Рішення № 10060848, 10.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

10.06.10

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"08" червня 2010 року                               Справа №20/57

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма”Вена”

14000, пр. Перемоги, б.67, кв. 2-3, м. Чернігів;

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Благо”

14024, вул. Корольова, 14-а, кв. 64, м. Чернігів;

предмет спору: про стягнення 1834,24 грн.;

представники сторін:

позивача: Малишенко О.М.-(довіреність № 25/01 від 25.01.2010 р.)- представник;

відповідача: не з’явився

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” (далі - ТОВ «Фірма «Вена») звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Благо»(далі - ТОВ «Благо») про стягнення з відповідача згідно договору поставки №146/П/10 від 04.01.2010р. - 17917,02грн., з яких основна заборгованість становить 14135,13 грн., річні - 71,06 грн., індекс інфляції - 398,20 грн., пеня - 485,61грн. та штраф - 2827,02грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.04.2010р. розгляд справи призначено на 15.05.2010р.

Відповідно до ухвали господарського суду Чернігівської області від 13.05.2010 року про виправлення описки, розгляд справи призначено на 27.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.05.2010р. розгляд справи відкладався до 08.06.2010р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, відзив на позов не надав, ухвала суду від 19.04.2010р. про порушення провадження по справі та від 13.05.2010р. про виправлення описки направлені на адресу відповідача (м. Чернігів, вул. Корольова, 14-а, кв. 64) повернулися до суду з поштовою відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до ст. ст.17,18,19,20 Закону України від 15.05.2003р. за №755-ІV „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”:

відомості про юридичну особу або фізичну особу –підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України; в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, її місцезнаходження, відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб;

якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьої особою, доки до них не внесено відповідних змін;

відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків і надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 03.06.2010р. за №6073356, товариство з обмеженою відповідальністю „Благо” зареєстроване за адресою: 14024, вул. Корольова,14-А, кв.64, м.Чернігів.

Враховуючи викладене, господарським судом відповідно до ст.87 ГПК України було повідомлено відповідача про час та місце слухання справи.

Разом з цим, слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

Враховуючи положення ст. 75 ГПК України, неодноразову неявку відповідача та неподання відзиву на позов, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.06.2010р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1364,98грн. основного боргу, 71,06грн. річних та 398,20грн. інфляційних, а всього 1834,24грн..

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог до 1834,24грн., оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що заява позивача від 08.06.2010р. про зменшення позовних вимог прийнята судом, тому суд розглядає позовні вимоги виходячи з суми позову 1834,24грн.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.01.2010р. між ТОВ «Фірма «Вена»та ТОВ «Благо»укладено договір поставки № 146/П/10 (далі –Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що постачальник зобов’язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, поставити та передати у власність Покупцеві товар, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця та є невід’ємними частинами даного Договору, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі прийняти та оплатити вказаний товар. Предметом Договору є товари з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід’ємною частиною Договору.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивач передав відповідачу товар на суму 14135,31 грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними № 01000059 від 04.01.2010р., №01000187 від 11.01.2010р., № 01000980 від 27.01.2010р., № 01001291 від 01.02.2010р., №01001345 від 02.02.2010р., що підписані представником відповідача, та довіреностями на отримання товаро-матеріальних цінностей №1 від 04.01.2010р., №2 від 27.01.2010р., №3 від 02.02.2010р.

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.6.1 Договору, Покупець зобов’язаний оплатити Постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 14 банківських днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідач повністю не виконав свої зобов’язання за Договором та не оплатив поставлений йому товар.

Як зазначає позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 08.06.2010р., відповідач повернув позивачу товар на суму 13000,00грн. і відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 31.05.2010р. сума заборгованості становить 1364,98.

Станом на час прийняття рішення заборгованість перед позивачем не погашена.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 1364,98грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з порушенням виконання відповідачем зобов’язання за Договором більш на 14 банківських днів, позивачем нараховані інфляційні за лютий-березень 2010р. в сумі 398,20грн. та 3% річних з 19.01.2010р. по 09.04.2010р. в сумі 71,06грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 179,17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Керуючись ст.49, ст.75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Благо»(14024, вул. Корольова, 14-а, кв. 64, м. Чернігів, ідент. код 22824196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(14000, пр.Перемоги,б.67, кв.2-3,м. Чернігів, р/р 26004301063700 в ЧД АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 14245188) 1364,98грн. заборгованості, 71,06грн. 3% річних, 398,20грн. інфляційних, а всього 1834,24грн., а також 179,17грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                               Суддя                               М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 10 червня 2010 року.

                     Суддя                               М.П. Цимбал-Нарожна