Рішення № 100608649, 15.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Справа № 160/11586/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмове провадження) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.21 представник позивача Журавльов М.М. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради, в якому просить:

- визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної Державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25946540), Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради” (код ЄДРПОУ 42643875) щодо не призначення щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) як інваліду війни 2-ої групи у відповідних розмірах згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2021 рік - протиправною.

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25946540), Комунальний заклад “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради” (код ЄДРПОУ 42643875) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня як інваліду війни 2-ої групи за 2021 рік згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту” в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня повинна виплачуватись у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач до 5 травня 2021 року, не дотримуючись вимог ст. 12 Закону №3551-ХІІ, здійснив виплату разової грошової допомоги в розмірі 3906,00 грн., що є значно меншим ніж вісім мінімальних пенсій за віком. Відтак, позивач вважає дії відповідачів незаконними та протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 було прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

06.08.2021 до суду від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної Державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що департаментом не ведеться персональний облік отримувачів допомоги по містах та районах області, не здійснюється персональне нарахування та виплата усіх видів допомог.

Крім того, відповідачем у відзиві вказано, що Департамент не наділений функцією здійснення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань, що виплачується відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

09.08.2021 до суду від КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якій заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що Центр є неналежним відповідачем у справі, а Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325, якою встановлено розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій за 2021 рік – 3906,00 грн. не визнана неконституційною.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 05.12.2019 (а.с. 5).

Позивач звертався до відповідачів із відповідними заявами щодо виплати щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2021 в розмірі передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме: вісім мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» та України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на момент проведення з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 26.05.2021 за №Г-511, відповідач – Департамент соціального захисту населення повідомив, що департамент не наділений функцією здійснення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань у розмірі більшому ніж встановлено постановою КМУ від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Як вказав відповідач в листі від 26.05.2021, здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не вбачається можливим.

Листом від 26.05.2021 за №Г-1320/01/2697-01-08, відповідач - КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР повідомив позивача, що в 2021 році щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нараховано в розмірі, передбаченому постановою КМУ «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», а саме 20.04.2021 в розмірі 3906,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 08.04.2020 №325.

Крім того, відповідачем в листі вказано, що Заклад самостійно призначає та не визначає розміру жодного виду допомоги, зокрема, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та згідно п. 3.8 Статуту не несе відповідальність за зобов`язаннями держави.

Не погоджуючись з розміром отриманої виплати, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року(далі по тексту -Закон України № 3551-XII).

Відповідно до статті 13 частини 4 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи- десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року)статтю 13 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин"(набрав чинності 01 січня 2015 року)розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, № 112 від 19.02.2020 року та № 325 від 08.04.2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи.

Так, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 08.04.2021 року №325 визначено розмір виплати разової грошової допомоги до 05 травня інвалідам війни ІІ групи - 3906,00 гривень.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 р. норми і положення, зокрема статей 12,13,14,15 та 16 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 р. застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним уст. 1 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 р., мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15 грудня 2020 року встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у 2021 році становить 14152,00 грн. (1769 грн. х 8).

Щодо суб`єкта владних повноважень, яким має бути здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до змісту постанови Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у зразковій справі №440/2722/20 судом встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), щодо нарахування та виплати такої допомоги у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону № 3551-XII.

Також, абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України(далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Отже, визначений Кабінетом Міністрів України порядок передбачає, що виплату грошової допомоги до 5 травня проводить саме Міністерство соціальної політики через відповідні структурні підрозділи (районні органи соціального захисту населення та центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.03.2019 року №ОД-65/0/209-19 "Про передачу функцій", починаючи з 2019 року функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК 2501150 передано до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради.

За таких обставин, в даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у 2021 році здійснює КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, а тому позовні вимоги звернені до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації не підлягають задоволенню.

В той же час, відповідачем - КЗ «Центр здійснення соціальних виплат» ДОР» не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у меншому розмірі. У зв`язку із чим, суд вважає протиправною бездіяльність Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради” (код ЄДРПОУ 42643875) щодо не виплати щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) як інваліду війни 2-ої групи у відповідних розмірах згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2021 рік.

Відтак суд враховує, що в даній справі обов`язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради” (код ЄДРПОУ 42643875) щодо не виплати щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) як інваліду війни 2-ої групи у відповідних розмірах згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2021 рік та зобов`язання Комунальний заклад “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради” (код ЄДРПОУ 42643875) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня як інваліду війни 2-ої групи за 2021 рік згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту” в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 25946540), Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 42643875) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради” (код ЄДРПОУ 42643875) щодо не виплати щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) як інваліду війни 2-ої групи у відповідних розмірах згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2021 рік.

Зобов`язати Комунальний заклад “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради” (код ЄДРПОУ 42643875) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня як інваліду війни 2-ої групи за 2021 рік згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту” в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко