Рішення № 100610062, 21.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Справа № 915/1269/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

представник позивача в судове засідання не з`явився,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт",

54020, вул. Заводська, 23/14, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 01125608; електронна адреса: dp.mmtp@gmail.com;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології",

54020, вул. Мала Морська, 108, оф. 108, код ЄДРПОУ 38841053;

про: стягнення 155290,25 грн.

Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №06/1246 від 11.08.2021, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології":

- 148008,16 грн. - основний борг;

- 5109,26 грн. - пеню;

- 1031,67 грн. - 3 % річних;

- 1141,16 грн. - інфляційне збільшення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди №4-А від 09.11.2018 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, в частині своєчасної оплати рахунків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1269/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2021, запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

28.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову №06/1554 від 23.09.2021, в якій зазначає, що після подання позивачем позовної заяви відповідачем 19.08.2021 було добровільно погашено заборгованість за Договором у сумі 148008,16 грн.

21.10.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 21.10.2021, в якій позивач зазначає, що до відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 148008,16 грн., а тому відсутні підстави для продовження розгляду позовних вимог в частині стягнення основного боргу, у зв`язку з чим, на підставі ч.1 п.2 ст. 231 ГПК України, просить закрити провадження у справі в цій частині.

Вказує, що штрафні санкції мають бути збільшені внаслідок перерахування по день оплати основного боргу, тобто 19.08.2021.

У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача: 5831,05 грн. - пені; 1051,90 грн. - інфляційні витрати; 780,16 грн. - 3% річних, а також судові витрати.

Заяву про зміну предмету позову №06/1554 від 23.09.2021 просить залишити без розгляду.

У судове засідання, призначене на 21.10.2021, відповідач не з`явився.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 25.08.2021 про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслана відповідачу копія ухвали суду від 25.08.2021 повернулась до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270).

За змістом п.п. 116, 117 Правил №270 (із змінами та доповненнями), у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 991, 992, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Відповідно до п. 99-2 Правил №270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копії ухвал суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до Господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п.5 ч. 6 ст.242 ГПК України, ухвала суду від 25.08.2021 вважається врученою відповідачу - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

09.11.2018 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" (орендар) було укладено Договір оренди №4-А індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір). У відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування групу об`єктів окремого індивідуально визначеного державного рухомого майна - авто спецтехніка у кількості 4-х одиниць:

- ковшовий автонавантажувач KOMATSU WA-200-5H №10, інвентарний №17021, рік випуску 2005;

- VOLVO F12 вантажний сідловий тягач, державний №0360НІА, інвентарний №22434, 1990 року випуску;

- напівпричіп Планморин, державний № 1176НК , інвентарний 22298, 1990 року випуску;

- напівпричіп Планморин, державний № 1175НК , інвентарний 22320,1990 року випуску, (далі - майно), що знаходиться на балансі орендодавця, і вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська оціночна компанія" станом на 30.06.2018 і становить 860110,00 грн. без урахування ПДВ.

У відповідності до п. 2.1 Договору, орендар, вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Згідно п. 3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), за ставкою, зазначеною в розрахунку плати за базовий місяць оренди окремого індивідуального визначеного рухомого майна (далі - розрахунок) (Додаток №1), який є невід`ємною частиною цього Договору, від вартості майна, зазначеної в Додатку №1 до Договору і становить згідно з Розрахунком без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2018) 20354,47 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору, розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітній місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 15-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, але не раніше оголошення індексу інфляції за звітній місяць (п. 3.6 Договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати до повного погашення заборгованості (п. 3.7 Договору).

У відповідності до п.п. 5.3, 5.11 Договору, орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до рахунків, наданих орендодавцем; у триденний термін після отримання від орендодавця акту прийому-передачі підписати його та повернути орендодавцю.

У відповідності до п. 9.3 Договору, орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п.п. 3.6, 3.9, 5.3 Договору) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 9.4 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Сторонами погоджено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2029, а в частині розрахунків Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.1 Договір).

У подальшому сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 14.11.2018, в якій, зокрема:

- п. 3.9 Договору викладено в наступній редакції: "Зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди";

- п. 5.2 Договору викладено в наступній редакції: "Протягом 30-ти календарних днів підписання Договору внести завдаток, передбачений п. 3.9 цього Договору. Після закінчення основного строку Договору оренди, здійснюється перерахування орендної плати за останні місяці з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати, він має відшкодувати орендодавцю збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення Договору, за згодою сторін, сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені Договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати".

На виконання умов Договору, сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін акти приймання-передавання індивідуально визначеного державного рухомого майна, відповідно до яких орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне рухоме майно:

- ковшовий автонавантажувач KOMATSU WA-200-5H №10, інвентарний №17021, рік випуску 2005 (а.с. 14 зв);

- VOLVO F12 вантажний сідловий тягач, державний №0360НІА, інвентарний №22434, 1990 рік випуску (а.с. 11);

- напівпричіп Планморин, державний №11-76НК, інвентарний 22298, 1990 року випуску (а.с. 13);

- напівпричіп Планморин, державний №11 75НК, інвентарний 22320, 1990 року випуску (а.с. 12).

На виконання умов Договору, за надані відповідачу послуги, позивачем складено акти наданих послуг (виконаних робіт) за період лютий - червень 2021 року:

- № 03978428 від 28.02.2021 за оренду у лютому 2021 року на суму 28918,81 грн. з ПДВ (а.с. 16);

- № 05988428 від 31.03.2021 за оренду у березні 2021 року на суму 29410,43 грн. з ПДВ (а.с. 20);

- № 07478428 від 30.04.2021 за оренду у квітні 2021 року на суму 29616,30 грн. з ПДВ (а.с. 24);

- № 10088428 від 31.05.2021 за оренду у травні 2021 року на суму 30001,31 грн. з ПДВ (а.с. 28);

- №12058428 від 30.06.2021 за оренду у червні 2021 року на суму 30061,31 грн. з ПДВ (а.с. 32).

На оплату зазначених актів наданих послуг (виконаних робіт) виставлено відповідачу рахунки:

- за лютий 2021 року - №03978428 від 28.02.2021 на суму 28918,81 грн. з ПДВ (а.с. 15);

- за березень 2021 року - №05988428 від 31.03.2021 на суму 29410,43 грн. з ПДВ (а.с. 19);

- за квітень 2021 року - №07478428 від 30.04.2021 на суму 29616,30 грн. з ПДВ (а.с. 23);

- за травень 2021 року - №10088428 від 31.05.2021 на суму 30001,31 грн. з ПДВ (а.с. 27);

- за червень 2021 року - №12058428 від 30.06.2021 на суму 30061,31 грн. з ПДВ (а.с. 31).

Акти наданих послуг (виконаних робіт) за період лютий - червень 2021 року та рахунки за період лютий - червень 2021 року позивачем направлені відповідачу листами:

- №03/403 від 15.03.2021 (а.с. 17-18);

- №03/576 від 15.04.2021 (а.с. 21-22);

- №03/772 від 17.05.2021 (а.с. 25-26);

- №03/923 від 22.06.2021 (а.с. 29-30);

- №03/1056 від 14.07.2021 (а.с. 33-34).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" з претензією №06/806 від 25.05.2021 на суму 167135,33 грн.

Із змісту позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" за спірний період не підписано та позивачу не повернуто акти наданих послуг (виконаних робіт); рахунки за період лютий - червень 2021 року не оплачено і досі.

Викладені обставини є підставою для звернення ДП "Миколаївський морський торговельний порт" до суду з позовом у даній справі.

В послідуючому позивачем подано до суду заяву та виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що станом на 19.08.2021 відповідачем до відкриття провадження у справі - сплачено заборгованість в розмірі 148008,16 грн.

Отже, основний борг відповідача перед позивачем сплачений повністю.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи приписи наведених норм, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору на заборгованість в розмірі 148008,16 грн., у зв`язку з чим провадження підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо вимог ДП "Миколаївський морський торговельний порт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" пені, 3 % річних, інфляційних втрат, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 9.3 Договору, орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п.п. 3.6, 3.9, 5.3 Договору) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, до повного погашення заборгованості.

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги ДП "Миколаївський морський торговельний порт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану по кожному окремому зобов`язанню за загальний період 16.03-19.08.2021, у сумі 5831,05 грн.

Судом за допомогою програми "ІрLех" здійснено перерахунок пені та визначено, що розмір пені складає 5818,69 грн., які підлягають стягненню з відповідача. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 12,36 грн. (5831,05 грн. -5818,69 грн.) задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 780,16 грн., нараховану по кожному окремому зобов`язанню за загальний період 16.03-19.08.2021.

Судом за допомогою програми "ІрLех" здійснено перерахунок 3% річних та визначено, що розмір 3% річних складає 1150,86 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають 3% річних у розмірі 780,16 грн., які заявлені позивачем в позовній заяві.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 1051,90 грн.

Судом здійснено перерахунок інфляційних витрат та визначено, що розрахунок позивача є вірним, а указана сума ? підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором оренди від 09.11.2018, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 44, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, п.2 ч.1 ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" про стягнення зоборгованості за Договором оренди №4-А від 09.11.2018 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності в розмірі 148008,16 грн. - закрити.

2. Позов Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні технології" (54020, вул. Мала Морська, 108, оф. 108, код ЄДРПОУ 38841053) на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14; код ЄДРПОУ 01125608):

- 5818,69 грн. - пеню;

- 780,16 грн. - 3% річних;

- 1051,90 грн. - інфляційні втрати;

- 2247,30 грн. - судовий збір.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.10.2021.

Суддя Н.О. Семенчук