Рішення № 100610243, 20.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2904/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши заяву ТОВ "Татойл" (вх. № 23562 від 06.10.2021) про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опек Плюс", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 1827474,26 грн. учасники судового розгляду у судове засідання не з`явились. ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/2904/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опек Плюс", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № ТА-ФЗ-25 від 22.01.2021, в розмірі 1827474,26 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2021 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опек Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № ТА-ФЗ-25 від 22.01.2021 в розмірі 1827474,26 грн. (з яких: 1666142,06 грн. - сума основного боргу; 81846,38 грн. - пеня; 62367,94 грн. - інфляційні втрати; 17117,90 грн. - 3% річних), а також судовий збір в розмірі 27412,11 грн.

06.10.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення (вх. № 23562), відповідно до якої заявник просить приєднати до матеріалів справи № 922/2904/21 докази, що підтверджують понесені позивачем судові витрати та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2021 зазначена заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2021 о 12:45 год.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання письмових пояснень на заяву позивача.

У судове засідання 20.10.2021 представники сторін не з`явились.

Представником відповідача надано до суду заяву про відкладення розгляду заяви (вх. № 24560), в якій просить суд відкласти розгляд поданої позивачем заяви, у зв`язку з неотриманням даної заяви та з метою ознайомлення з матеріалами справи і підготуванням своїх міркувань з приводу даної заяви.

Розглянувши подану відповідачем заяву, суд виходить з наступного.

Звертаючись до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, заявником, в порядку ст. 170 ГПК України, надані до суду докази направлення на адресу відповідача даної заяви з додатками, про що свідчить наданий до заяви опис вкладення від 04.10.2021, накладна та чек Укрпошти.

Суд зазначає, що з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду заяви позивача, судом направлено на юридичну адресу відповідача копію ухвали від 07.10.2021.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 027815, дана ухвала була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Опек Плюс" 13.10.2021.

Отже, відповідач не був позбавлений можливості надати до суду відзив на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Також, суд зазначає, що ст. 244 ГПК України визначений термін розгляду відповідних заяв, який складає 10 днів, а отже у суду відсутня можливість для відкладення розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи викладене, заява представника відповідача від 20.10.2021 про відкладення розгляду заяви, не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що неявка сторін не перешкоджає розгляду даної заяви, суд вважає за можливе, у відповідності до приписів ст. 244 ГПК України, розглядати вказану заяву без участі представників сторін, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Розглянувши заяву представника позивача про винесення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених судових витрат представник позивача долучив до заяви (вх. № 23562):

- копії договору про надання правової допомоги №03/02 від 30.01.2020 (далі - договір) та додаткової угоди №2 від 01.07.2021 до договору (далі - додаткова угода);

- копію акту приймання-передачі наданих послуг за договором та додатковою угодою від 30.09.2021;

- копію рахунку фактури №210930 від 30.09.2021.

Також на підтвердження кваліфікації представників позивача надані роздруківки з інтернет-сайтів щодо перемог у конкурсах та отриманих нагород.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ “Татойл” та Адвокатським бюро “Стеценко та Партнери” (далі - адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 03/02 від 03.012020. Відповідно до п. 1 додаткової угоди до вказаного договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № ТА-ФЗ-25 від 22.01.2021, укладеного клієнтом з ТОВ “Опек Плюс”, що включає представництво інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов`язана із справою (включаючи підготовку, збір доказів тощо): вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, підписання позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів поданих разом з позовною заявою тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником (боржниками), підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв/заяв по суті спору, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта; представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції: підготовка та подача до суду апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подача клопотань/заяв/пояснень, участь в судових засіданнях, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта.

Згідно п. 3.1. договору, вартість послуг, що надаються адвокатським бюро встановлюється в додаткових угодах до даного договору.

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 додаткової угоди, вартість послуг, що надаються адвокатським бюро встановлюється в наступному розмірі: за надання послуг згідно підпункту 1.1 даної додаткової угоди — в розмірі 100000, 00 грн. без ПДВ. Сума вказана в цьому пункті є гонораром Адвокатського бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

На підставі п. 3 додаткової угоди в разі коли за результатами розгляду справи в суді першої інстанції буде винесене рішення про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № ТА-ФЗ-25 від 22.01.2021 на користь клієнта, останній додатково сплачує адвокатському бюро гонорар успіху в розмірі 20000, 00 грн. Гонорар успіху сплачується в порядку та строки встановлені п.3.3. договору.

Відповідно до положень розділу 3 договору за результатами надання послуг, адвокатським бюро, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, складається акт приймання-передачі наданих послуг, який надсилається клієнту на підписання. На підставі виставленого адвокатським бюро рахунку клієнт має сплатити вартість послуг наданих по кожному акту впродовж 15 робочих днів з дня підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, але не раніше дня отримання рахунку на оплату. Оплату послуг Адвокатського бюро може здійснюватися клієнтом, шляхом попередньої оплати. У випадку попередньої оплати клієнтом послуг адвокатського бюро, сума попередньої оплати автоматично зараховується до загальної вартості наданих адвокатським бюро у звітному місяці та/або подальших місяцях послуг.

Зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021 до договору та додаткової угоди, вбачається, що на підставі вказаного вище договору та додаткової угоди адвокатським бюро були надані наступні види правової допомоги, а саме :

1) юридичні послуги відповідно до пп.1.1. п.1 додаткової угоди №2 від 01.07.2021 року та договору №03/02 про надання правової допомоги від 03.01.2020 за розгляд справи №922/2904/21 в господарському суді Харківської області (вартістю 100000,00 грн.);

2) гонорар успіху відповідно до п. 3 додаткової угоди №2 від 01.07.2021 та договору №03/02 про надання правової допомоги від 03.01.2020 (вартістю 20000,00 грн.).

У наведеному вище акті визначено, що якість наданих послуг відповідає вимогам замовника.

Вказаний акт містить підписи уповноважених осіб сторін договору та відтиски печаток зазначених юридичних осіб.

Додатком №1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021 зазначається, що адвокатом були надані наступні послуги: аналіз первинних документів, що підтверджують заборгованість за договором №ТА-ФЗ-25 від 22.01.2021 (05.07.2021), підготовка розрахунку стягуваних сум, копій документів (08.07.2021), підготовка та відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та до господарського суду (19.07.2021); адвокатом були надані наступні послуги: участь в судовому засіданні (11.08.2021, 22.09.2021, 29.09.2021), підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (30.08.2021).

В матеріалах справи також міститься рахунок-фактура № 210930 від 30.09.2021, всього на загальну суму наданих послуг у розмірі 120000, 00 грн.

На підтвердження того, що Стеценко О.В. та Горболис О.О., які надавали правову допомогу, є адвокатами, в матеріалах справи містяться: копія ордеру серії ВІ№1046924 від 22.06.2021, виданого АБ “Стеценко та партнери” адвокату Горболис О.А. на представництво інтересів позивача в господарському суді Харківської області; свідоцтва серія ПТ31583 від 04.01.2017 про право Горболис О.А. на заняття адвокатською діяльністю та відповідне свідоцтво про право Стеценко О.В. на заняття адвокатською діяльністю від 25.09.2009 № 695, а також копію ордера серії ВІ№ 1042348 від 13.05.2021, що підтверджує повноваження адвоката Стеценка О.В, на представництво інтересів Товариства в суді.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у даній справі у заявленому розмірі 120000,00 грн., судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням між адвокатом та клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

Ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19 звернуто увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72). З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи ст. ст. 126, 129, 244 ГПК України, і вимога заявника обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання від сторони відповідача до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що представник позивача надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №922/2904/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, і, відповідно, та з огляду на те, що господарським судом винесено рішення про стягнення заборгованості за договором №ТА-ФЗ-25 поставки нафтопродуктів від 22.01.2021 на користь позивача, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 120000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 123, 129, 244 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" про винесення додаткового рішення (вх.№ 23562) у справі №922/2904/21 - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опек Плюс" (61082, м. Харків, пр. Московський, 144, к. 203-2, код ЄДРПОУ 42505403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" (03150, м. Київ, вул. В. Тютюнника, 28-А, офіс 322, код ЄДРПОУ 42804541) - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 120000, 00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено 25.10.2021.

Суддя Р.М. Аюпова справа № 922/2904/21