Вирок № 100602311, 28.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14228/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мельниченко Л.А.,

при секретарі Дзюбі Д.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001768 від 16 лютого 2018 року, який надійшов з угодою про примирення, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Вигівського М.І.,

представника потерпілого Чернової І.П.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2018 року близько 16 години ОСОБА_1 перебувала у приміщенні магазину «Нью Йокер», розташованого в торгівельному центрі «Скаймол» за адресою м. Київ, пр-т Ватутіна, 2-т.

У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , впевнившись у тому, що за її злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, взяла три пари жіночих джинсів, артикул 03-923, вартістю 193 гривні 85 копійок, артикул 51-705, вартістю 232 гривні 77 копійок, артикул 03-530, вартістю 328 гривень 92 копійки, всього на загальну суму 755 гривень 54 копійки, що належать ТОВ «Нью Йокер Україна», та поклала їх до своєї сумки, яку заздалегідь облаштувала металевою фольгою та направилась до виходу з магазину.

У подальшому, ОСОБА_1 пройшла повз касову зону та рамку магнітного контролю не розрахувавшись за товар, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, заподіявши ТОВ «Нью Йокер Україна» матеріальну шкоду на загальну суму 755 гривень 54 копійки.

Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

12 серпня 2021 року у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001768 від 16 лютого 2018 року, між представником потерпілого Черновою Іриною Павлівною та обвинуваченою ОСОБА_1 у порядку, передбаченому положеннями ст.ст.468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до умов угоди, представник потерпілого Чернова І.П. та обвинувачена ОСОБА_2 за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст.471 КПК України, виклали формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст.185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, розмір майнової шкоди, яку ОСОБА_1 добровільно відшкодувала у повному обсязі, при цьому обвинувачена ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію її дій за ч. 1 ст.185 КК України.

Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинення нею кримінального правопорушення, а саме: за ч. 1 ст. ст.185 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені потерпілому та обвинуваченій.

Розглядаючи, у порядку встановленому п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення між потерпілим та підозрюваною дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просить суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання та інші, передбачені угодою заходи.

Представник потерпілого Чернова І.П. у судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення, укладену між нею та обвинуваченою ОСОБА_1 , призначити останній узгоджену ними міру покарання, при цьому підтвердила, що ОСОБА_1 відшкодувала завдану матеріальну шкоду, шляхом повернення майна, та що їй роз`яснені та зрозумілі наслідки укладення угоди та обмеження їй права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати у подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні також просила суд вказану угоду, укладену між нею та представником потерпілого Черновою І.П., затвердити і призначити їй узгоджену в угоді міру покарання, при цьому обвинувачена ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі пред`явленого їй обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, зазначила, що вона добровільно повернула викрадене майно.

Крім того, при вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. ст.185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, відповідно до вимог ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між представником потерпілого Черновою І.П. та обвинуваченою ОСОБА_1 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Крім того, перевіряючи угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених положеннями ст.65 КК України.

Разом з тим, слід зазначити, що як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення 16 лютого 2018 року.

Санкція ч. 1 ст. 185 КК України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 185 КК України, яка діє на день розгляду кримінального провадження, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

З наведеного вбачається, що ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції змін, внесених Законом України від 22 листопада 2018 № 2617-VIII, який набрав законної чинності 01 липня 2020 року) посилює верхню межу покарання у виді штрафу, а саме збільшує суму штрафу.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 5 КК України, суд дійшов до переконання, що в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про примирення, укладеної між представником потерпілого Черновою І.П. та обвинуваченою ОСОБА_1 відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним у судовому засіданні, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому її дії підлягають кваліфікації ч. 1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 66 КПК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 67 КПК України, - судом не встановлено.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 314 , ст.ст. 373, 374, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 12 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001768 від 16 лютого 2018 року, укладену між представником потерпілого Черновою Іриною Павлівною , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та обвинуваченою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, та призначити їй за це кримінальне правопорушення, узгоджене сторонами угоди про примирення від 12 серпня 2021 року, покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить суму 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в доход держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у справі: джинси жіночі, артикул 03-923, вартістю 193 гривні 85 копійок, артикул 51-705, вартістю 232 гривні 77 копійок, артикул 03-530, вартістю 328 гривень 92 копійки, які передані під зберігальну розписку на відповідальне зберігання представнику магазину «Нью Йокер», - залишити власнику; поліетиленовий пакет чорного кольору, який всередині облаштований металевою фольгою, який зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського УП - знищити; диск на якому розміщений відеозапис, з проведення слідчого експерименту - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій ОСОБА_1 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Л.А. Мельниченко