Вирок № 100611638, 26.10.2021, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

187/1573/21

1-кп/179/142/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.,

при секретарі судового засідання Ахтівій Р.С.

за участю:

прокурора Сухомлин В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника - адвоката Клименко О.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в смт Магдалинівка кримінальне провадження відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041520000120 від 12.06.2021 року та угоду про визнання винуватості від 24.09.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, громадянка України, маючої середню-спеціальну освіту, не працюючої, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку в управлінні соціального захисту не перебуває, пенсію по інвалідності не отримує, депутатом не являється, раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2021 року у денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись раптово виниклим умислом, під час сварки із своєю малолітньою донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проявляючи дискримінаційне ставлення до дитини, усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, маючи умисел спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , знаходячись за вищевказаною адресою, вчиняючи домашнє насильство, тобто діяння фізичного насильства, що вчиняються в сім?ї в межах місця проживання між родичами відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VІІІ, умисно нанесла своїй рідній доньці ОСОБА_2 не менше двох ударів в область голови (права тім`яна, ліва лобна ділянки голови), тупим твердим предметом, не менше одного удару в ділянку правої ключиці тупим твердим предметом, що мав відносно обмежену контактуючу поверхню, не менше семи ударів в область лівого стегна та клубову ділянку зліва тупим твердим предметом з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, не менше чотирнадцяти ударів в область правого стегна та правої сідниці твердим тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в межах ширини (0,3 см).

Комплекс тілесних ушкоджень в області голови за своїм характером, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 105 від 06.08.2021, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, що відповідає вимогам п. 2.1.3 «в, г» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Закритий перелом середньої третини правої ключиці за своїм характером відноситься до середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 добу), що відповідає вимогам п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Численні синці нижніх кінцівок як кожний окремо, так і у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, у відповідності до вимог п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Всі вищевказані ушкодження, у своїй сукупності призвели до розвитку судомного синдрому в області голови, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Відтак, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

24 вересня 2021 року між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Сухомлин В.В. якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021041520000120 за письмовою згодою представника потерпілої ОСОБА_2 - Квак А.В., обвинуваченою ОСОБА_1 та її захисника Клименко О.І. в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор, обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Клименко О.І. дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, та покласти на неї обов`язки, відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України, п.п. 2 ч. 3 ст.76 КК України. Крім того, сторони погодились на застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, передбачених п.п. 2, 3, 5 ст. 91-1 КК України.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілі або потерпілий, яким надано свою письмову згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, надана письмова згода представника потерпілої Квак А.В., а тому просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 та захисник - адвокат Клименко О.І. в судовому засіданні просять вказану угоду з прокурором затвердити та призначити їй узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та вивчивши письмову згоду на затвердження угоди про визнання винуватості надану представником потерпілої Квак А.В. переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Сухомлин В.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за яким належить призначити їй, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрат пов`язаних з проведенням експертиз не понесено.

Речові докази у справі відсутні.

24 вересня 2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 жовтня 2021 року, включно, без визначення розміру застави.

Згідно ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання. Запобіжний захід обраний обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши її негайно з-під варти в залі судового засідання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 342,350,373,374,377,474-475, КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 вересня 2021 року між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Сухомлин Валентином Вадимовичем та обвинуваченою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021041520000120.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 вересня 2021 року покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, та покласти на неї обов`язки, відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України, п.п. 2 ч. 3 ст.76 КК України а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.п. 2, 3, 5 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальні заходи, а саме на:

-обмежити спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що домашнє насильство вчинено стосовно дитини;

-заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань до 100 метрів до місця, де ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати чи перебувати у зв`язку з лікуванням чи з інших причин;

-направити засуджену ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши її негайно з-під варти в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Т.А. Ковальчук