Рішення № 100610678, 12.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2021Справа № 903/181/21

За позовомФізичної особи - підприємця Іванчука Олексія Івановича до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмили Степанівнипровизнання припиненим договору, зобов`язання вчинити дії

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Волинської області звернувся фізична особа-підприємець Іванчук Олексій Іванович з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л. С. про визнання припиненим іпотечного договору, укладеного 07.12.2007 між підприємцем Іванчук О.І. та АБ «Брокбізнесбанк» на забезпечення кредитного договору від 07.12.2007 року № 27/07 та зобов`язання реєстратора нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмилу Степанівну внести до Державного реєстру інформацію про припинення обтяження на АЗС село Павлівка, вул. Шкільна 2А, Іваничівського району, Волинської області.

Позов обґрунтовує тим, що станом на 22.05.2013 позивачем виконанні всі зобов`язання по кредитному договорі № 27/07 від 07.12.2007. Вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 903/410/20.

Посилаючись на приписи Закону України «Про іпотеку», зокрема, ст. 17, позивач звертає увагу суду, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Враховуючи, що основне зобов`язання припинено, оскільки відсутня заборгованість, а відтак і укладений 07.12.2007 року іпотечний договір між підприємцем Іванчук О.І. та АБ «Брокбізнесбанк» на забезпечення кредитного договору, підлягає припиненню, а відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.03.2021 позовну заяву фізичної особи-підприємця Іванчука Олексія Івановича (вх. № 01-50/193/21 від 12.03.2021) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмили Степанівни про визнання припиненим іпотечного договору та зобов`язання вчинити дії з додатками передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).

Відповідно до штампу канцелярії на супровідному листі, справа № 903/181/21 до Господарського суду міста Києва надійшла 05.04.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.04.2021 справу № 903/181/21 передано на розгляд судді Борисенко І.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 позовну заяву залишено без руху, з підстав відсутності документу про сплату судового збору.

06.05.2021 від позивача надійшла заява з квитанцією про сплату судового збору, в розмірі визначеному в ухвалі від 12.04.2021. Відтак, позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 903/181/21. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання на 06.07.2021.

Підготовчі засідання відкладалися, суд продовжив підготовче провадження на 30 днів, до 07.09.2021.

02.09.2021 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на позову заяву, згідно якого вказав що він не є належним відповідачем у справі. Також, вказав, що за інформацією, яка знаходиться в розпорядженні Фонду, у позивача дійсно відсутня заборгованість за кредитним договором від 07.12.2007 № 27/7, укладеним з АТ «Брокбізнесбанк» та підприємцем Іванчуком Олексієм Івановичем (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 2 правом на подачу відзиву не скористався, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, зокрема ухвала про відкриття провадження від 21.05.2021 у справі № 903/181/21 з пропозицією подачі відзиву скерована на адресу вказану в Єдиному реєстрі нотаріусів https://ern.minjust.gov.ua/pages/notary.aspx?search=id (вул. Банківська, 6, Іваничі, Волинська область, 45300), та отримана останнім 31.05.2021.

У підготовче засідання 07.09.2021 з`явився представник відповідача 1. Позивач та відповідач 2 представників не направили, про підготовче засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, відповідно до яких позивач отримав ухвалу про виклик в підготовче засідання призначене на 07.09.2021 - 21.07.2021, а відповідач 2 - 20.07.2021. Разом з тим, 16.08.2021 позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи надходження відзиву, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 28.09.2021, надавши позивачу строк на подачу відповіді на відзив.

За наслідками підготовчого засідання 28.09.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.10.2021.

У судове засідання 12.10.2021 учасники справи не прибули, про судове засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи. Між тим, позивач просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.

За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007 р. між ФОП Іванчуком Олексієм Івановичем (позичальник) та АБ «Брокбізнесбанк» (банк) був укладений кредитний договір № 27/07 (далі - кредитний договір). Відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 500 000,00 грн. (п. 1.1.1). Термін користування кредитом встановлений до 05.12.2008, а процентна ставка за користування кредитом становить 17 % річних (п. 1.1.2, 1.1.3 кредитного договору).

Як вказує позивач, зважаючи на повне погашення заборгованості за спірним кредитним договором, а також що станом на 15.10.2019 юридична особа АТ «Брокбізнесбанк» припинена, та наявність Договору про відступлення права вимоги АТ «Брокбізнесбанк» на користь ТОВ «ФК «Депт Фінанс» від 15.04.2019 № 308, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання припиненим іпотечного договору укладеного на забезпечення кредитного договору від 07.12.2007 № 27/07.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі №903/410/20 відмовлено у позові Іванчука О.І. Мотивуючи відмову, суд вказав, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 15.04.2019 № 308 та реєстру боржників право вимоги за ФОП Іванчук О.І. на користь ТОВ ФК «Депт Фінанс» АТ «Брокбізнесбанк» не було відступлене.

Даним судовим рішенням від 07.12.2020 у справі № 903/410/20 встановлено що у ФОП Іванчука О.І. заборгованість за кредитним Договором №27/07 від 07.12.2007 - відсутня. Крім того, вказаним судом рішенням встановлено факт припинення зобов`язання ФОП Іванчука О.І. перед АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» за Договором іпотеки від 07.12.2007.

Зважаючи на вказані обставини, позивач 10.02.2021 звернувся до Державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмили Степанівни із заявою про зняття заборони за договором іпотеки, зважаючи на погашення основного зобов`язання, на забезпечення якого укладався договір іпотеки, який посвідчений Іваничівською державною нотаріальною контрою 07.12.2007 за реєстровим номером 3173, а також припинення зобов`язання ФОП Іванчука О.І. перед АТ «Брокбізнесбанк» за Договором іпотеки від 07.12.2007, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 № 903/410/20.

10.02.2021 за наслідком розгляду заяви, відповідач 2 виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зважаючи на відсутність повідомлення установи банку про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або застави.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Позов в частині вимоги заявленої до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненим іпотечного договору, укладеного 07.12.2007 між підприємцем Іванчук О.І. та АТ «Брокбізнесбанк» на забезпечення кредитного договору від 07.12.2007 року № 27/07, підлягає закриттю, за відсутністю предмету спору, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Іпотечний договір від 07.12.2007, сторонами якого є Акціонерний банк «Брокбізнесбанк» (іпотекодержатель) та підприємець Іванчук Олексій Іванович (іпотекодавець), укладений з метою забезпечення основного зобов`язання, а саме Кредитного Договору №27/07 від 07.12.2007 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 903/410/20, яке набрало законної, встановлено що у ФОП Іванчука О.І. заборгованість за кредитним Договором №27/07 від 07.12.2007 - відсутня. Також, вказаним судовим рішенням встановлено припиненим зобов`язання ФОП Іванчука О.І. перед АТ «Брокбізнесбанк» за Договором іпотеки від 07.12.2007, зважаючи на повне виконання основного зобов`язання.

Відсутність у позивача заборгованості за кредитним договором від 07.12.2007 № 27/07 підтверджена і представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у своєму відзиві на позовну заяву.

Відповідно до п.10.3 Іпотечного договору, Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Позичальником Основного зобов`язання за Кредитним договором №27/07 від 07.12.2007.

За таких обставин, зважаючи що вказаним рішенням суду встановлено повне виконання зобов`язання за Кредитним договором від 07.12.2007 №27/07, а також припинення зобов`язання за Іпотечним Договором від 07.12.2007 року, та в силу вище цитованих положень п. 10.3 Іпотечного договору, Договір іпотеки також є припиненим вказаним рішенням суду.

Відтак, станом на дату звернення до господарського суду з даним позовом 12.03.2021 предмету спору в частинні визнання припиненим Іпотечного договору від 07.12.2007 не існувало.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Але відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

З огляду на зазначені обставини та зважаючи на те, що судом встановлено, що станом на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом 12.03.2021 (згідно відбитку штампу канцелярії суду) був відсутній предмет позову в частині визнання припиненим іпотечного договору, укладеного 07.12.2007 між підприємцем Іванчук О.І. та АБ «Брокбізнесбанк» на забезпечення кредитного договору від 07.12.2007 року № 27/07, провадження в цій частині підлягає закриттю.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частини 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі .

Щодо вимоги позивача про зобов`язання реєстратора нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмилу Степанівну внести до державного реєстру інформацію про припинення обтяження на АЗС (Волинська обл., Іваничівський р-н, село Павлівка, вул. Шкільна, 2а), суд вважає, що така вимога підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", заявниками можуть бути: зокрема власник для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на таку земельну ділянку.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Положення підпунктів 5.1. п. 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачають, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при припиненні (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); та за рішенням суду.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача (ч. 5 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Тобто, разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець Іванчук Олексій Іванович звернувся до державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Л.С. з заявою зняти заборону на відчуження заставленого майна, надавши рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 903/410/20.

За наслідком розгляду заяви позивача, державний нотаріус Кононенко Л.С. прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.02.2021.

Однак, суд вважає дану відмову необґрунтованою, з огляду на наступне.

Як підставу для відмови у вчиненні нотаріальної дії у постанові зазначено - не надано повідомлення установи банку про погашення кредиту, повідомлення про припинення іпотечного договору, рішенням господарського суду не визнано припинення іпотечного договору.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Брокбізнесбанк" та станом на час звернення позивача до нотаріуса до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення АТ "Брокбізнесбанк" як юридичної особи.

За таких обставин припинення банку не можливо надати повідомлення установи банку про погашення кредиту та повідомлення про припинення іпотечного договору, оскільки банку не існує.

Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2007 у справі № 903/410/20, яке набрало законної, встановлено що у ФОП Іванчука Олексія Івановича заборгованість за кредитним Договором №27/07 від 07.12.2007 - відсутня. Встановлено припиненим зобов`язання ФОП Іванчука Олексія Івановича перед АТ «Брокбізнесбанк» за Договором іпотеки від 07.12.2007, зважаючи на повне виконання основного зобов`язання.

Більше того, в силу положень п.10.3 Іпотечного договору, Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Позичальником Основного зобов`язання за Кредитним договором №27/07 від 07.12.2007.

Отже, з огляду на те, що рішенням суду кредитна заборгованість відсутня, то підстав для відмови у знятті заборони на відчуження заставленого майна згідно Іпотечного договору від 07.12.2007 року не має.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до першої частини статті 1 протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Спорррінг і Льонрот проти Швеції" Європейський суд з прав людини звернув увагу, що принцип мирного володіння майном для держави означає не лише обов`язок утримуватися від дій, що можуть призвести до втручання у право особи на мирне володіння майном, а і певних позитивних дій, які необхідні та є умовами мирного володіння, що випливає з того, що держава зобов`язана гарантувати кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном, які він здійснює на свій розсуд (частина перша статті 317 та частина перша статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вказані правові норми та зважаючи на припинення Договору іпотеки від 07.12.2007 посвідченим Іваничівською державною нотаріальною конторою 07.12.2007 укладеного між Іванчуком Олексієм Івановичем та АТ «Брокбізнесбанк», для ефективного захисту прав позивача вимога про зобов`язання реєстратора нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмилу Степанівну внести до державного реєстру інформацію про припинення обтяження на АЗС (Волинська обл., Іваничівський р-н, село Павлівка, вул. Шкільна, 2а) підлягає задоволенню.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання реєстратора нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмилу Степанівну внести до державного реєстру інформацію про припинення обтяження на АЗС (Волинська обл., Іваничівський р-н, село Павлівка, вул. Шкільна, 2а), з наведених вище підстав.

Судовий збір, за розгляд вимоги в частині зобов`язання реєстратора внести до державного реєстру інформацію про припинення обтяження, відповідно до статті 129 ГПК України покладається на нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмилу Степанівну (відповідача -2) .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи - підприємця Іванчука Олексія Івановича задовольнити в частині зобов`язання реєстратора нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмилу Степанівну внести до державного реєстру інформацію про припинення обтяження на АЗС ( Волинська обл., Іваничівський р-н, село Павлівка, вул. Шкільна, 2а ).

Зобов`язати реєстратора нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмилу Степанівну (вул. Банківська, 6, смт Іваничі, Волинська область, 45300, свідоцтво №1209) внести до державного реєстру інформацію про припинення обтяження на АЗС ( Волинська обл., Іваничівський р-н, село Павлівка, вул. Шкільна, 2а ).

Стягнути з Державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Людмили Степанівни (вул. Банківська, 6, смт Іваничі, Волинська область, 45300, свідоцтво №1209) на користь Іванчука Олексія Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В частині вимоги заявленої до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненим іпотечного договору закрити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2021.

Суддя І.І.Борисенко