Рішення № 100611997, 20.10.2021, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1156/21

Номер провадження № 2/194/409/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 03 серпня 2021 року звернувся до суду з позовною заявою до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора, про визнання причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними, та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якій просив визнати причини пропуску строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 поважними; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,4237 га, яка розташована за адресою: м. Тернівка хутір Зелена Долина Тернівської міської ради, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1 га та площею 0,3237 га для ведення особистого підсобного господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позовної заяви зазначає, що шлюб між його батьками було розірвано 24 грудня 2002 року, та його батько ОСОБА_2 з м. Тернівка повернувся мешкати до м. Донецьк, а він залишився мешкати в м. Тернівка. Після 2014 року зв`язок та спілкування з батьком було фактично припинено. Згідно переліку районів, міст , селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019, населений пункт Донецьк відноситься до тимчасово окупованої території. У травня 2021 року він намагався зв`язатися з батьком, але йому це не вдалося. Потім з ним зв`язалася тітка ОСОБА_3 та повідомила про смерть батька ще у 2016 році. За надісланими фото документів, що засвідчені незаконно утвореними органами ДНР вбачалося, що батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 років. Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року у справі № 194/845/21 було встановлено факт смерті ОСОБА_2 . На підставі зазначеного рішення суду йому було видано свідоцтво про смерть батька. Він звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки було пропущено строк для прийняття спадщини. Зазначає, що інші спадкоємці за заповітом та за законом відсутні. Однак, фактично у його користуванні знаходиться спадкове майно, яке він позбавлений можливості зареєструвати у порядку спадкування за законом, зокрема: земельна ділянка площею 0,4237 га, яка розташована за адресою: м. Тернівка хутір Зелена Долина Тернівської міської ради, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1 га та площею 0,3237 га для ведення особистого підсобного господарства. 03 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 надав суду уточнену позовну заяву в якій просить встановити йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,4237 га, яка розташована за адресою: м. Тернівка хутір Зелена Долина Тернівської міської ради, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1 га та площею 0,3237 га для ведення особистого підсобного господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Тернівської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, покладається на рішення суду.

Третя особа державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без її участі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , доказом чого є повторне свідоцтво про народження, видане 26 травня 2021 року Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Донецьк Донецької області, місце смерті – м. Донецьк Донецької області, Україна, дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 10 червня 2021 року Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно постанови про відмову вчинити нотаріальну дію, виданої 01 липня 2021 року державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Надтока З.В., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини не подав, документи, які підтверджують постійне проживання зі спадкодавцем не надав.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП, на підставі рішення 3 сесії ХХІІІ скликання Тернівської міської ради народних депутатів № 56 від 25 вересня 1998 року ОСОБА_2 , який мешкає АДРЕСА_1 , передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,4237 га, яка розташована на території м. Тернівка хут. Зелена Долина Тернівської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,10 га і ведення особистого підсобного господарства 0,3237 га.

Державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області на виконання ухвали суду надана копія спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , з якої вбачається, що заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 подав ОСОБА_1 01 липня 2021 року, дані щодо наявності інших спадкоємців відсутні.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК У за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року № 565/1145/17.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Отже, суд вважає, що причиною поважності пропуску строку для прийняття спадщини у позивача ОСОБА_1 є його необізнаність щодо смерті батька ОСОБА_2 , який мешкав та помер на тимчасово окупованій території України.

Крім того, судом враховано, що позивач ОСОБА_1 після того, як йому стало відомо про смерть батька, у червні 2021 року вжив усі заходи для прийняття спадщини, звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту смерті та до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 з поважних причин.

Крім того, в спадковій справі, відкритій після смерті ОСОБА_2 , дані щодо наявності інших спадкоємців, окрім ОСОБА_1 , відсутні.

Відповідно до п.п.10, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне позов позивача про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково та надати ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини терміном на один місяць, з дня набрання рішенням суду законної сили.

В частині позовних вимог про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, слід відмовити, як передчасно поданих, оскільки право позивача на спадщину відповідач не спорює, а відповідно до спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , дані щодо наявності інших спадкоємців відсутні. Отже, позивачем не втрачена можливість отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1269, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 19, 76, 77, 81, 141, 247, 258, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в Донецьк, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк терміном один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Тернівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін