Ухвала суду № 100611539, 23.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2119/21

Провадження № 1-в/204/322/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Білик І.А.,

за участю секретаря Шаповалової В.В.,

за участю прокурора Коваль Ю.Ю.,

захисника Адигезалова М.А.,

представників установи Єрьоміна В.М.,

особи, відносно якої розглядається заява ОСОБА_1

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» про продовження примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за заявою представника Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» про продовження примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Адигезалов М.А. заявив клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 , для усунення будь-яких сумнівів щодо стану психічного здоров`я ОСОБА_1 та необхідності його подальшого утримання в психіатричному закладі із суворим наглядом. Оскільки є сумніви щодо правильності та об`єктивності висновку комісії лікарів психіатрів №233 від 12.03.2021 року стосовно стану здоров`я пацієнта ОСОБА_1 . Оскільки цей висновок комісії та попередні висновки комісій однакові, тобто стан здоров`я пацієнта взагалі не змінюється в наслідок проведеного лікування.

ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника і просив призначити експертизу.

В судовому засіданні представник закладу з надання психіатричної допомоги, лікар-психіатр підтримав висновок комісії лікарів-психіатрів №233 від 12.03.2021 року, посилаючись на вказаний висновок, зазначив, що ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» з 08.05.2020 року і по теперішній час з діагнозом шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, поточний процес. Враховуючи наявність в клінічній картині захворювання параноїчної симптоматики у вигляді маячних ідей переслідування без конкретної спрямованості, котрі призвели до вчинення правопорушення, емоційно-вольових розладів у вигляді дратівливості, конфліктності, напруженості, агресивних тенденцій з погрозами фізичною розправою на адресу медичного персоналу, відсутність усвідомлення хворобливості свого стану, тяжкості скоєного, необхідності лікування пацієнт зумовлює особливу небезпеку для оточуючих. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом. Клопотання захисника Адигезалова М.А. щодо призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_1 вважає необґрунтованим. Оскільки, згідно КПК України, особа до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан психічного здоров`я та про необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Судово-психіатрична експертиза може бути застосована тільки в межах кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію представника Дніпровської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України».

Допитана в судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_2 суду пояснила, що 12.03.2021 року пацієнт ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікварів-психіатрів. Лікуючий лікар доповів про психічний стан пацієнта, долучив відповідні медичні документи. На час проведення комісії встановлено, що у пацієнта спостерігаються маячні ідеї. Пацієнт захворів у 2019 році, і практично відразу ж скоїв суспільно небезпечне діяння. У пацієнта параноїдна симптоматика зберігається, у грудні 2020 року в нього відбувся конфліктний випадок у грудні 2020 року, коли у пацієнта відбулося психомоторне збудження. Ніяких покращень у психічному стані пацієнта поки не має. Поведінка хворого та його психічний стан свідчать про те, що пацієнт ОСОБА_1 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом. Пацієнту продовжується лікуванні визначеними та встановленими препаратами.

Допитаний в судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_3 суду пояснив, що пацієнт був оглянутий комісією лікарів-психіатрів у строк і відповідні матеріали були направлені до суду. На даний час продовжується лікування ОСОБА_1 . Пацієнт страждає на психічну хворобу з 2019 року. Пацієнт дратівливий, конфліктний, мав місце конфліктний випадок у грудні 2020 року, коли у пацієнта відбулося психомоторне збудження, даний приступ був купований за допомогою відповідних препаратів. Посилаючи на висновок комісії лікарів-психіатрів №233 від 12.03.2021 року, зазначив, що Враховуючи наявність в клінічній картині захворювання параноїчної симптоматики у вигляді маячних ідей переслідування без конкретної спрямованості, котрі призвели до вчинення правопорушення, емоційно-вольових розладів у вигляді дратівливості, конфліктності, напруженості, агресивних тенденцій з погрозами фізичною розправою на адресу медичного персоналу, відсутність усвідомлення хворобливості свого стану, тяжкості скоєного, необхідності лікування пацієнт зумовлює особливу небезпеку для оточуючих. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом. На даний час підстав для припинення та зміни примусових заходів медичного характеру відносно пацієнта ОСОБА_1 не має.

Допитаний в судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_1 страждає на хронічну, психічну хворобу, яка протікає інтенсивно, він дратівливий, конфліктний, мав місце конфліктний випадок у грудні 2020 року, коли у пацієнта відбулося психомоторне збудження, він був непосидючий, не дотримувався свого місця, погрожував медперсоналу розправою, даний приступ був купований за допомогою нейролептиків, його стан здоров`я не стабільне, в нього агресивна поведінка, він конфліктний, агресивний до оточуючих, позитивної динаміки на час проведення комісії у березні 2021 року не спостерігалося. Згідно вказаного висновку комісії лікарів-психіатрів №233 від 12.03.2021 року, ОСОБА_1 зумовлює особливу небезпеку для оточуючих. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 94, ст. 95 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно з ч. 2 ст. 514 КПК України, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.

Як видно з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

В заяві представника установи, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №223 від 12.03.2021 року стверджується, що ОСОБА_1 страждає шизофренією, параноїдної форми, безперервний тип перебігу, поточний процес. Враховуючи наявність в клінічній картині захворювання параноїчної симптоматики у вигляді маячних ідей переслідування без конкретної спрямованості, котрі призвели до вчинення правопорушення, емоційно-вольових розладів у вигляді дратівливості, конфліктності, напруженості, агресивних тенденцій з погрозами фізичною розправою на адресу медичного персоналу, відсутність усвідомлення хворобливості свого стану, тяжкості скоєного, необхідності лікування пацієнт зумовлює особливу небезпеку для оточуючих. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.

Згідно попереднього висновку комісії лікарів-психіатрів № 870 від 14 вересня 2020 року, ОСОБА_1 страждає шизофренією, параноїдної форми, період спостереження менше року, поточний процес. У ОСОБА_1 наявна в клінічній картині захворювання параноїдної симптоматики у вигляді маячних ідей переслідування без конкретної скерованості, котрі призвели до вчинення правопорушення, емоційно-вольових розладів у вигляді дратівливості, напруженості, грубих порушень критики до свого психічного стану та скоєного правопорушення свідчить про особливу небезпеку пацієнта для оточуючих. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.

Згідно Акту судово-психіатричного експерта №510 від 27.11.2019 року, в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння ОСОБА_1 страждав і страждає психічним захворюванням у вигляді гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії і потребує застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом .

З 08.05.2020 року ОСОБА_1 знаходиться у ДФ "Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги" ДУ "Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України", де отримує лікування та кожні шість місяців строк застосування примусових заходів медичного характеру відносно останнього продовжують.

Ознайомившись з попередніми висновками комісії-лікарів психіатрів судом встановлено, що вони містять ідентичні доводи в обґрунтування необхідності продовження примусових заходів медичного характеру.

В судовому засіданні пацієнт ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника і просив призначити незалежну експертизу стану психічного здоров`я. При цьому, поведінка пацієнта в судовому засіданні не дозволяє суду зробити однозначний висновок щодо стану його психічного здоров`я і необхідності подальшого тримання в умовах психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ від 3 червня 2005 року N 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» при розгляді справи про продовження, зміну або скасування (припинення) застосування примусових заходів медичного характеру суд, за наявності сумніву в правильності висновків комісії лікарів-психіатрів, може викликати в судове засідання представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надавав особі психіатричну допомогу, а за потреби - призначити судово-психіатричну експертизу.

Відповідно до ст. ст. 1, 8, 9 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.

За положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 статті 5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: … (е) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; ...».

При вирішенні питання призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 , суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема у справі “Руденко проти України” № 50264/08, пункти 99, 115-117, рішення від 17 квітня 2014 року, в якій ЄСПЛ дійшов таких висновків.

Тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям пункту 1 статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті «е». У зв`язку з останнім Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (див. рішення від 24 жовтня 1979 року у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (Winterwerp v. the Netherlands), п. 39, Series А № 33). Суд зазначає, що заявника тримали у Гейківській лікарні з 14 вересня 2011 року по 26 жовтня 2012 року, тобто протягом одного року, одного місяця і дванадцяти днів. Протягом цього періоду з метою перевірки необхідності продовження примусового психіатричного лікування заявника, його тричі оглядала комісія лікарів лікарні: через двадцять днів після його госпіталізації (4 жовтня 2011 року); через п`ятнадцять днів (19 жовтня 2011 року); і знову через шість місяців та сім днів (26 квітня 2012 року). Відповідно після примусової госпіталізації заявника на підставі судових рішень лікарі Гейківської лікарні стримали можливість ефективного контролю за свободою заявника та його лікуванням на весь період його госпіталізації. Ознак того, що після госпіталізації заявника до лікарні його оглядали представники інших органів, немає.

Суд зазначає, що можливість пацієнтів отримати інший висновок незалежних експертів-психіатрів - принцип, що також включений до Принципів ООН захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги (див. пункт 63), є важливою гарантією від можливого свавілля при прийнятті рішень стосовно продовження застосування примусового лікування (див. рішення у справі «X. проти Фінляндії» (X. v. Finland), заява № 34806/04, п. 169, ЄСПЛ 2012, та вищенаведене рішення у справі «М. проти України» (М. v. Ukraine), п. 66).

За змістом до ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 509 КПК України, питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час судового провадження ухвалою суду за клопотанням сторін кримінального провадження та суд має право доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з п. 10, 22 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2018 № 865, предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Строк проведення стаціонарної СПЕ становить до двох місяців, якщо коротший строк не встановлено ухвалою слідчого судді або суду.

Враховуючи вищевикладене, а також для усунення будь-яких сумнівів щодо стану психічного здоров`я ОСОБА_1 та необхідності його подальшого утримання в психіатричному закладі із суворим наглядом, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання захисника та необхідність призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, оскільки вирішення зазначених вище питань потребує спеціальних знань в галузі психіатрії.

Керуючись ст. ст. 332, 509, 514, ст.ст.369-371 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Адигезалова М.А., який діє в інтересах особи, стосовно якої застосовані примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_1 про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.

Призначити по справі стаціонарну судово-психіатрічну експертизу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовані примусові заходи медичного характеру з суворим наглядом, проведення якої доручити Комунальному підприємству «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради (місто Дніпро, вулиця Бехтерева, 1).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1) Чи страждає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час психічним розладом?

2) Чи здатний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії та керувати ними?

3) Чи потребує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

Направити експертам матеріали провадження про продовження застосування примусових заходів медичного характеру № 204/2119/21, (провадження 1-в/204/322/21), та матеріали особової справи пацієнта ОСОБА_1 .

Для проведення призначеної стаціонарної судово-психіатрічної експертизи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з медичною карткою стаціонарного хворого, доставити з Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Держаної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева,1.

Після проведення стаціонарної судово-психіатрічної експертизи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зворотно доставити до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Держаної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України».

Строк проведення експертизи встановити до 23 листопада 2021 року включно, з урахуванням строку складення висновку судово-психіатричної експертизи.

Контроль за доставкою особи, стосовно якої застосовані примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_1 , покласти на прокурора Західної окружної прокуратури м.Дніпра.

Копію ухвали направити до:

- Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Держаної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» - для виконання;

- Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради - для виконання;

- прокурору Західної окружної прокуратури м.Дніпра - для контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Білик