Рішення № 100609844, 21.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2021Справа № 910/12135/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

справу № 910/12135/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 2 764 594,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: Держак С.В.

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 2 764 594,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 53-122-01-20-10138 від 09.11.2020, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2 590 000,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані інфляційні втрати в сумі 133 127,00 грн та 3% річних у сумі 41467,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12135/21 та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

17.08.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від представника відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу та надає докази про сплату заборгованості в розмірі 200 000,00 грн.

31.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповідачу можливості сплатити суму заборгованості. При цьому, до клопотання про відкладення розгляду справи відповідач надав докази сплати заборгованості в розмірі 50 000,00 грн.

В підготовче засідання 02.09.2021 представники сторін не з`явились, у зв`язку з чим суд відклав розгляд справи на 16.09.2021.

07.09.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява про надання доказів оплати суми заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.

14.09.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заява про надання доказів оплати суми заборгованості в розмірі 10 000,00 грн та заява про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

16.09.2021 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача.

Присутній у підготовчому засіданні 16.09.2021 представник позивача підтвердив факт часткового погашення відповідачем суми заборгованості та не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/12135/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2021.

27.09.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від представника відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшли заява про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.10.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заява про надання доказів оплати суми заборгованості в розмірі 600 000,00 грн.

20.10.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем вживаються заходи для погашення заборгованості у добровільному порядку. Проте, у разі незадоволення клопотання про відкладення розгляду справи, здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача та врахувати позицію, наведену у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 21.10.2021 представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив, підтримав позовні вимоги та просив віднести на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.10.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

09.11.2020 між ТОВ "Концепт Інжиніринг" (далі - Постачальник) та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Замовник) було укладено Договір № 53-122-01-20-10138 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника: продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору)

Згідно п. 1.2. договору, предметом поставки по даному договору є продукція: 38430000-8 гамма-спектрометр, яка передбачена специфікацією №1.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна продукції, що доставляється за цим Договором складає 2 325 000,00 грн, крім того ПДВ - 465 000,00 грн.

У п. 2.2. договору зазначено, що загальна сума Договору (вартість продукції) становить 2 790 000,00 гривень.

Пунктами 6.1., 6.2. договору встановлено, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ- НАЕК 0382017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для - АЕС». Початок перебігу строку оплати. Починається з дня наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Згідно п. 8.4. договору, датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного договору - до 30.06.2021 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1. договору).

Позивач здійснив поставку продукції на адресу відповідача відповідно до видаткової накладної №31 від 28.11.2020 та товарно-транспортної накладної №31 від 30.11.2020 на загальну суму 2 790 000,80 грн.

Відповідно до вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України склав податкову накладну №5 від 30.11.2020 року та зареєстрував її у ЄРПН 10.12.2020 року.

Відповідач надіслав на адресу позивача ярлик на придатну продукцію згідно СОУ HAEK 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для НАЕК» №1-7-632 оформлений 30.11.2020 року.

14 квітня 2021 року за платіжним дорученням №4228 відповідач здійснив часткову оплату продукції на суму 200 000,00 грн.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 53-122-01-20-10138 від 09.11.2020, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2 590 000,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані інфляційні втрати в сумі 133 127,00 грн та 3% річних у сумі 41467,40 грн.

Відповідач в свою чергу надав докази часткової оплати поставленого товару, здійсненої після відкриття провадження у даній справі, на загальну суму 960 000,00 грн згідно платіжних доручень №9351 від 03.09.2021 на суму 10 000,00 грн, №9050 від 28.08.2021 на суму 100 000,00 грн, №8062 від 11.08.2021 на суму 200 000,00 грн, № 8438 від 18.08.2021 на суму 50 000,00 грн, №10082 від 20.09.2021 на суму 50 000,00 грн, № 10482 від 23.09.2021 на суму 50 000,00 грн, № 10577 від 24.09.2021 на суму 50 000,00 грн, №10686 від 28.09.2021 на суму 100 000,00 грн, №10880 від 01.10.2021 на суму 50 000,00 грн, №11114 від 06.10.2021 на суму 100 000,00 грн, №11238 від 08.10.2021 на суму 200 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем, на суму 2 790 000,80 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач своє зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, частково оплативши до звернення позивача до суду з позовом у даній справі суму 200 000,00 грн.

Після звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 960 000,00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи сплату відповідачем грошових коштів у розмірі 960 000,00 грн після звернення позивача з позовом до суду, суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі № 910/12135/21 в цій частині суми основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Таким чином, на час винесення рішення, у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 1 630 000,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором настав, а доказів оплати товару в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в розмірі 1 630 000,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення 41 467,40 грн 3% річних.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення 133 127,00 грн інфляційних втрат.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором № 53-122-01-20-10138 від 09.11.2020 щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. 129, 231, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 960 000 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (50074, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, буд. 33, кв. 113,; ідентифікаційний код 42924030) заборгованість в сумі 1 630 000,00 грн, 3% річних в сумі 41 467 грн 40 коп., інфляційні втрати в сумі 133 127 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 41 468 грн 92 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.10.2021.

Суддя А.І. Привалов