Рішення № 100609955, 27.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2524/21

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 42094646, поштова адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 97-Б

до Комунального підприємства «Комбінат Комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

08140, Київська обл., с. Білогородка, вул. Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 30367834

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2532/21 від 27.08.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Комунального підприємства «Комбінат Комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2021 судом прийнято позовну заяву (вх. №2532/21 від 27.08.2021) до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2524/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №21737/21 від 16.09.2021), у якому заявлено про надання згоди на проведення врегулювання спору у даній справі за участю судді.

Враховуючи вказане вище, судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. З наведеної норми вбачається, що для врегулювання спору за участю судді необхідна згода обох сторін спору. Натомість, односторонньо заявлена відповідачем згода на врегулювання спору за участю судді та ігнорування цієї згоди позивачем не дає суду підстав розуміти вказану згоду відповідача як спільну заяву сторін про врегулювання спору за участю судді.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №22701/21 від 29.09.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №22699/21 від 29.09.2021).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2021 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №22699/21 від 29.09.2021) у справі №911/2524/21 задоволено, прийнято зменшення розміру позовних вимог, розгляд справи №911/2524/21 постановлено здійснювати за остаточними позовними вимогами відповідно до заяви позивача (вх. №22699/21 від 29.09.2021): стягнення основного боргу за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420015142 в розмірі 79474,50 грн., стягнення пені в розмірі 3674,10 грн., стягнення 3% річних в розмірі 711,95 грн., стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 2283,24 грн.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 24223/21 від 19.10.2020).

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - постачальник) та Комунальним підприємством «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420015142 від 01.01.2019 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього договору.

За пунктом 5.7. Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі, у разі її зміни.

Відповідно до пункту 5.10. Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно з пунктом 5.11. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначена в комерційній пропозиції.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

На виконання умов Договору позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги з постачання електроенергії, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 10.08.2021, згідно з яким станом на 31.07.2021 розмір заборгованості складає 232039,46 грн.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 79474,50 грн.

Крім того, за порушення строків оплати, позивачем нараховані: на підставі пункту 5.8. Договору пеня у розмірі 3674,10 грн. та на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних у розмірі 711,95 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2283,24 грн.

Аргументи Комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

Відповідачем на виконання умов Договору сплачені грошові кошти у розмірі: 47762,88 – 12.08.2021 (платіжне доручення № 711); 3438,60 грн. - 12.08.2021 (платіжне доручення № 709); 6648,18 грн. – 17.08.2021 (платіжне доручення № 717); 24189,80 грн. – 18.08.2021 (платіжне доручення № 718); 13753,74 грн. – 20.08.2021 (платіжне доручення № 719); 15954,00 грн. – 27.08.2021 (платіжне доручення № 723); 7307,46 грн. – 03.09.2021 (платіжне доручення № 737); 9450,00 грн. – 06.09.2021 (платіжне доручення № 742); 9399,60 грн. – 15.09.2021 (платіжне доручення № 758); 1506,00 грн. – 20.09.2021 (платіжне доручення № 767); 2382,00 грн. – 22.09.2021 (платіжне доручення № 768); 10772,70 грн. – 23.09.2021 (платіжне доручення № 775); 11944,80 грн. – 05.10.2021 (платіжне доручення № 790); 11886,00 грн. – 06.10.2021 (платіжне доручення № 794); 6029,40 грн. – 07.10.2021 (платіжне доручення № 795); 10137,60 грн. – 08.10.2021 (платіжне доручення № 796).

Тобто, станом на 19.10.2021 розмір заборгованості складає 39476,70 грн.

Крім того, долучений до матеріалів справи арифметичний розрахунок є безпідставним та необґрунтованим.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.

За пунктом 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

При цьому, сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» та Комунальним підприємством «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420015142 від 01.01.2019.

Відповідно до пункту 5.10. Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

На виконання умов Договору позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги з постачання електроенергії, що підтверджується рахунками-фактури, актами приймання-передачі та актом звіряння розрахунків від 10.08.2021, згідно з яким, станом на 31.07.2021, розмір заборгованості відповідача складає 232039,46 грн., а відповідачем на виконання умов Договору сплачені грошові кошти у розмірі: 47762,88 – 12.08.2021 (платіжне доручення № 711); 3438,60 грн. - 12.08.2021 (платіжне доручення № 709); 6648,18 грн. – 17.08.2021 (платіжне доручення № 717); 24189,80 грн. – 18.08.2021 (платіжне доручення № 718); 13753,74 грн. – 20.08.2021 (платіжне доручення № 719); 15954,00 грн. – 27.08.2021 (платіжне доручення № 723); 7307,46 грн. – 03.09.2021 (платіжне доручення № 737); 9450,00 грн. – 06.09.2021 (платіжне доручення № 742); 9399,60 грн. – 15.09.2021 (платіжне доручення № 758); 1506,00 грн. – 20.09.2021 (платіжне доручення № 767); 2382,00 грн. – 22.09.2021 (платіжне доручення № 768); 10772,70 грн. – 23.09.2021 (платіжне доручення № 775); 11944,80 грн. – 05.10.2021 (платіжне доручення № 790); 11886,00 грн. – 06.10.2021 (платіжне доручення № 794); 6029,40 грн. – 07.10.2021 (платіжне доручення № 795); 10137,60 грн. – 08.10.2021 (платіжне доручення № 796).

Отже, розмір основного боргу складає 39546,70 грн. та підлягає стягненню, з огляду на те, що строк, визначений пунктом 5.10. Договору, настав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2021 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №22699/21 від 29.09.2021) у справі № 911/2524/21 задоволено, прийнято зменшення розміру позовних вимог, розгляд справи №911/2524/21 постановлено здійснювати за остаточними позовними вимогами відповідно до заяви позивача (вх. №22699/21 від 29.09.2021): стягнення основного боргу за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420015142 в розмірі 79474,50 грн.

З урахуванням часткових оплат відповідача після подання позивачем зазначеної заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. №22699/21 від 29.09.2021), суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 39927,80 грн. на підставі частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, предмет спору в цій частині позову відстуній.

Відносно нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2283,24 грн. (на суму 160902,85 грн. (рахунок № 2707645383) за період з 27.05.2021 по 31.05.2021; на суму 95747,92 грн. (рахунок № 2407835422) за період з 26.06.2021 по 30.06.2021; на суму 95747,92 грн. (рахунок № 6300175828) за період з 26.06.2021 по 30.06.2021; на суму 160092,85 грн. (рахунок № 6100185054) за період з 27.05.2021 по 31.05.2021), проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заявлялись позовні вимоги відносно зазначених рахунків.

Крім того, до матеріалів справи не долучались спірні документи, з яких можливо встановити наявність у відповідача обов`язку з їх оплати, що унеможливлює стягнення заявлених інфляційних втрат за вказаними позивачем рахунками за спірний період, оскільки не доведено наданими суду доказами наявність основного грошового зобов`язання, факт та період прострочення його виконання.

Суд зазначає, що позивачем правомірно за порушення строків оплати нараховані пеня та 3 % річних.

За результатами перевірки розрахунків, що здійснені позивачем, за допомогою системи Ліга - Закон, суд зазначає, що стягненню підлягає пеня у розмірі 3314,19 грн. та 3 % річних у розмірі 638,17 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Провадження у справі № 911/2524/21 у частині стягнення основного боргу у розмірі 39927,80 грн. – закрити.

2. Позов (вх. № 2532/21 від 27.08.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Комунального підприємства «Комбінат Комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про стягнення заборгованості задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Комбінат Комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (08140, Київська обл., с. Білогородка, вул. Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 30367834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 42094646; поштова адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 97-Б) основний борг у розмірі 39546,70 грн. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість гривень сімдесят копійок), пеню у розмірі 3314,19 грн. (три тисячі триста чотирнадцять гривень дев`ятнадцять копійок), 3 % річних у розмірі 638,17 грн. (шістсот тридцять вісім гривень сімнадцять копійок), судовий збір у розмірі 2198,40 грн. (дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень сорок копійок).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.10.2021.

Суддя С.О. Саванчук