Рішення № 100603826, 18.10.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8682/21

Провадження № 2/727/2563/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого-судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Філатової К.А.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Посилався на те, що МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 , опалювальною площею 65,00 кв.м.

Між сторонами виникли та існують фактичні договірні відносини. Відповідачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Позивачем умови договору були виконані в повному обсязі, послуги централізованого опалення надавались протягом опалювального періоду із жовтня по квітень місяць відповідно по роках.

Вартість послуг підприємством визначалась згідно тарифів, затверджених постановами Національної комісії комунальних послуг №650 від 06.06.2014 року та №146 від 17.10.202014 року.

Відповідачі в порушення вимог ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 року по 30.06.2021 року не сплачували, в результаті чого у них утворилась заборгованість у розмірі 5332 грн. 77 коп.

Просив стягнути з відповідача на користь підприємства заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 5332 грн. 77 коп., а також: 1097 грн. 80 коп. – втрат від інфляційних процесів, 430 грн. 51 коп. – три відсотка річних та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 14.09.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила суду, що вона сплачувала заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуги з постачання теплової енергії, що надає МКП «Чернівцітеплокомуненерго». Ззазначила, що позивач звернувся до суду про стягнення з неї заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у сумі 5332 грн. 77 коп. 07.09.2021 року. Однак, у неї борг відсутній, що підтверджується квитанціями, які вона долучила до матеріалів справи. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як було встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Посилався на те, що у період з 01.11.2018 року по 30.06.2021 року надавав послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 , опалювальною площею 65,00 кв.м.

При цьому, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не сплачували за спожиті послуги з постачання теплової енергії, в результаті чого у них утворилась заборгованість у розмірі 5332 грн. 77 коп.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини з приводу постачання теплової енергії регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно статті 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 10 Закону визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат (стаття 21 Закону).

За змістом статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року №2633 IV, споживач теплової енергії фізична особа, яка використовує теплову енергію. Теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі продажу.

Згідно статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV споживач повинен щомісячно здійснювати оплату Теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

МКП «Чернівцітеплокомуненерго» є виконавцем житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з постачання теплової енергії.

Між сторонами виникли та існують на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення від 01.02.2007 року договірні відносини. Відповідачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

МКП «Чернівцітеплокомуненерго» щомісячно з 01.11.2018 року по 30.06.2021 року нараховувало відповідачам плату за надані послуги з постачання теплової енергії, однак останні не сплачували кошти за вказані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 5332 грн. 77 коп. Зазначена обставина підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію (а.с.10). Вказаний розрахунок відповідачем будь-якими доказами спростований не був.

Разом з тим, 18.10.2021 року від представника позивача по справі до суду надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в сумі 5332 грн. 77 коп. у зв`язку з добровільним погашенням заборгованості після відкриття провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18.10.2021 року було прийнято відмову позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» від позову про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині стягнення основного боргу у розмірі 5332 грн. 77 коп. та провадження по справі в цій частині - закрито.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1097 грн. 80 коп. та трьох відсотків річних в сумі 430 грн. 51 коп. – представник позивача у поданій до суду заяві їх підтримала.

Як було встановлено судом, на момент звернення до суду 07.09.2021 року, з урахуванням досліджених судом та наданих відповідачем квитанції, дійсний розмір заборгованості відповідачів перед позивачем становив 2332 грн. 77 коп.

У відповідності до ч.3 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Суд враховує положення ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, дані правовідносини за своїм змістом є грошовим зобов`язанням, тому серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Враховуючи те, що спірні правовідносини за своєю суттю є грошовим зобов`язанням, а отже на них поширюється дія ст.625 ЦК України.

Так, за змістом ст.625 Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач звернувся до суду 07.09.2021 року про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних з відповідачів за період з 01.11.2018 року по 30.06.2021 року.

За вказаний період позивач позивачем на суму заборгованості у розмірі 5332 грн. 77 коп. було нараховано 1097 грн. 80 коп. – втрат від інфляційних процесів, 430 грн. 51 грн. – три відсотка річних.

Однак, як було встановлено судом, на час звернення до суду з позовом заборгованість відповідачів становила 2332 грн. 77 коп., а отже наданий позивачем розрахунок є невірним та відповідає обставинам справи, встановленим судом.

Доказів на підтвердження вимог про стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та три відсотка річних на суму заборгованості у розмірі 2332 грн. 77 коп. позивачем суду надано не було.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 263. 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.