Рішення № 100610235, 13.10.2021, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2294/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Салюк І.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (м. Харків) про стягнення 3045,77 грн, за участю представників:

позивача - Єфременка О.О.;

відповідача - Кіншова Д.С.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (відповідач), в якій просить стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (61070, Харківська обл., м. Харків, вул. Професорська, 34; 38385945) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) борг у загальній сумі 3045,77 грн, у тому числі: пеня у сумі 369,04 грн; три проценти річних у сумі 31,63 грн та збитки в сумі 2645,10 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме 2270,00 грн сплаченого судового збору та інші витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов п. 6.1 договору постачання природного газу №1589/18-КП-32 від 12.10.2018.

Крім того, у позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2294/21.

Вказаною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та вирішено розглядати справу №922/2294/21 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання цією ж ухвалою призначено на 12.07.2021 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

08.07.2021 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти заявленої позивачем вимоги про стягнення пені за неналежне виконання відповідачем умов договору у розмірі 369,04 грн та вважає, що під час розрахунку пені за період прострочення з 26 квітня 2019 року по 14 травня 2019 року (19 днів), позивач зобов`язаний був здійснити розрахунок, враховуючи розмір пені, що передбачений Законом України "Про житлово-комунальні послуги", а саме - 0,01 відсоток від суми боргу за кожен день прострочення (відповідачем здійснено розрахунок виходячи з наступного розміру пені за кожен день прострочення - 0,095890411 відсотків), оскільки договором передбачався розмір пені вищий за той, що вказаний у ЗУ "Про житлово-комунальні послуги". Відповідач надав контррозрахунок пені. Також відповідач просить зменшити розмір пені, що становить 38,49 грн, на 80%, посилаючись на те, що він є неприбутковою організацією, використовує газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (мешканцям багатоквартирного будинку), а єдиним джерелом надходження коштів до ОСББ є здійснення внесків співвласниками будинку. Крім того, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення збитків у розмірі 2645,10 грн у повному обсязі.

26.07.2021 позивач надав письмові пояснення по справі, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 учасників справи повідомлено про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 01.09.2021 об 11:00 год.

19.08.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла заява (вх.№19488 від 19.08.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій просить суд провести судове засідання по справі, призначене на 01.09.2021 об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення Easycon.

Розпорядження керівника апарату суду №305/2021 від 19.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл заяви у зв`язку із відпусткою судді Ольшанченка В.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 19.08.2021, для розгляду заяви (вх.№19488 від 19.08.2021) головуючим суддею визначено суддю Пономаренко Т.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2021 відмовлено в задоволенні заяви (вх.№19488 від 19.08.2021) представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon.

26.08.2021 відповідач надав письмові пояснення по справі.

Судове засідання 01.09.2021 не відбулось, у зв`язку з відпусткою судді-доповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2021 учасників справи повідомлено про призначення підготовчого засідання на 30.09.2021 о 12:00 год.

29.09.2021 позивач засобами електронного зв`язку надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Протокольною ухвалою суду від 30.09.2021 задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

30.09.2021 ухвалою суду викликано позивача в судове засідання для участі в судовому розгляді справи на 13.10.2021 о 15:00 год, а також повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2021 відповідача повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2021 о 15:00 год.

11.10.2021 відповідач надав додаткові письмові пояснення, в яких повідомив, що відповідачем по справі визнається вимога позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 31,63 грн. Стосовно стягнення збитків та пені відповідач зазначив, що він не погоджується з такими позовними вимогами, не визнає їх та надав свої заперечення у відзиві на позовну заяву.

13.10.2021 представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2021 заперечує проти позовних вимог позивача щодо стягнення збитків і пені та вказує, що відповідач визнає вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 31,63 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (споживач) був укладений договір постачання природного газу №1589/18-КП-32 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач (відповідач) зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Також, між сторонами була підписана низка додаткових угод до вказаного договору, зокрема, щодо предмету договору, кількості та фізико-хімічних показників природного газу, порядку та умов передачі природного газу, ціни природного газу, порядку та умов проведення розрахунків, строку дії договору.

Так, 29.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (споживач) була укладена додаткова угода №4 до договору, в якій сторони погодили викласти розділи 1 - 12 договору у редакції, викладеній у додатковій угоді.

Відповідно до п. 1.1 договору у редакції додаткової угоди №4 від 29.11.2018 постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (пункт 1.2 додаткової угоди №4).

Згідно з п. 2.1 договору у редакції додаткової угоди №4 постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 20 тис куб метрів, в тому числі по місяцях.

Відповідно до п. 3.1 договору у редакції додаткової угоди №4 від 29.11.2018 право власності на природний газ переходить від позивача до відповідача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ відповідач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п. 3.8 договору у редакції вказаної угоди, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.1 договору у редакції додаткової угоди №4 сторони визначили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Підпунктом 2 пункту 5.3 договору у редакції додаткової угоди №4 сторони погодили, що у будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.

Пунктом 9.3 вищевказаного договору в редакції додаткової угоди №4 від 29.11.2018 до нього передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно до п. 11.1 договору у редакції додаткової угоди №4 договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

15.03.2019 між сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору постачання природного газу №1589/18-КП-32 від 12.10.2018, згідно з п. 1 якої сторони визначили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7 абзац п`ятий підп.5) п. 6.2, підп.8) п. 6.2, підп.4) п. 6.3, абзац третій підп.2 п. 6.4 цього договору застосовуються сторонами з 01.03.2019.

29.03.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору, у якій сторони узгодили по тексту договору слова "Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" замінити словами "Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відповідному відміннику.

Договір та укладені в його межах додаткові угоди за №1 від 24.10.2018, №2 від 29.10.2018, №3 від 02.11.2018, №4 від 29.11.2018, №5 від 15.03.2019, №6 від 29.03.2019 та №7 від 23.04.2019 підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень та заперечень.

На виконання умов договору постачання природного газу №1589/18-КП-32 від 12.10.2018 позивач поставив протягом листопада 2018 р. – квітня 2019 р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 152143,95 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 6472,46 грн, від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 19716,68 грн, від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 55737,97 грн, від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 41348,92 грн, від 31.03.2019 за березень 2019 року на суму 27738,05 грн та від 30.04.2019 за квітень 2019 року на суму 1129,87 грн.

Позивач у позові вказує на те, що оплату за переданий природний газ відповідач здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі.

На підтвердження порушення відповідачем строків оплати за договором, позивач надав довідку за підписом заступника головного бухгалтера про здійснені операції за договором, сальдо та операції по підприємству "Елефант" ОСББ з 01.10.2018 по 28.02.2021, а також копії банківських виписок з особового рахунку (а.с. 49 - 68).

Так, за отриманий у березні 2019 року природний газ, відповідач розрахувався 17.04.2019 у сумі 7482,61 грн та 15.05.2019 - у сумі 20255,44 грн.

Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання у строк, встановлений п. 5.1 договору у редакції додаткової угоди №4 від 29.11.2018.

Щодо нарахованих позивачем збитків у сумі 2645,10 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 11.2 договору у редакції додаткової угоди №4, пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абзац третій підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на електронну адресу споживача, зазначеному в пункті 12 цього договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.

Пунктом 3.13 договору у редакції додаткової угоди №4 передбачено що, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається наступним чином:

3.13.1. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

3.13.2. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в пункті 2.1 договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К- коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Пунктом 5.7 договору в редакції додаткової угоди №4 сторони визначили, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 договору, здійснюється наступним чином:

- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору;

- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Вказані пункти договору, що почали діяти з 01.03.2019, узгоджуються з положеннями пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 (із змінами).

Підпунктом 8 пункту 6.2 договору в редакції додаткової угоди №4 сторони узгодили, що споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 договору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6.3 договору в редакції додаткової угоди №4 постачальник має право вимагати від споживача відшкодування йому збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1 цього договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди №4 сторони узгодили, що постачальник передає споживачу, зокрема, у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 3,000 тис куб м.

Актом приймання-передачі від 31.03.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 3,707 тис куб м.

Таким чином, відповідач в березні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі більшому на 0,707 тис куб м ніж було узгоджено сторонами у п. 2.1 договору.

17.05.2019 позивачем на адресу відповідача направлено акт-претензію за вих.№26-566-19 від 14.05.2019, в якому позивач вимагав у відповідача сплатити (відшкодувати) збитки на підставі пунктів 3.13 і 5.7 договору та пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу за різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019 року природного газу за договором у сумі 2645,10 грн.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором постачання природного газу в частині строків оплати за поставлений природний газ та відповідачем у березні 2019 року спожито газу у більшому обсязі ніж визначено пунктом 2.1 договору, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Отже, предмет спору у цій справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача пені у сумі 369,04 грн, 3% річних у сумі 31,63 грн та збитків у сумі 2645,10 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідач не надав доказів виконання зобов`язань за договором постачання природного газу №1589/18-КП-32 від 12.10.2018 у строк, встановлений п. 5.1 цього договору.

З матеріалів справи вбачається і відповідачем не оспорюється, що ним порушено умови договору щодо здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманого у березні 2019 року природного газу та допущено порушення строків розрахунків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки передбачені п. 3.13, 5.7 договору та п. 1 розділу VІ Правил за неналежне виконання відповідачем пункту 2.1 договору і розраховані позивачем за формулою, наведеною у п. 3.12 договору, та становлять 2645,10 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми збитків, суд дійшов висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 2645,10 грн за неналежне виконання відповідачем пункту 2.1 договору.

Пунктом 7.2 договору в редакції додаткової угоди №4 від 29.11.2018 до нього сторони визначили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі п. 7.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 26.04.2019 по 14.05.2019 у сумі 369,04 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає, що під час розрахунку пені за період прострочення з 26.04.2019 по 14.05.2019 (19 днів), позивач зобов`язаний був здійснити розрахунок, враховуючи розмір пені, що передбачений Законом України "Про житлово-комунальні послуги", а саме - 0,01 відсоток від суми боргу за кожен день прострочення, оскільки договором передбачався розмір пені вищий за той, що вказаний у Законі України "Про житлово-комунальні послуги".

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 26 цього ж Закону, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

За договором відповідач є споживачем природного газу, який поставляється йому позивачем.

Відтак ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині обмеження розміру пені.

Оскільки договором передбачався розмір пені вищий за той, що вказаний у Законі України "Про житлово-комунальні послуги", позивач зобов`язаний був здійснити розрахунок, враховуючи розмір пені, що передбачений Законом України "Про житлово-комунальні послуги", а саме - 0,01 відсоток від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідач надав контррозрахунок пені за період з 26.04.2019 по 14.05.2019, за яким пеня становить 38,49 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 3% річних за період з 26.04.2019 по 14.05.2019 у сумі 31,63 грн, які відповідач визнає повністю.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить зменшити розмір пені, що становить 38,49 грн, на 80%, посилаючись на те, що він є неприбутковою організацією, використовує газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (мешканцям багатоквартирного будинку), а єдиним джерелом надходження коштів до ОСББ є здійснення внесків співвласниками будинку.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідач ніяким чином не обґрунтував розмір, на який він просить зменшити пеню (80%).

Відсутність коштів для належного виконання грошового зобов`язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що становить 38,49 грн, на 80%, суд вважає за необхідне відхилити його як необґрунтоване, оскільки відповідач не довів винятковості свого випадку та не обґрунтував розмір (80%), на який він просить зменшити пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав доказів сплати збитків у сумі 2645,10 грн, пені у сумі 369,04 грн та 3% річних у сумі 31,63 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення пені.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 2, 5, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елефант" (61070, Харківська обл., м. Харків, вул. Професорська, 34. Код ЄДРПОУ 38385945) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6. Код ЄДРПОУ 20077720) збитки в сумі 2645,10 грн, пеню у сумі 38,49 грн, 3% річних у сумі 31,63 грн та судовий збір у сумі 2023,64 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "23" жовтня 2021 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.