Ухвала суду № 100611719, 21.10.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1796/21

№ 1-кп/183/1054/21

21 жовтня 2021 року м. Новомосковськ

Колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

суддів Березюк В.В., Лили В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Тен І.О.,

перекладача Клименко Т.А.,

прокурора Зонова Р.Е.,

захисників Бондаренка Є.Є., Ішханяна А.Р., Опари С.В., Гулакова А.І. (в режимі відеоконференції),

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12020040000000714 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армавір Республіка Вірменія, громадянина Вірменії, проживаючого в Республіці Вірменія,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чадир-Лунга Республіки Молдова, громадянина Молдови, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця сел. Таромське Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Суми, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

23.04.2021 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000714 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, підготовче судове засідання по якому відповідно до вимог ст. 314 КПК України було призначено на 23.04.2021 року, однак не було проведено, тому підготовче судове засідання проведено 21.10.2021 року.

В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне призначити кримінальне провадження до розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не має.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Ішханян А.Р. заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України. Так, в порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті, складеному відносно ОСОБА_3 , міститься лише виклад фактичних обставин та посилання на відповідну частину та статтю кримінального закону, проте відсутній такий складовий елемент обвинувального акту, як формулювання обвинувачення. Також, в даному обвинувальному акті є лише відомості про те, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_3 , а відомості стосовно того, у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_3 , відсутні. За таких обставин, на думку захисника, за вказаним обвинувальним актом ОСОБА_3 має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки за своїм змістом обвинувальний акт є повідомленням про підозру. Крім того, у вказаному обвинувальному акті редакція викладу фактичних обставин не відповідає дійсності, а кваліфікація кримінального правопорушення викладена не вірно. Також, захисник посилався на складення реєстру матеріалів досудового розслідування з істотним порушенням діючого законодавства.

Крім того, захисником Ішханяном А.Р. було оголошено клопотання ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору. Обґрунтовуючи позицію свого підзахисного, захисник посилався на те, що невідповідність обвинувального акту у кримінальному провадженні було також підтверджено ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2021 року (суддя Олійник А.В.), якою повернуто обвинувальний акт прокурору. Тому позицію щодо повернення обвинувального акту обґрунтовується, зокрема, обставинами, встановленими даною ухвалою суду.

Таким чином, вважаючи вищевказані порушення суттєвими недоліками обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, захисник Ішханян А.Р. просив суд повернути обвинувальний акт прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. ст. 109, 110, 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі підтримав позицію свого захисника. Одночасно заявив клопотання про зміну йому обраного запобіжного заходу, на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт. Своє клопотання обвинувачений мотивував тим, що підстави для продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні, жодних доказів чи даних, які би свідчили про існування ризиків, передбачених КПК України, матеріали провадження не містять. Вважає доводи прокурора про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припущеннями. Тому, обвинувачений ОСОБА_3 , посилаючись на свій незадовільний стан здоров`я, наявність позитивних характеристик за місцем мешкання та роботи, а також на навність міцних соціальних зв`язків, оскільки він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання, роботи, просив змінити йому запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Бондаренко Є.Є. заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, заявивши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки містить протиріччя та недоліки, які унеможливлюють розуміння висунутого обвинувачення, а фактичні обставини викладені не конкретно та неповно. Тому такий недолік обвинувального акту, як неконкретність обвинувачення виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду. Крім того, захисник посилається на те, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складено і підписано посадовою особою, відповідні повноваження якої не підтверджені жодним документом. Так, обвинувальний акт складено та підписано прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором Правобережної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кривцуном С.О. Водночас, Правобережна прокуратура міста Дніпра розпочала свою роботу 15 березня 2021 року. Її територіальна підслідність щодо здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень поширюється на території Дніпровського району у межах Дніпровської міської територіальної громади (Соборний район міста Дніпра), Миколаївської сільської територіальної громади, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Новопокровської селищної територіальної громади, Святовасилівської сільської територіальної громади, Солонянської селищної територіальної громади, Сурсько-Литовської сільської територіальної громади. Разом із тим, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040000000714 від 25.09.2020 здійснювалось слідчими СУ ГУНП в Дніпропетровській області, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, у якому відповідно до територіальної та інстанційної підслідності має здійснюватись прокурорами першого та другого відділів процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури. Так, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження встановлено, що в матеріалах провадження відсутні рішення прокурора про визначення групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням даного кримінального провадження, у складі якої наявні прокурори Правобережної прокуратури міста Дніпра. Отже обвинувальний акт складений посадовою особою, відповідні повноваження якої у вказаному кримінальному провадженні не підтверджені відповідною постановою.

На думку захисника, такі суттєві недоліки обвинувального акту та його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України перешкоджають об`єктивному розгляду справи, у зв`язку з чим просить обвинувальний акт повернути прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Гулаков А.І. заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, заявивши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання мотивоване тим, що в обвинувальному акті поряд із викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначенням правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення відповідного закону про кримінальну відповідальність, відсутнє формулювання обвинувачення, що свідчить про невідповідність даного обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат Опара С.В. заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Погодився і підтримав у повному обсязі клопотання своїх колег щодо повернення обвинувального акту прокурору, зазначивши, що, окрім того, що в даному обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, вказаний обвинувальний акт погоджено прокурором, який не мав таких повноважень, про що свідчить відсутність в матеріалах кримінального провадження відповідної постанови керівника органу прокуратури про призначення даного прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника у повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору, вважаючи їх необґрунтованими. Також зазначив, що в матеріалах кримінального провадження наявна відповідна постанова керівника органу прокуратури про призначення прокурора, який був уповноваженим здійснювати процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженню, та який погоджував обвинувальний акт. Проте, наразі у нього відсутні можливості надати дану постанову.

Також, прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну йому запобіжного заходу, посилаючись на відсутність для цього достатніх підстав.

Крім того, 11.05.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника потерпілого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Максименка В.О. про скасування арешту та повернення майна у порядку ст. 174 КПК України. Клопотання обґрунтоване тим, що 29.09.2020 року в рамках досудового провадження по вказаному кримінальному провадженню ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (справа № 202/5771/20) було накладено арешт на майно потерпілого АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, а саме: банківську касету в пошкодженому стані, в якій проглядаються кошти номіналом 200 грн., має пломбу № 296 серійний номер FRU: 175 010 96510188 155; банківську касету в пошкодженому стані, яка має пломбу № 296 з биркою «22 вер 2020 62», серійний номер FRU: 175 010 96510188 154; банківську касету в пошкодженому стані, в якій проглядається грошові кошти номіналом 500 грн., має пломбу № 296 серійний номер FRU: 175 010 96510188 153; банківську касету в пошкодженому стані, в якій проглядаються грошові кошти номіналом 100 грн., має пломбу № 296, серійний номер FRU: 175 010 96510188 156. У зв`язку з чим уповноважений представник потерпілого просить скасувати арешт вказаного майна та повернути його потерпілому АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”.

Прокурор, захисники, обвинувачені, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання представника потерпілого, зазначивши, що на даній стадії судового провадження підстави для скасування і повернення майна потерпілого відсутні. Крім того, вказане питання має бути вирішено під час ухвалення рішення, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи заявлені сторонами кримінального провадження клопотання, дійшла такого висновку.

Дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Отже, колегія суддів, вислухавши позицію учасників процесу, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні, який здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів за участю учасників кримінального провадження, осіб, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Ішханяна А.Р., які в судовому засіданні були оголошені захисником Ішханяном А.Р. про повернення обвинувального акту прокурору, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Також ст. 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель кримінального правопорушення, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

За висновком, який міститься у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки. Інших підстав для повернення обвинувального акту чинним кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.

Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність цього процесуального документу вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Як убачається зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020040000000714 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, в ньому зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті Кримінального процесуального кодексу України, оскільки слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінальних правопорушень, які вважав встановленими, їх правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені вказаною статтею.

З обвинувального акту у вищевказаному кримінальному провадженні вбачається, що вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

З огляду на це, конкретність викладення фактичних обставин у даному обвинувальному акті, а отже і обвинувачення ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не викликає сумнівів. Зважаючи на наведене, немає підстав вважати, що зміст обвинувачення ОСОБА_3 є неконкретним, а тому немає підстав стверджувати, що це може вплинути на право захисту обвинуваченого, і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Питання ж доведеності вини обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в межах пред`явленого обвинувачення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, питання належності, допустимості та достатності доказів суд встановлює під час судового розгляду.

Твердження захисника Ішханяна А.Р. про наявність недоліків, допущених при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування, які є істотним порушенням вимог діючого законодавства, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи можуть бути перевірені лише під час судового розгляду із дослідженням письмових документів, процесуальних рішень та інших матеріалів. Крім того недоліки, які, на думку сторони захисту, містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, не є підставою для повернення обвинувального акта, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого провадження, є обвинувальний акт, а додатки до нього, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, як і невідповідність реєстру матеріалів кримінального провадження вимогам ст. 109 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого провадження.

Посилання сторони захисту, як на підставу своїх вимог щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 290 КПК України, а саме на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2021 року, якою вказаний обвинувальний акт повернуто прокурору, є необґрунтованими, оскільки, окрім того, що такі вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суду також не надано жодного доказу на підтвердження того, що вказана ухвала набрала у встановленому законом порядку законної сили.

Інші доводи сторони захисту з приводу того, що під час проведення підготовчого засідання перевіряються матеріали досудового розслідування, встановлюється допустимість, достатність і придатність зібраних доказів та інших матеріалів досудового слідства для судового розгляду справи, визначаються межі обвинувачення, є безпідставними, як такі, що ґрунтуються на неправильному розумінні стадії підготовчого судового провадження. Як зазначалося вище, питання належності, допустимості та достатності доказів суд встановлює під час судового розгляду.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що клопотання сторони захисту ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну йому запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що стороною захисту будь-яких об`єктивних даних, які би безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано.

Колегія суддів бере до уваги відомості, які зазначені в обвинувальному акті, клопотанні обвинуваченого, які підтверджені доказами, та матеріали кримінального провадження про те, що ОСОБА_3 має місце реєстрації та проживання, постійне місце роботи, та наявність у нього соціальних зв`язків, оскільки останній одружений. Разом із тим, суд враховує, що на момент розгляду вказаного клопотання суду не надано підтверджень наявності на утриманні ОСОБА_3 будь-яких осіб, останній обвинувачується, у тому числі, у вчиненні умисного корисливого особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі й корисливі кримінальні правопорушення.

Колегія суддів враховує доводи сторони захисту щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, проте суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 має такі захворювання, які перешкоджають йому утримуватися під вартою.

Крім того, обставини кримінальних правопорушень, описані в обвинувальному акті, свідчать про те, що будь-який інший, з передбачених законом більш м`яких запобіжних заходів, не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, а враховуючи, що в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого по даній справі, звільнення з під варти ОСОБА_3 не зможе забезпечити належний розгляд кримінального провадження.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене обвинуваченим ОСОБА_3 клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Бондаренко Є.Є. про повернення обвинувального акту прокурору, колегія суддів дійшла такого висновку.

Своє клопотання захисник обґрунтовує невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України, оскільки обвинувальний акт містить протиріччя та недоліки, які унеможливлюють розуміння висунутого обвинувачення, а фактичні обставини викладені не конкретно та неповно.

Разом із тим, як убачається зі змісту розглядуваного обвинувального акта у кримінальному провадженні, в ньому зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті Кримінального процесуального кодексу України, оскільки слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінальних правопорушень, які вважав встановленими, їх правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені вказаною статтею.

З обвинувального акту у вищевказаному кримінальному провадженні вбачається, що вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

З огляду на це, конкретність викладення фактичних обставин у даному обвинувальному акті, а отже і обвинувачення ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не викликає сумнівів. Зважаючи на наведене, немає підстав вважати, що зміст обвинувачення ОСОБА_8 є неконкретним, а тому немає підстав стверджувати, що це може вплинути на право захисту обвинуваченого, і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Питання ж доведеності вини обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в межах пред`явленого обвинувачення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, питання належності, допустимості та достатності доказів суд встановлює під час судового розгляду.

Посилання захисника Бондаренка Є.Є. на те, що обвинувальний акт погоджено прокурором, який не мав таких повноважень, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору в розумінні положень ст. 290 КПК України. Водночас, за правовим висновком, що міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15, відсутність постанови керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) конкретного прокурора, який би здійснював повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що висвітлені захисником доводи можуть бути перевірені лише під час судового розгляду із дослідженням письмових документів, процесуальних рішень тощо.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається захисник Бондаренко Є.Є. не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, тому в задоволенні його клопотання необхідно відмовити.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Гулакова А.І. про повернення обвинувального акту прокурору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

В обґрунтування свого клопотання захисник Гулаков А.І. посилається на відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення. Втім, як убачається зі змісту обвинувального акта у даному кримінальному провадженні, в ньому зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті Кримінального процесуального кодексу України, оскільки слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінальних правопорушень, які вважав встановленими, їх правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені вказаною статтею.

З обвинувального акту у вищевказаному кримінальному провадженні вбачається, що вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

З огляду на це, конкретність викладення фактичних обставин у даному обвинувальному акті, а отже і обвинувачення ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не викликає сумнівів. Зважаючи на наведене, немає підстав вважати, що зміст обвинувачення ОСОБА_2 є неконкретним, а тому немає підстав стверджувати, що це може вплинути на право захисту обвинуваченого, і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Питання ж доведеності вини обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в межах пред`явленого обвинувачення, питання належності, допустимості та достатності доказів суд встановлює під час судового розгляду.

Вирішуючи клопотання представника потерпілого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Максименка В.О. про скасування арешту та повернення майна в порядку ст. 174 КПК України, колегія суддів доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Всупереч зазначеному, клопотання представника потерпілого не містить в собі ані відомостей, ані доказів того, що в подальшому застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано. Крім того, представником потерпілого до свого клопотання не додано жодного доказу того, що на перелічене в клопотанні майно було накладено арешт (не додано рішення слідчого судді/суду).

За таких обставин, об`єктивних підстав вважати, що на теперішній час потреба в арешті вищезазначеного майна відпала, у суду немає.

Крім того, необхідно також зазначити, що на даний час по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, триває стадія підготовчого судового провадження, до стадії судового розгляду суд ще не перейшов.

Отже, скасування арешту на банківські касети в пошкодженому стані, в яких проглядаються грошові кошти в національній валюти, до закінчення судового провадження є передчасним, тому в задоволенні клопотання представника потерпілого про скасування арешту та повернення майна необхідно відмовити.

При цьому, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» як власник майна не позбавлений можливості в подальшому ставити питання про скасування арешту у разі, якщо в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 177, 178, 194, 201, 314, 315, 336, 371, 372 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12020040000000714 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, у відкритому судовому засіданні на 28 жовтня 2021 року о 13 годині 00 хвилин в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів за участю прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого, осіб, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, яких повідомити про дату, час і місце судового засідання у встановлений законом спосіб.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Ішханяна Андрія Рашидовича про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката Бондаренка Євгена Євгеновича про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката Гулакова Андрія Івановича про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

В задоволенні клопотання представника АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Максименка В.О. про скасування арешту та повернення майна – відмовити.

Повний текст ухвали складено і оголошено 26 жовтня 2021 року о 12 годині 45 хвилин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І. Гузоватий

Судді В.В. Березюк

В.М. Лила