Рішення № 100603674, 20.10.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13059/21

Провадження № 2/643/4720/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,

представника позивача Каряка О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гріньова Руслана Олеговича, до товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про захист прав споживача та зобов`язання провести перерахунок,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гріньова Р.О. звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про захист прав споживача та зобов`язання провести перерахунок, в якому просить: зобов`язати відповідача провести перерахунок вартості послуг газопостачання до квартири АДРЕСА_1 , з урахуванням відсутності обов`язку у ОСОБА_1 зі сплати відповідних послуг, починаючи з дати відчуження цієї квартири на ім`я ОСОБА_2 , тобто з 22.11.2006, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на теперішній час, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.01.2021 № 242422244 квартира АДРЕСА_1 з 05.07.2019 перебуває у власності АТ «ПУМБ» на підставі договору іпотеки, укладеним 22.11.2006 між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 . Підстава виникнення прав: додаткова угода до кредитного договору № 5109039 від 22.11.2006, виданої ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 ; кредитний договір № 5109039 від 22.11.2006, виданий ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 ; додатковий договір № 5109192/20110909 до договору іпотеки № 5109192 від 22.11.2006; повідомлення від 05.09.2016, видане ПАТ «ПУМБ»; договір іпотеки від 22.11.2006 № 3976. В свою чергу, ОСОБА_3 став власником зазначеної квартири, починаючи з 22.11.2006, придбавши цю квартиру у позивача. Позивач вказує, що наразі у неї відсутній обов`язок сплачувати вартість житлово-комунальних послуг за вищенаведену квартиру, проте відповідач ТОВ «Харківгаз Збут» безпідставно продовжує здійснювати нарахування заборгованості за спожиті послуги на ім`я ОСОБА_1 . Позивач посилається на ч. 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до якої, у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника. Тобто, з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права та обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов`язків співвласника такого будинку. Обов`язок щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг несе власник об`єкту, до якого такі послуги постачаються. Пунктом 4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 закріплено, що якщо відбулась зміна власності на об`єкт постачання природного газу, приєднаний до газорозподільних систем Оператора ГРМ, новий власник повинен самостійно звернутися до постачальника з відповідною заявою-приєднанням до договору постачання природного газу. Позивач не несе відповідальність за бездіяльність нових власників вищевказаної квартири. Наразі виникла необхідність у здійсненні відповідачем відповідного перерахунку вартості послуг газопостачання, за які позивач не має обов`язку сплачувати. З цією метою позивач 02.02.2021 направила на адресу відповідача відповідне звернення про здійснення перерахунку. Листом від 25.02.2021 позивачу повідомлено, що станом на 25.02.2021 новий власник квартири не звернувся для укладення договору. Також, відповідач на звернення позивача листом від 21.04.2021 повідомив, що ЗАТ «ПУМБ» є іпотекодержателем нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , а користувачем послуг є ОСОБА_1 . Позивач вважає такі дії відповідача необґрунтованими, оскільки вказана квартира наразі перебуває у власності ПАТ «ПУМБ», вказує, що відповідач безпідставно відмовляється здійснити перерахунок вартості комунальних послуг за споживання природного газу.

Ухвалою судді від 28.07.2021 провадження у справі відкрито і справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за послуги газопостачання саме з 22.11.2006, оскільки з цієї дати квартира АДРЕСА_1 вибула з права власності позивача.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не є перешкодою розгляду справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом, і підтверджується письмовими доказами, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.11.2006, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (продавець), посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П., ОСОБА_3 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15-16).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.01.2021, квартира АДРЕСА_1 з 05.07.2019 зареєстрована на праві приватної власності за АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК». Підстава для державної реєстрації: додаткова угода до кредитного договору № 5109039 від 22.11.2006, виданий 09.09.2011 ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 ; кредитний договір № 5109039 від 22.11.2006, виданий ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 ; додатковий договір № 5109192/20110909 до договору іпотеки № 5109192 від 22.11.2006 виданий 09.09.2011 ПН ХМНО Погрібна Т.П.; повідомлення від 05.09.2016, видане ПАТ «ПУМБ»; договір іпотеки від 22.11.2006 № 3976 (а.с.17-20).

На звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку розміру плати за послуги газопостачання листом від 25.02.2021 ТОВ «Харківаз Збут» повідомило, що без особистого звернення нового власника договір постачання природного газу не може бути укладено, та станом на 25.02.2021 новий власник не звернувся для укладення договору. Також листом від 21.04.2021 ТОВ «Харківаз Збут» повідомило, що у Товариства відсутні правові підстави для проведення перерахунку за спожитий пиродний газ, оскільки ЗАТ «ПУМБ» є лише іпотекодержателем нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , а користувачем послуг з газопостачання залишається позивач (а.с.21-26).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Аналіз частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до положень статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Споживач, згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Індивідуальний споживач, згідно з положеннями ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.

Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такому праву відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, які їм надавалися.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суду не надано доказів, що між сторонами був укладений договір про надання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, як встановлено судом, підтверджується письмовими доказами, і не заперечується стороною позивача, ОСОБА_1 постійно з 16.05.1997 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як в позовній заяві, так і в судовому засіданні сторона позивача не посилається на те, що позивач не користується наданими відповідачем послугами з газопостачання, не заперечувала факту надання відповідачем послуг з постачання природного газу, на адресу: АДРЕСА_2 , та отримання таких послуг позивачем.

Отже, ОСОБА_1 на теперішній час залишається споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються відповідачем, та посилання позивача щодо відсутності її обов`язку зі сплати відповідних послуг у зв`язку з переходом права власності на квартиру до АТ «ПУМБ», безпідставні.

Також варто зазначити, що у випадку пред`явлення позову про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, вказані позивачем обставини - щодо безпідставного нарахування плати за послуги з постачання природного газу повинні оцінюватись судом при вирішенні питання про стягнення заборгованості, проте в межах даної справи відповідач не звертався до позивача із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

А тому повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу суд розподіляє, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, покладає ці витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гріньова Руслана Олеговича, до товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про захист прав споживача та зобов`язання провести перерахунок, відмовити.

Позивач ОСОБА_1 – АДРЕСА_3 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» - 61093, м. Харків. вул. Болбочана Петра, 54.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 27.10.2021.

Суддя Т.В. Поліщук