Рішення № 10060732, 14.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

14.06.10

Господарський суд Чернігівської області

__________________14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" червня 2010 р.                                                                       Справа № 21/77

Позивач:                    Комунальне підприємство „Ніжинтеплоенерго”

                              вул. Глібова,1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Відповідач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі”,

вул. Глібова,1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

                              Відкрите акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго”,

вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

                              Державна податкова адміністрація в Чернігівській області,

вул. Комсомольська, 11, м. Чернігів, 14000

Предмет спору:           про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Ковальчук О.О., довіреність № 1220-05/10 від 05.05.2010 року, представник.

Від відповідача: Коленченко О.О., довіреність № 16-11/09 від 16.11.2009 року, представник.

Третя особа ВАТ „Облтеплокомуненерго”: не з’явився.

Третя особа ДПА в Чернігівській області: Городник Т.М., довіреність № 2103/9-10-017 від 14.07.2009 року, заступник начальника юридичного управління –начальник відділу; Качанок О.М., довіреність № 2602/9/10-017 від 28.09.2009 року, головний держподатінспектор

Рішення оголошено після перерви, оголошеної в судовому засіданні згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем –Комунальним підприємством „Ніжинтеплоенерго” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, в якому позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” оформлене протоколом № 27 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” від 17.02.2010 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що оскаржуване рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі”, оформлене протоколом № 27 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” від 17.02.2010 р. (надалі –рішення учасників) суперечить чинному законодавству України, зокрема, ст. 58 та ст. 60 Закону України „Про господарські товариства”, положенням Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі”, приписам Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України „Про податок на додану вартість”, є таким, що направлено на втручання в господарську діяльність ТОВ „Ніжинтепломережі” з боку учасника ТОВ „Ніжинтепломережі” Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго”, та таким, що порушує законні права та охоронювані законом інтереси позивача, як учасника ТОВ „Ніжинтепломережі”, зокрема, щодо можливості отримання позивачем дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності відповідача при відсутності у відповідача обов’язку нараховувати та сплачувати податкові зобов’язання з операцій по отриманню в 2009 р. з місцевого бюджету коштів на погашення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування, в зв’язку з відсутністю такого обов’язку у відповідача встановленого на законодавчому рівні та при існуванні положень чинного податкового законодавства України, яке навпаки, звільняє відповідача від нарахування та сплати податкових зобов’язань з операцій по отриманню в 2009 р. з місцевого бюджету коштів на погашення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування.

Представник позивача у судовому засіданні 25 травня 2010 року виклав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву від 06.05.2010 р. визнав позовні вимоги позивача та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні також визнав позов з підстав викладених у відзиві відповідача.

Відкрите акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго” в письмових поясненнях від 06.05.2010 р. не погодилось з позовними вимогами позивача та просило в їх задоволенні відмовити, з мотивів викладених в оскаржуваному рішенні учасників. Третя особа вважає, що листом ДПА України від 09.02.2009 р. за № 2442/7/15-0217 надано роз’яснення щодо виникнення податкових зобов’язань з податку на прибуток при проведенні розрахунків у відповідності до Порядку перерахування у 2008 р. субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, та ДПА України вказала про те, що відповідно до абзацу 12 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ” суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку, включаються до складу валового доходу такого платника податку та підлягають оподаткуванню податком на прибуток. Таким чином, вказаний лист буде розповсюджуватися і на проведення розрахунків у 2009 році, оскільки такий лист ДПА України не відкликався.

Попередній порядок перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705 (надалі –Порядок № 705), на підставі якого проводилися взаєморозрахунки з погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2006 році, приймався на підставі та в розвиток положень Закону України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу ”, який у свою чергу вказував на не включення до складу валового доходів та валових витрат кредиторів та дебіторів та інших суб’єктів господарювання (учасників розрахунків), що беруть участь в розрахунках, сум отриманих такими суб’єктами, як відшкодування різниці в тарифах у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, тарифам затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Натомість, Порядок № 193 не містить посилань на Закон України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, що в свою чергу унеможливлює застосування приписів ст.ст. 8, 9 вказаного Закону, щодо порядку регулювання вищевказаних валових доходів та валових витрат. А тому, суми отримані відповідачем в 2009 році на погашення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування, підлягають включенню до складу валових доходів відповідача та оподаткуванням податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість.

Державна податкова адміністрація в Чернігівській області в своїх письмових поясненнях зазначила, що ухвалюючи рішення, яким визначався порядок нарахування податків, загальні збори ТОВ „Ніжинтепломережі” ухвалили рішення не тільки з перевищенням повноважень, визначених Законом України «Про господарські товариства», а й діяли всупереч Конституції України та всупереч Законам України про порядок оподаткування, а тому в частині визнання недійсним рішення учасників у зв’язку з порушенням ними ст.ст. 58, 60 Закону України „Про господарські товариства” третя особа не має заперечень щодо підсудності даного спору і вважає, що оскаржуване рішення може бути визнано недійсним виключно на підставі порушення ст.ст. 58, 60 Закону України „Про господарські товариства”. Щодо визнання недійсним оскаржуваного рішення учасників з підстав порядку нарахування та сплати податкових зобов’язань, то в цій частині, третя особа вважає, що спір не є корпоративним і не підвідомчий господарському суду згідно до ст. 12 ГПК України.

Представники ДПА в Чернігівській області в судовому засіданні підтримали обставини викладені в письмових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне

Клопотання про залучення документів від позивача, відповідача до матеріалів справи, суд задовольнив оскільки це передбачено ст. 22 ГПК України.

Відповідно до п. 12 Установчого договору про створення та діяльність ТОВ „Ніжинтепломережі” затвердженого протоколом зборів засновників № 1 від 13.11.2003 р., позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” з часткою в статутному капіталі відповідача в розмірі 8000,00 грн., що складає 40% від статутного капіталу ТОВ „Ніжинтепломережі”.

Іншим учасником ТОВ „Ніжинтепломережі”, з часткою в статутному капіталі відповідача в розмірі 12000,00 грн., що складає 60% від статутного капіталу ТОВ „Ніжинтепломережі” є - Відкрите акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго”.

17.02.2010 р. відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ „Ніжинтепломережі”, за наслідками яких, за підписом уповноваженої особи від учасника ВАТ „Облтеплокомуненерго” Барбарова Ю.А. та за підписом уповноваженої особи від учасника КП „Ніжинтеплоенерго” Котіля П.І, . було складено протокол № 27 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” від 17.02.2010 р.

На порядок денний загальними зборами учасників було винесено наступне питання: „Про фінансово-господарську ситуацію Товариства, яка склалася внаслідок участі Товариства у взаєморозрахунках на підставі Порядку перерахування у 2009 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію”.

Як випливає з вищевказаного протоколу, за результатами обговорення питання порядку денного, на голосування було винесено наступний проект рішення:

- Задля запобігання несприятливих фінансових наслідків, внаслідок донарахування податковими органами податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з сум отриманих Товариством в 2009 році у вигляді субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та виникнення внаслідок цього значних фінансових (штрафних) санкцій, зобов’язати директора Товариства включити суми отриманих Товариством в 2009 році у вигляді субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію до складу валового доходу Товариства та задекларувати ці доходи в порядку встановленому чинним законодавством України, сплатити податок на прибуток підприємств та задекларувати, нарахувати та сплатити з вищевказаних сум отриманих Товариством субвенцій податок на додану вартість.

- Декларування таких податкових зобов’язань здійснити за допомогою самостійного виправлення Товариством помилок в поданих Товариством деклараціях минулих податкових періодів, через подання наступних податкових декларацій протягом 3-го кварталу 2010 року.

- Нарахувати, та сплатити до бюджету 5% штрафу у зв’язку з самостійним виправленням помилок декларацій минулих податкових періодів..

За результатами голосування учасників (ВАТ „Облтеплокомуненерго”, яке володіє 60% голосів, проголосувало –за; позивач, який володіє 40% голосів, проголосував –проти) вищевказаний проект рішення був прийнятий загальними зборами учасників ТОВ „Ніжинтепломережі”.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” у відповідності до наказу Міністерства палива та енергетики від 10.11.2005 року за № 568 було включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості з різниці в тарифах з використаннями механізмів передбачених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Наказом Міністерства палива та енергетики від 26.03.2007 р. за № 163 „Про виключення підприємств з переліку підприємств ПЕК, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості” ТОВ „Ніжинтепломережі” було виключено з Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (надалі –Закон № 2711), затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568, у зв’язку з неподанням звітності за результатами проведених розрахунків із застосуванням механізмів, визначених Законом № 2711.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 09.07.2007 р. по справі № 18/175 було задоволено позовні вимоги ТОВ „Ніжинтепломережі” до Міністерства палива та енергетики та Державного підприємства „Енергоринок”. Вищевказаний наказ Міністерства палива та енергетики від 26.03.2007 р. за № 168 „Про виключення підприємств з переліку підприємств ПЕК, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості” було скасовано в частині виключення ТОВ „Ніжинтепломережі” з Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711 та було зобов’язано Міністерство палива та енергетики України та Державне підприємство „Енергоринок” поновити ТОВ „Ніжинтепломережі” в Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711.

Вищевказане рішення суду було виконано, що підтверджується копією наказу Міністерства палива та енергетики від 27.08.2007 року за № 412 „Про часткове скасування дії наказу Мінпаливенерго від 26.03.2007 р. № 163». Як вбачається з самого наказу № 412 він був прийнятий, на виконання постанови господарського суду Чернігівської області від 09.07.2007 р. по справі № 18/175.

На час розгляду даної справи участь ТОВ „Ніжинтепломережі” у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711 підтверджується наявною в матеріалах справи копією та оглянутим в судовому засіданні оригіналом Виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 271 від 14.05.2010 р. за № 357/193.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в період з 27.08.2007 р. по даний час ТОВ „Ніжинтепломережі” перебуває в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вказувалося вище, позивач є учасником ТОВ „Ніжинтепломережі”, що підтверджується установчим договором ТОВ „Ніжинтепломережі”.

Відповідно до п. 2.1 статуту ТОВ „Ніжинтепломережі” метою діяльності Товариства є здійснення виробничої, комерційної, інвестиційної та іншої господарської діяльності і направлення отриманого прибутку на задоволення потреб учасників та трудового колективу Товариства.

Згідно з п. 4.1. статуту учасники Товариства мають право брати участь у розподілі прибутку Товариства.

п.6.1. та п.6.2. статуту вказують, що прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства. Частина чистого прибутку (дивіденди) може виплачуватися Учасникам Товариства, як їх дохід від діяльності Товариства. Рішення про виплату та розмір дивідендів приймається вищим органом Товариства.

Таким чином, чистий прибуток ТОВ „Ніжинтепломережі” вираховується як прибуток, який залишився після сплати всіх податків та інших обов’язкових платежів.

Отже, розмір суми чистого прибутку напряму залежить від розміру нарахованих відповідачем та сплачених відповідачем податків та інших обов’язкових платежів. Чим більше податків та інших обов’язкових зборів сплатить відповідач, тим відповідно менше буде сума чистого прибутку.

Отже, дії органів управління ТОВ „Ніжинтепломережі” щодо достовірного нарахування та правильної сплати податків та інших обов’язкових платежів напряму впливають на формування чистого прибутку, а як наслідок і на розмір дивідендів учасників та взагалі на можливість отримання таких дивідендів у майбутньому, тобто впливають на матеріальний інтерес учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який закріплений на законодавчому рівні (пункт „б” частини1 статті 10 Закону України „Про господарські товариства”), як власника корпоративних прав, у вигляді отримання матеріальної винагороди від володіння такими корпоративними правами.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»” загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Згідно з ч. 2, ч. 5 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства” учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Аналогічні приписи містяться також і в п. 7.3 статуту ТОВ „Ніжинтепломережі”.

Як вбачається з оскаржуваного рішення голова зборів учасниками не обирався, відповідно головою зборів не підписувався перелік зареєстрованих учасників ТОВ „Ніжинтепломережі” при проведенні загальних зборів учасників ТОВ „Ніжинтепломережі” 17.02.2010 року, а тому таке рішення прийнято з порушенням ст.ст. 58, 60 Закону України „Про господарські товариства” та п. 7.3 статуту ТОВ „Ніжинтепломережі”.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно з ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З підстав зазначених позивачем щодо порушення відповідачем положень ст. 58 та ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»позов відповідачем визнається. Окрім того, з цих же підстав і ДПА в Чернігівській області вважає, що позов має бути задоволений.

п. 2.11 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” вказує, що під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.

Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі:

а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;

б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо;

в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів;

г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів;

д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію;

е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача;

є) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України "Про господарські товариства" головою і секретарем зборів.

Суд доходить висновку, що окрім встановленого порушення ст.ст. 58, 60 Закону України «Про господарські товариства»при прийнятті оскаржуваного рішення учасників, оскаржуване рішення не відповідає й нормам податкового та корпоративного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про господарські товариства»до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

в) обрання і відкликання членів наглядової ради;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

ч.1 ст.59 вищевказаного Закону встановлює, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;          б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про систему оподаткування" відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Виходячи з приписів вищевказаного Закону (ст.9 та ст. 11) та Закону України «Про господарські товариства», відповідальними особами за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування юридичною особою є орган управління юридичною особою, тобто в даному випадку директор та головний бухгалтер ТОВ "Ніжинтепломережі", а не загальні збори учасників.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про господарські товариства»перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Тому суд погоджується з доводами ДПА в Чернігівській області, щодо того, що загальні збори ТОВ „Ніжинтепломережі” ухвалили рішення не тільки з перевищенням повноважень, визначених Законом України «Про господарські товариства», а й з перевищенням повноважень визначених Законом України «Про систему оподаткування».

Окрім того, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII встановлено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Таким чином, для того щоб сплатити податок до бюджету, обов'язковість його сплати повинна бути передбачена конкретним законом, який регулює той чи інший вид податку, а також встановлює обов'язковість сплати такого податку (взагалі існування обов'язку платника податку сплатити податкове зобов'язання) до бюджету, порядок його сплати, а також визначає випадки звільнення від обкладання даним конкретним податком.

ВАТ „Облтеплокомуненерго», як учасник який володіє більшістю голосів в статутному капіталі відповідача, при голосуванні за рішення щодо зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити податкові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за наслідками розрахунків в 2009 році щодо погашення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування, вважає, що на відміну від проведення таких взаєморозрахунків на підставі Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705, Порядок перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 05 березня 2009 р. N 193 (надалі –порядок 193) не містить посилань на Закон № 2711, що в свою чергу унеможливлює застосування положень ст. 8 Закону № 2711 щодо порядку формування валових доходів відповідача.

Окрім того, ВАТ „Облтеплокомуненерго»при голосуванні за оспорюване рішення вважало, що суми отримані відповідачем як розрахунки в 2009 році щодо погашення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування підлягають також і оподаткуванню податком на додану вартість.

Проте суд доходить до висновку, що така думка ВАТ «Облтеплокомуненерго»є хибною, виходячи з такого.

Як вказувалося вище ТОВ «Ніжинтепломережі» є підприємством паливно-енергетичного комплексу, яке включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, що прийняли рішення про участь у використанні механізмів погашення заборгованості у відповідності до Закону № 2711.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Пункт 4.1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлює, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. З Закону України „Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з: виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Отже, Законом України „Про податок на додану вартість" чітко встановлюється, що суми отримані платником податку з державного бюджету не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки вони не є компенсацією вартості відпущеного відповідачем тепла населенню, а є відшкодуванням збитків відповідача на рівні держави.

Враховуючи ту обставину, що кошти, які відповідач отримав як відшкодування різниці в тарифах за поставлене тепло з місцевого бюджету, в який гроші потрапляли з Державного бюджету України, то навіть без застосування особливостей оподаткування таких операцій встановлених Законом № 2711, у відповідача не виникає податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за наслідками проведених у 2009 році взаєморозрахунків з різниці в тарифах за поставлене тепло, в силу прямих приписів Закону України „Про податок на додану вартість".

Статтею 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень, визначених пунктом 41 статті 6 цього Закону, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Перерахування зазначеної субвенції може здійснюватися також за рахунок погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка була реструктуризована, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Міністерством фінансів України фінансової допомоги Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року N 510 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення народного господарства і населення електричною і тепловою енергією в осінньо-зимовий період 1994/95 року".

На виконання вищевказаної ст. 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік Кабінетом Міністрів України 05 березня 2009 року було прийнято постанову за № 193 „Питання реалізації статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", якою було затверджено Порядок перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Як вказувалося вище, ВАТ «Облтеплокомуненерго» вважає, що якщо у вищевказаних законодавчих актах не наведено посилань на застосування Закону № 2711, то дія даного Закону, яка звільняла відповідача від обов'язку сплачувати податки за наслідками розрахунків у 2006 році, не розповсюджується на Порядок № 193 щодо взаєморозрахунків у 2009 році.

Така думка відповідача є такою, що не відповідає діючому законодавству, зокрема тому ж Порядку № 193.

У відповідності до ст. 6 Закону № 2711 однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим Законом, є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом.

У процесі підтвердження заборгованості учасниками розрахунків самостійно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на підставі відповідних документів встановлюються та уточнюються суми дебіторської та кредиторської заборгованостей, що підлягають погашенню. За результатами встановлення та уточнення сум заборгованості складається акт про наявність та розмір заборгованості, яку передбачається погасити із застосуванням механізмів, визначених цим Законом.

Залежно від причини виникнення та обраного механізму погашення заборгованості до документів, на підставі яких складається акт про наявність та розмір заборгованості, можуть бути віднесені документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність в учасників розрахунків кредиторської або дебіторської заборгованості, а також копії рішень відповідних органів виконавчої влади про ліквідацію юридичних осіб - боржників або кредиторів тощо.

Порядок підтвердження заборгованості при застосуванні різних механізмів її погашення на умовах, визначених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким порядком повинні бути визначені:

утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу для затвердження визначених учасниками розрахунків обсягів заборгованості, які підлягають списанню та/або погашенню з частковою оплатою відповідно до статей 8, 9 цього Закону;

утворення на державних підприємствах, а також у господарських товариствах, у статутних фондах яких частка держави становить більше ніж 50 відсотків, експертних комісій з погашення заборгованості;

склад документів, які необхідні для підтвердження заборгованості при застосуванні кожного механізму погашення заборгованості, визначеного цим Законом;

термін та процедура розгляду взаємних звернень учасників розрахунків стосовно підтвердження заборгованості;

процедура та термін надання відповідними органами виконавчої влади копій рішень про ліквідацію юридичних осіб, а також інформації про наявність їх правонаступників;

відповідальність керівників державних, комунальних підприємств, а також господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить більше ніж 50 відсотків, за недотримання термінів та порядку проведення процедури підтвердження сум заборгованості при зверненнях підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру.

Відповідно до п. 6 Порядку № 193 Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах складається за формою згідно з додатком, погоджується із структурним підрозділом з питань фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування, який приймав рішення про затвердження (погодження) тарифів, та разом з підтвердними документами подається територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 190, для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах.

Отже, для остаточного підтвердження заборгованості з різниці в тарифах повинен бути відповідний документ Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, яка утворюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 190. Без такого узгодження розрахунку заборгованості Міжвідомчою комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу не можливо здійснити подальші взаєморозрахунки на підставі Порядку № 193.

У відповідності до п. 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 190 "Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу" міжвідомча комісія з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - Комісія) утворена на виконання Закону № 2711.

У своїй діяльності Комісія керується Законом, актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання, іншими актами законодавства та цим Положенням. Окрім того, строк погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу (до 01 січня 2011 року) встановлюється виключно Законом № 2711, а саме п. 3.4 Закону № 2711, а не Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік „та Порядком № 193.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що Закон № 2711 є безпосередньо пов'язаний з Порядком № 193, а відповідно Порядок № 193 прийнятий у відповідності до вимог Закону № 2711 і на його виконання, а тому відповідні приписи Закону № 2711 застосовуються й до проведення взаєморозрахунків у 2009 році з різниці в тарифах за поставлене тепло, тим більше що такі розрахунки проводилися з урахуванням розрахунків проведених у 2006 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року за № 750, в якій чітко вказано, що вона прийнята на виконання Закону № 2711.

Підпунктом 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Закону № 2711 (Прикінцеві положення) було внесено зміни до таких законів України:

У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств":

Ст. 22 після п. 22.30 доповнити новим пунктом такого змісту:

22.31. Встановити, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом № 2711 для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом №2711.

Норми ст. 12 цього Закону не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом № 2711.

У зв'язку з цим п. 22.31 вважати п. 22.32.

Відповідно в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" в ст. 22 з'явився п. 22.31, який встановив, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом № 2711 для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2711.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону № 2711 для погашення сум заборгованості, які входять до складу заборгованості, у тому числі заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, та іншими суб'єктами господарської діяльності після підтвердження заборгованості може використовуватися механізм погашення повної суми заборгованості шляхом її часткової оплати кредитору за ціною товару (робіт, послуг), що встановлюється сторонами, на основі укладення відповідного договору. При погашенні платниками податків заборгованості з частковою оплатою її суми сума такої заборгованості не включається до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів.

Отже, при проведенні розрахунків по погашенню заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, у відповідності до Порядку № 193 та Закону № 2711, не виникає податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Також відповідачем до матеріалів справи було надано лист Державної податкової адміністрації у Чернігівській області від 05.11.2008 року 1793/10/15-214, який є відповіддю на лист відповідача від 07.10.2008 р. за № 01-07/1249 року, останній в свою чергу є нічим іншим як запитом до контролюючого органу, з проханням роз'яснити питання щодо того чи зобов'язаний відповідач у 2008 році сплачувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за наслідками розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2008 році.

В вищевказаному листі ДПА у Чернігівській області з посиланням на п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. З Закону України „Про податок на додану вартість" зазначено, що для житлово-комунальних послуг, на які встановлено регульовані тарифи, базою оподаткування ПДВ поставки є саме встановлений тариф, а не бюджетні виплати, які отримує платник податку понад встановлений тариф, оскільки такі виплати за своєю природою є відшкодуванням державою збитків підприємствам у зв'язку з державним регулюванням цін, а не компенсацію вартості товарів (послуг), проданих (наданих) таким платником податку. При цьому ДПА в Чернігівській області також посилається на листи ДПА України від 07.09.2006 року за № 16715/7/16-1517 та від 14.08.2006 року за № 15328/7/16-1517-8, які роз'яснювали в аналогічний порядок норми податкового законодавства щодо податку на додану вартість щодо розрахунків, які проводилися підприємствами ПЕК у 2006 році.

Також в вищевказаному листі ДПА у Чернігівській області з посиланням на п. 8.1 ст.8, п. 9.2, п. 9.3 ст. 9 Закону № 2711 вказано, що при проведенні розрахунків по погашенню заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, у відповідності до Порядку № 440 та Закону № 2711, не виникає податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Порядок № 193 є майже ідентичним за своїм змістом та суттю з Порядком № 440, а окрім того Порядок № 193 ґрунтується й на положеннях Порядку № 440, а тому суд приходить до висновку, що роз’яснення надане ДПА в Чернігівській області листом від 05.11.2008 року 1793/10/15-214 буде розповсюджуватися і на Порядок № 193.

Відповідно до п. „г" п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 р. № 2181 - III податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Вищевказаний лист ДПА у Чернігівській області від 05.11.2008 року за № 1793/10/15 є нічим іншим як індивідуальним податковим роз'ясненням з питань виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за наслідками розрахунків, що проводилися у 2008 році з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Також такий лист ДПА України в Чернігівській області буде стосуватися й порядку проведення розрахунків у 2009 році на підставі Порядку № 193.

Відповідно до п. „д" п.п. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому

податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

          Судом не приймається до уваги лист ДПА України від 09.02.2009 року за № 2442/7/15-0217 щодо виникнення податкових зобов’язань з податку на прибуток при проведенні розрахунків у відповідності до Порядку № 440 та Порядку № 193 перерахування у 2008 році та 2009 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, оскільки даний лист складений без аналізу положень п. 8.1 ст. 8 Закону № 2711 та пункту 22.31 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже, відповідач за наслідками проведених розрахунків у 2009 році з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування не зобов'язаний сплачувати ані податку на додану вартість, ані податку на прибуток підприємств, що в свою чергу не призведе до зменшення суми чистого прибутку відповідача за результатами його фінансово-господарської діяльності за 2009 рік.

Отже, прийняте загальними зборами учасників відповідача рішення оформлене протокол № 27 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” від 17.02.2010 року є таким, що прийнято з порушенням Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України „Про податок на додану вартість", Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що дії відповідача щодо визнання позову, не суперечать законодавству та не порушують законних прав і охоронюваних законом інтересів ДПА в Чернігівський області , ВАТ „Облтеплокомуненерго” або будь-яких інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись Законами України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", „Про податок на додану вартість", „Про оподаткування прибутку підприємств", „Про господарські товариства", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” оформлене протоколом № 27 від 17.02.2010 року.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі”, вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область 16600, код 32750668 на користь комунального підприємства „Ніжинтеплоенерго”, вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область 16600, код 320099236 - 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.