Рішення № 100615597, 11.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Справа № 160/13326/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, яка виразилась у відмові у призначенні пенсії за віком, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність, яка виразилась у відмові Відділу обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року при призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Відділ обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , періоду роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року, з дати звернення із заявою про призначення пенсії - 07 липня 2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 26.08.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» отримала відмову від 15 липня 2021 року в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року, оскільки в трудовій книжці позивача міститься виправлення в даті наказу про прийом на роботу. Вважаючи таку бездіяльність відповідача неправомірною, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

07.09.2021 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що до страхового стажу позивача не зарахований період роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року, оскільки наявне виправлення в даті наказу про прийом, яке не завірено належним чином, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соцзахисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.07.2021 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 14.07.2021 року № 045750013952 позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року, оскільки в трудовій книжці наявне виправлення в даті наказу про прийом на роботу, яке не завірено належним чином.

Страховий стаж позивача становить 23 роки 09 місяців 15 днів, тоді як згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком необхідний страховий стаж 26 років з 01 січня по 31 грудня 2019 року.

Отже, спір між сторонами виник з підстав неправомірності та необґрунтованості відмови відповідача у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, передбачено ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Даним Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 14.07.2021 року № 045750013952 вбачається, що єдиною підставою для неврахування періоду роботи позивача з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року є наявність виправлення в даті наказу про прийом позивача.

Трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 містить наступні записи:

- № 9 від 01.04.1992 року про прийняття позивача за переводом поваром 4 розряду до Малого державного підприємства кафе «Роксолана»;

- № 10 від 01.02.1993 року про переведення на посаду повара 5 розряду - підстава наказ№ 2-к від 08.02.1993 року;

- № 11 від 14.11.1994 року про звільнення, яка вважається недійсною згідно наказу № 15-к від 15.11.1994 року та зазначено, що ОСОБА_1 продовжує працювати;

- № 11 від 22.06.1993 року про перейменування МДП кафе «Роксолана» в ДКП кафе «Роксолана» на підставі рішення Кіровської районної ради народних депутатів № 915 від 22.06.1993 року;

- № 12 від 03.07.1995 року про звільнення за п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з переведенням в ТОВ підприємство «Катерина», на підставі наказ № 5-к від 03.07.1995 року.

Отже, з поданої позивачем трудової книжки вбачається, що вона працювала в МДП кафе «Роксолана» ( ДКП «Роксолана після перейменування») в період з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року, а тому відмова відповідача в зарахування цього періоду до страхового стажу є необґрунтованою.

Доводи відповідача щодо відмови у зарахування до загального страхового стажу вищевказаного періоду роботи з огляду на недоліки трудової книжки є необґрунтованими, оскільки позивач не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки на підприємстві, і це не може бути підставою для позбавлення його права на соціальний захист.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність, яка виразилась у відмові Відділу обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року при призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Відділ обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , періоду роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року, з дати звернення із заявою про призначення пенсії - 07 липня 2021 року.

При визначенні періоду, з якого слід провести зарахування вказаного вище періоду, суд виходить з положень ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В даній справі позивач звернулася за пенсією через місяць з моменту досягнення пенсійного віку, а отже відповідач повинен зарахувати спірний період саме з 07 липня 2021 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату № 0.0.2219394214.1 від 04.08.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність, яка виразилась у відмові Відділу обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року при призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Відділ обслуговування громадян № 2 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , періоду роботи з 01 квітня 1992 року по 03 липня 1995 року, з дати звернення із заявою про призначення пенсії - 07 липня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець