Ухвала суду № 100616045, 26.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/20465/20

категорія 111030700

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглянувши питання дотримання позивачем процесуальних строків на звернення до суду в адміністративній справі за позовом Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ -С" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2020 №0008333201 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 604424,72 гривень.

Ухвалою від 01 грудня 2020 року відкрито провадження у справі №240/20465/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21 грудня 2020 року о 10:00.

Головним управління ДПС в Житомирській області до суду було подано клопотання Головного управління ДПС в Житомирській області, в якому він просив залишити позовну заяву Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" без розгляду, через пропуск ним процесуального строку на звернення з даним позовом до суду. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що відповідно до пункту 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України строк оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження) становить один місяць, який обраховується з дня наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Враховуючи той факт, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 09.10.2020 №29830/6/99-00/06-02-06-06 позивач отримав 15 жовтня 2020 року, а до суду звернувся 23 листопада 2020 року, Головне управління ДПС в Житомирській області просило застосувати визначені КАС України наслідки пропуску строку звернення до суду у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши зазначене клопотання та перевіривши дотримання Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суду встановив наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, за загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що у випадку якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, норми КАС України передбачають можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.07.2020 №0008333201 про застосування до Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" штрафної (фінансової) санкції у розмірі 604424,72 гривень.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право обрати адміністративний та/або судовий порядок оскарження рішення контролюючого органу після його отримання.

При цьому, обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Крім того, у вищезазначеній постанові Верховний Суд висловлював позицію про те, що застосування скорочених строків звернення до суду при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах у порівнянні з такими строками в інших публічних правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та в діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується зі встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку та оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів у межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення цієї мети та завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

З матеріалів справі вбачається, що в межах спірних правовідносин Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" скористалося правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.07.2020 №0008333201, відповідне рішення №29830/6/99-00-06-02-06-06 за результатами розгляду скарги позивача було прийнято Державною податковою службою України 09 жовтня 2020 року.

Вказане рішення Державної податкової служби України від 09.10.2020 №29830/6/99-00-06-02-06-06 Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" отримало 15 жовтня 2020 року.

Відтак, з огляду на положення пункту 56.17 статті 56 ПК України, у даній справі процедура адміністративного оскарження закінчилася 15 жовтня 2020 року - днем отримання Споживчим товариством "КООПЕРАТИВ-С" рішення ДФС України за результатами розгляду його скарги.

Однак, до суду з даним позовом про захист своїх прав Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" звернулось лише 23 листопада 2020 року, що підтверджується датою на поштовому конверті, в якому позов надійшов до суду.

Вказане свідчить про пропуск позивачем місячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас, Споживче товариство "КООПЕРАТИВ-С" відповідної заяви про поновлення йому пропущеного процесуального строку на звернення до суду не подавало.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ-С" без руху та зобов`язати його надати до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248, 256, 287 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Споживчого товариства "КООПЕРАТИВ -С" - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки та надати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович