Рішення № 100610049, 26.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 справа № 914/1659/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Побігайленко Ю-Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргінал”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Транс”, м.Львів

про стягнення заборгованості.

Ціна позову – 247448,10грн.

За участю представників:

від позивача: Данилко Роксолана Богданівна – адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Маргінал” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Транс” про стягнення заборгованості в сумі 247448,10грн., з якої 205676,00грн. – основний борг, 2318,52грн. 3% річних, 29044,80грн. штраф, 10408,78грн. пеня.

Ухвалою суду від 05.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 20.07.2021р. Ухвалою суду від 20.07.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено розгляд справи на 14.09.2021р.

13.09.2021р. позивачем подано заяву за вх.№3639/21 від 13.09.2021р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач у зв`язку із оплатою 50000,00грн. просить стягнути з відповідача 155676,00грн. – основного боргу, 2318,52грн. 3% річних, 29044,80грн. штрафу, 10408,78грн. пені, яка прийнята судом.

Ухвалою суду від 14.09.2021р. відкладено розгляд справи на 05.10.2021р.

04.10.2021р. позивачем подано заяву за вх.№3954/21 від 04.10.2021р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач у зв`язку із оплатою 55000,00грн. просить стягнути з відповідача 100676,00грн. – основного боргу, 2318,52грн. 3% річних, 29044,80грн. штрафу, 10408,78грн. пені, яка прийнята судом.

Ухвалою суду від 05.10.21р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.21р.

В судове засідання 26.10.2021р. представник позивача явку забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги з врахуванням заяви за вх.№3954/21 від 04.10.2021р. підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

В судове засідання 26.10.2021р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414175549.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №01/12/2020-1 від 01.12.2020р. оплати згідно видаткових накладних №336 від 14.04.2021р., №348 від 16.04.2021р., №406 від 28.04.2021р., №452 від 28.05.2021р., в повному обсязі не здійснив, тому позивач з врахуванням заяви за вх.№3954/21 від 04.10.2021р. про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 100676,00грн. заборгованості. Також позивач за прострочення оплати товару просить стягнути 2318,52грн. 3% річних, 29044,80грн. штрафу, 10408,78грн. пені.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

01.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Маргінал” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МС Транс” (покупець) укладено договір №01/12/2020-1 купівлі-продажу, згідно із п. 1.1. якого, продавець зобов`язується передати нафтопродукти (надалі товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його вартість на умовах і протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору №01/12/2020-1 від 01.12.2020р. факт поставки (передачі у власність) товару в рамках цього договору підтверджується видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Сторони погоджуються, що видаткова накладна на переданий товар є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) товару.

За умовами п.п. 2.1, 2.2 договору №01/12/2020-1 від 01.12.2020р. загальна вартість (ціна) цього договору не обмежується і складай із вартості (ціни) окремих партій товару, проданих продавцем покупцеві на підставі цього договору та зафіксованих сторонами у відповідних видаткових накладних на переданий товар. Ціна та вартість кожної окремої партії товару погоджуються сторонами та зазначаються у відповідних видаткових накладних на переданий товар.

Згідно із п.5.1 договору №01/12/2020-1 від 01.12.2020р. покупець зобов`язаний здійснити оплату ціни (вартості) кожної окремої партії товару до поставки наступної партії товару, але не пізніше ніж за три банківських дні з моменту поставки, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього договору та/або у рахунках фактурах виставлених продавцем. Невиконання цього обов`язку покупцем надає продавцеві право відмовитися від виконання своїх обов`язків за цим договором повністю або частково. Сторони погодили, що покупець може здійснити попередню оплату вартості товару.

На виконання умов договору №01/12/2020-1 від 01.12.2020р. позивач продав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1585884,00грн., що підтверджується видатковими накладними №888 від 02.12.2020р. на суму 94500,00грн., №894 від 04.12.2020р. на суму 95040,00грн., №929 від 14.12.2020р. на суму 97020,00грн., №966 від 22.12.2020р. на суму 117648,00грн., №11 від 12.01.2021р. на суму 124488,00грн., №107 від 05.02.2021р. на суму 130248,00грн., №153 від 23.02.2021р. на суму 69012,00грн., №168 від 01.03.2021р. на суму 136224,00грн., №198 від 11.03.2021р. на суму 69012,00грн., №210 від 15.03.2021р. на суму 46008,00грн., №220 від 16.03.2021р. на суму 69300,00грн., №250 від 24.03.2021р. на суму 113520,00грн., №295 від 05.04.2021р. на суму 68112,00грн., №315 від 09.04.2021р. на суму 67500,00грн., №323 від 12.04.2021р. на суму 45408,00грн., №336 від 14.04.2021р. на суму 45816,00грн., №348 від 16.04.2021р. на суму 48816,00грн., №406 від 28.04.2021р. на суму 73512,00грн., №452 від 14.05.2021р. на суму 74700,00грн., які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень.

Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 1485208,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №430 від 01.12.2020р. на суму 52000,00грн., №432 від 02.12.2020р. на суму 42500,00грн., №447 від 08.12.2020р. на суму 30000,00грн., №452 від 10.12.2020р. на суму 35000,00грн., №465 від 18.12.2020р. на суму 30000,00грн., №476 від 22.12.2020р. на суму 25000,00грн., №482 від 28.12.2020р. на суму 30000,00грн., №485 від 29.12.2020р. на суму 42060,00грн., №508 від 06.01.2021р. на суму 17648,00грн., №512 від 11.01.2021р. на суму 30000,00грн., №515 від 12.01.2021р. на суму 30000,00грн., №551 від 04.02.2021р. на суму 29000,00грн., №552 від 08.02.2021р. на суму 80000,00грн., №578 від 22.02.2021р. на суму 50000,00грн., №584 від 25.02.2021р. на суму 100000,00грн., №596 від 03.03.2021р. на суму 30000,00грн., №599 від 10.03.2021р. на суму 68000,00грн., №606 від 16.03.2021р. на суму 70000,00грн., №618 від 23.03.2021р. на суму 25800,00грн., №619 від 23.03.2021р. на суму 50000,00грн., №620 від 25.03.2021р. на суму 10000,00грн., №621 від 25.03.2021р. на суму 20000,00грн., №624 від 26.03.2021р. на суму 6200,00грн., №626 від 01.04.2021р. на суму 15000,00грн., №630 від 01.04.2021р. на суму 40000,00грн., №644 від 07.04.2021р. на суму 21000,00грн., №645 від 08.04.2021р. на суму 20000,00грн., №649 від 09.04.2021р. на суму 30000,00грн., №650 від 09.04.2021р. на суму 20000,00грн., №661 від 13.04.2021р. на суму 47000,00грн., №667 від 14.04.2021р. на суму 30000,00грн., №672 від 15.04.2021р. на суму 40000,00грн., №691 від 26.04.2021р. на суму 50000,00грн., №698 від 28.04.2021р. на суму 30000,00грн., №699 від 30.04.2021р. на суму 30000,00грн., №712 від 05.05.2021р. на суму 25000,00грн., №727 від 12.05.2021р. на суму 25000,00грн., №730 від 13.05.2021р. на суму 20000,00грн., №760 від 01.06.2021р. на суму 34000,00грн., №843 від 28.07.2021р. на суму 20000,00грн., №864 від 12.08.2021р. на суму 15000,00грн., №903 від 09.09.2021р. на суму 50000,00грн., №933 від 24.09.2021р. на суму 20000,00грн.

Відтак, на виконання своїх зобов`язань за договором №01/12/2020-1 від 01.12.2020р. відповідач оплати в повному обсязі не провів, тому у відповідача виникла заборгованість у розмірі 100676,00грн., яку позивач з врахуванням заяв за вх.№3639/21 від 13.09.2021р., за вх.№3954/21 від 04.10.2021р. про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача. Вказана заборгованість не заперечена відповідачем та визнана, зокрема проведеними оплатами за поставлений товар згідно договору №01/12/2020-1 від 01.12.2020р.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 100676,00грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2. договору №01/12/2020-1 від 01.12.2020р., кожна зі сторін, яка неналежним чином виконує свої зобов`язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар або несвоєчасно поставляє - замовлену партію товару) за цим договором, повинна сплатити на користь іншої сторони на її вимогу пеню в розмірі 5% (п`ять) відсотків від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми (вартості несвоєчасно поставленої партії товару) за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми/ прострочення поставки), а у випадку прострочення виконання зобов`язання протягом більш як 30 (тридцяти) днів, винна сторона зобов`язана додатково (крім пені) сплатити на користь протилежної сторони на її вимогу штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості неоплаченого (непоставленого) товару. Так, згідно із п. 6.2. договору №01/12/2020-1 від 01.12.2020р., позивач по кожній несвоєчасно оплаченій видатковій накладній за період з 11.12.2020р. по 07.06.2021р. нарахував відповідачу пеню (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) у розмірі 10408,78грн., а також позивач нарахував відповідачу на видаткові накладні оплата по яких прострочена більш ніж 30 днів 10% штрафу в розмірі 29044,80грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи та перевірені судом.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 10% штрафу не врахувавши усіх проведених відповідачем оплат по накладних, відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір 10% штрафу становить 26044,80грн. В решті позовних вимог щодо стягнення 10% штрафу належить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, нарахував відповідачу по кожній несвоєчасно оплаченій видатковій накладній 3% річних в розмірі 2318,52грн. за період з 11.12.2020р. по 07.06.2021р. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 100676,00грн., пені в розмірі 10408,78грн., 3% річних в розмірі 2318,52грн. та штрафу в розмірі 26044,80грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо штрафу належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Транс” (79005, м.Львів, вул.Словацького, буд.8, кв.4А, ідентифікаційний код 42670652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргінал” (73035, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, буд.176, ідентифікаційний код 43515449) 100676,00грн. основного боргу, 10408,78грн. пені, 26044,80грн. штрафу, 2318,52грн. 3% річних та 2222,19грн. – судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 27.10.2021р.

Суддя Іванчук С.В.