Рішення № 10060776, 15.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

15.06.10

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

08 червня 2010 року Справа № 5/10

За позовом: Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою

відповідальністю „Торгсервіс”

41300, вул. Кооперативна, 4, м. Кролевець, Сумська обл.

До відповідача: Приватного підприємства „Юрів”

16213, вул. Шкільна, 2-Б, с. Криски, Коропський р-н, Чернігівська обл.

Предмет спору: про стягнення 6426 грн. 35 коп.

Суддя Романенко А.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Дуб`яга С.В., директор, наказ №12 від 31.07.2007.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Виробничо-комерційним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, м. Кролевець подано позов до Приватного підприємства „Юрів”, с. Криски про стягнення 4922 грн. 35 коп. основного боргу, 496грн. 17коп. пені, 492грн. 23коп. штрафу, 109грн. 23коп. річних, 406грн. 58коп. інфляційних нарахувань згідно Договору від 12.02.2009 за №517, а також 102грн. 00коп. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення №601638772 від 02.06.2010, але повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних ухвалою від 26.05.2010 документів не надав. Не з`явлення в судове засідання повноважного представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представником відповідача в судовому засіданні подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке судом задоволено.

На виконання ухвали від 26.05.2010 представником відповідача надано для огляду у судовому засіданні оригінали довідки АБ №165184 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідки про взяття на облік платника податків від 17.09.2007 за №234/10/28-045, а також заявлено усне клопотання про залучення до матеріалів справи копії протоколу №8 загальних зборів засновників приватного підприємства „Юрів” від 30.07.2007 та копії наказу від 31.07.2007 за №12 якими підтверджено призначення директора, яке судом задоволено. Відзиву на позов чи будь-яких інших додаткових доказів не надано.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представником відповідача позовні вимоги визнано в повному обсязі.

Частиною п`ятою статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачаєть, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову…

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

12.02.2009 між сторонами було укладено договір №517 в пункті 1. якого сторони визначили, що постачальник (позивач) взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця (поставляти) товар, а покупець (відповідач) зобов`язується в термін та на умовах передбачених договором приймати такий товар, оплачувати його вартість, повертати тару.

Відповідно до п.2.1. та п. 3.1. договору…поставка здійснюється окремими партіями, кількість та дата поставки визначаються відповідно до попередніх домовленостей сторін. Кількість та асортимент кожної партії товару визначається згідно заявки покупця та зазначається в товаросупровідних документах на таку партію товару. За відсутності документально оформленого замовлення підтвердженням факту узгодження умов доставки, кількості та асортименту партії товару, є підписана сторонами видаткова накладна.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених ГКУ. Згідно ч.ч.2 та 3 вказаної статті, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`акта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання...

Так, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору від 12.02.2009 за №517 позивач, згідно видаткових накладних: від 22.07.2009 за №22228 на суму 439грн. 65коп. та за №22229 на суму 3539грн. 40коп.; від 28.07.2009 за №23011 на суму 668грн.14коп.; від 05.08.2009 за №23817 на суму 559грн. 80коп. та від 12.08.2009 за №24695 на суму 395грн. 36коп. поставив відповідачеві продовольчі товари в асортименті та кількості зазначених у вказаних накладних всього на суму 5602грн. 35коп.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.2. договору, оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% її вартості на розрахунковий рахунок постачальника, або шляхом внесення готівки в касу постачальника. Відстрочка оплати за кожну окрему партію товару становить 7(днів) календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому разі до наступної поставки товару.

Таким чином по накладних від 22.07.2009 за №22228 на суму 439грн. 65коп. та за №22229 на суму 3539грн. 40коп. відповідач зобов`язаний був розрахуватися в строк до 29.07.2009; по накладній від 28.07.2009 за №23011 на суму 668грн.14коп. в строк до 04.08.2009; по накладній від 05.08.2009 за №23817 на суму 559грн. 80коп. до 12.08.2009 та по накладній від 12.08.2009 за №24695 на суму 395грн. 36коп. до 19.08.2009 включно.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов`язання в повній мірі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 680грн. Заборгованість на дату пред`явлення позову становить 4922грн. 35коп., що підтверджено актом звірення взаємних розрахунків від 12.05.2010 підписаним двома сторонами та завірений печатками сторін, який знаходиться в матеріалах справи.

Позивач просить стягнути з відповідача крім основного боргу також 496грн. 17коп. пені за період з 19.08.2009 по 19.05.2010 та 492грн. 23коп. штрафу згідно Договору від 12.02.2009 за №517.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами четвертою та шостою статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що за кожний день прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вимоги пункту шостого ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені було допущено технічну помилку у зазначенні періоду за який стягується пеня, то відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 496грн. 17коп. за період з 20.08.2009 по 15.02.2010 включно. Помилково зазначений позивачем період не впливає на розраховану суму пені.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що за порушення терміну розрахунків за отриману продукцію покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10(десять) відсотків від не перерахованої суми.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем терміну розрахунків за отриману продукцію, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню у сумі 492грн. 23коп.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 109грн. 23коп. річних та 406грн. 58коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до частини другої ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за отримані продовольчі товари своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Юрів”, 16213, вул. Шкільна, 2-Б, с. Криски, Коропський р-н, Чернігівська обл.(код 33761560, р/р 26002310023401 у Коропському відділенні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 343080) на користь Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, 41300, вул. Кооперативна, 4, м. Кролевець, Сумська обл.(код 30033501, р/р260068185 СОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Суми, МФО 337483) 4922 грн. 35 коп. основного боргу, 496грн. 17коп. пені, 492грн. 23коп. штрафу, 109грн. 23коп. річних, 406грн. 58коп. інфляційних нарахувань, 102грн. 00коп. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.В.Романенко