09.2014, оскільки це не стосується предмета доказування у цьому спорі.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Оцінюючи наявні в справі докази та аналізуючи встановлені фактичні обставини суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду довів правомірність ухваленого ним рішення.

Отже, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненської обласної прокуратури (33000, м.Рівне, вул. 16.Липня, 52 ,код ЄДРПОУ 0210077), Офісу Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) про стягнення середньомісячного заробітку в результаті затримки негайного виконання рішення, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2021 року

Суддя У.М. Нор