Рішення № 100607956, 25.10.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/3729/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Левка Т.Ю.,

секретар судового засідання Роман К.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_4 , який проживав у АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на який не виготовлено правовстановлюючих документів.

Позивач вказує, що після смерті дядька він прийняв спадщину та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, однак після звернення до державного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок та рекомендовано звернутись до суду.

Відповідачами по справі є племінники спадкодавця та рідні сестра і брат позивача, які на спадкове майно не претендують і не подавали заяви про прийняття спадщини.

У зв`язку з наведеним позивач змушеназвернутись до Виноградівського районного суду із позовом про визнання за нею права власності на вищевказаний спадковий житловий будинок.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, однак нею подано до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Відповідачі належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи в підготовче судове засідання не з`явилися, подали до суду письмові заяви, згідно яких вимоги позивача визнають, проти задоволення таких не заперечують та просять суд розглянути справу у їхню відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачами позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст. 206 ЦПК України визнання ними позову прийнято судом.

Третя особа належним чином, своєчасно повідомлена про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання, в підготовче судове засідання також не з`явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачами, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.12.2003 р. серії НОМЕР_1

Останнім місцем проживання ОСОБА_4 було АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Пийтерфолвівської сільської ради від 05.05.2021 р. № 02-23/639.

За час свого життя дядько позивача заповіт не залишив.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на який не виготовлено правовстановлюючих документів.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 р., у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, спадкування після смерті дядька позивача відбувалось за правилами, встановленими ЦК 1963 р.

Дружина спадкодавця ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 02.03.1998 р. НОМЕР_2 .

Спадкоємці першої черги у ОСОБА_4 - дружина (померла), діти (дітей не було), батьки (померли), відсутні. У зв`язку з цим всі похоронні витрати та організацію поховання здійснювала позивач по справі, що підтверджується довідкою Пийтерфолвівської сільської ради від 05.05.2021 р. №02-23/638.

Відповідно до ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Суд констатує, що спадщину після смерті дядька позивача ОСОБА_4 прийняла позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.549 ЦК Української РСР як спадкоємець за законом, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, після смерті спадкодавця здійснює догляд за спадковим майном.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - рідні сестра і брат позивача спадщину не прийняли та не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем, що стверджується поданими до суду заявами.

Згідно положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

В зв`язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивач звернулася до державного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу, де їй було надано лист-відмову за № 214/01-16 від 09.07.2021 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок.

Разом з тим, правовстановлюючих документів на спадковий будинок не виготовлено.

Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 29.07.2021 р. №740 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 .

Згідно довідки від 29.07.2021 р. №740, технічного паспорта від 28.07.2021 p., виданих КП «Виноградівське РБТІ», житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , будівництвом завершений (рік будівництва - 1960).

Інвентаризаційна вартість житлового будинку, загальною корисною площею 68,2 кв.м., з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 85187,00 грн.

Загальна корисна площа житлового будинку становить 68,2 кв.м., в тому числі житлова площа - 50,3 кв.м.

На земельній ділянці знаходяться: Житловий будинок літ. А - саман; Літня кухня сарай літ.Б - цегла; Сарай літ.В - цегла; Сарай літ.Г - цегла; Свинарник літ. Д - цегла; Корівник Літ.Е - саман; Вбиральня Літ.З - саман; Ворота №1 - металеві; Огорожа №2 - металева.

Відповідно до п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Згідно із правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мін`юсту від 22.02.2012 року N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЦК Української РСР та ст.16 ЦК України 2003 року визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 р., у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст.1266 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих позивачем доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 525, 527, 534, 541, 542, 548, 549 ЦК УРСР в ред. від 18.07.1963 року, ст.ст.16, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 169, 209, 213-215, 259, 263 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на завершений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , загальною площею - 68,2 м кв., в тому числі житловою - 50,3 м кв., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко