Рішення № 100600520, 22.10.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3662/21

пр.№ 2/464/1239/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/3662/21

учасники справи:

позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»

відповідач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

вимоги: стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води

представник учасників справи:

представник позивача ОСОБА_4

представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Яцишин А.В.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2021 року за послуги з централізованого опалення у сумі 42 114,81 грн, інфляційних втрат в сумі 7233,55 грн, 3% річних в сумі 3443,59 грн, разом 52 791,95 грн, покликаючись на неналежне виконання зобов`язань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою суду від 01 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечили.

За положеннями ч.ч.4, 5 ст.178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Про зазначені вимоги вказано в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Яцишином А.В. подано відзив на позов, однак всупереч наведеним положенням закону та вимогам ухвали суду не надано доказів надіслання (надання) такого іншим учасникам справи. Указане недотриманням представником відповідача цивільного процесуального законодавства має наслідком порушення принципу змагальності і надання можливості відповісти на висловлені аргументи. Таким чином суд не приймає відзив до уваги. Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності, де і зареєстроване їх місце проживання. Указане підтверджується довідкою з місця проживання від 28 квітня 2021 року за № 3, відомостями органу реєстрації від 02 та 03 червня 2021 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 липня 2021 року за № 263932033.

Позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» за вказаною адресою надаються послуги з централізованого опалення, про що свідчать акти про включення системи теплопостачання.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.9, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі зобов`язані оплачувати за надані житлово-комунальні послуги. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Також за положеннями ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Виходячи з приписів ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний позов, суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц, якою зроблено наступні висновки.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно з розрахунком позивача за спірною адресою за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2021 року утворилася заборгованість на загальну суму 52 791,95 грн, яка складається з наступного: 42 114,81 грн – послуги з централізованого опалення; 7233,55 грн – інфляційні нарахування; 3443,59 грн – 3 % річних. Відповідачами указаний розрахунок не спростовано, а відтак такий приймається судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Суд акцентує увагу на приписах ст.264 ЦК України, якою визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з відомості про нарахування та оплату послуг з централізованого опалення, відповідачі періодично протягом спірного періоду сплачували за дані послуги, чим визнавали борг, а тому в силу згаданої статті строк позовної давності не є пропущеним.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 461/14558/14-ц, від 18 лютого 2019 року у справі № 237/2976/13-ц.

Наведені законодавчі положення та обставини справи свідчать, що відповідачі мають зобов`язання перед позивачем по оплаті житлово-комунальних платежів і зазначене ними не спростовано. З урахуванням несплати відповідачами житлово-комунальних послуг з них на користь позивача в солідарному порядку (ст.541 ЦК України) підлягає до стягнення 52 791,95 грн. Порушене відповідачами цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі. У матеріалах справи відсутні відомості, що б спростовували даний висновок суду.

Судові витрати

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідачів слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 2270,00 грн судового збору (по 756,67 грн з кожного).

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2021 року за послуги з централізованого опалення у сумі 42 114,81 грн, інфляційних втрат в сумі 7233,55 грн, 3% річних в сумі 3443,59 грн, а всього 52 791,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» по 756,67 грн судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код за ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2021 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО