Рішення № 100599489, 26.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2021 Справа №607/18933/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Свергун Т.В., перекладача - Белякової О.О., представника позивача - Дядишин Л.В., відповідача - ОСОБА_1 , його представника - Вереса М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільські області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , просить примусово видворити громадянина Узбекистану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України, звернути рішення суду до не гайного виконання.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Узбекистану, в`їхав на територію України 01.03.2021 через КПП „Бориспіль" з приватною метою та проживав у АДРЕСА_1 . За порушення правил перебування іноземців в Україні ОСОБА_1 23.07.2021 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, 23.07.2021 Хмельницьким РВ УДМС у Хмельницькій області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , яким останнього зобов`язано покинути територію України до 21.08.2021. Дане рішення було йому оголошено, один із примірників рішення від 23.07.2021 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Узбекистану ОСОБА_1 особисто вручено Відповідачу, йому роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 21.08.2021 самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення про примусове повернення від 23.07.2021, що підтверджується його підписом. 20.10.2021 працівниками Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області виявлено на території міста Тернопіль громадянина Узбекистану ОСОБА_1 . При цьому, іноземцем не зазначено поважних причин не виконання рішення Хмельницького РВ УДМС у Хмельницькій області від 23.07.2021 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни, незаконного перебування на території нашої держави та не вказано з якою метою перебуває у місті. Відповідач із заявою щодо продовження строку перебування на території України, надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту до територіальних органів та підрозділів ДМС України не звертався, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, грубо порушуючи вимоги законодавства, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Тому, вважає, що є підстави для примусового видворення.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених в ньому.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали. Пояснили, що відповідач планує самостійно покинути територію України та вже купив квиток. Раніше в нього не було коштів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Узбекистану, в`їхав на територію України 01.03.2021 через КПП «Бориспіль" з приватною метою (до брата ОСОБА_5 ) та проживав у АДРЕСА_1 .

За порушення правил перебування іноземців в Україні ОСОБА_1 23.07.2021 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400,00 грн.

З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, 23.07.2021 Хмельницьким РВ УДМС у Хмельницькій області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , яким останнього зобов`язано покинути територію України до 21.08.2021 р..

Рішення було йому оголошено, один із примірників рішення від 23.07.2021 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Узбекистану ОСОБА_1 особисто вручено Відповідачу, йому роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 21.08.2021 самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення про примусове повернення від 23.07.2021, що підтверджується його підписом.

Вказаного рішення відповідач не оскаржував.

20.10.2021 працівниками Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області громадянина Узбекистану ОСОБА_1 виявлено на території міста Тернопіль.

Відповідач із заявою щодо продовження строку перебування на території України, надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту до територіальних органів та підрозділів ДМС України не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно частин першої та другої статті Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця і бо особи без громадянства на території України.

Відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Узбекистан про умови взаємних поїздок громадян, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 11 від 10.01.2002 (далі - Угода) між Україною та Республікою Узбекистан діє безвізовий режим. Статтею один Угоди громадяни держави однієї Сторони можуть в`їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і прописки (реєстрації), що діють в ціп державі, по документах, зазначених у Додатку до цієї Угоди.

Законом, а саме, частиною шістнадцятою статті 4 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу па в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. Частина третя статті 9 Закону передбачає, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Підпунктом 2 пункту 2 „Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150, передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Згідно з вимогами статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно пункту 14 статті 1 Закону визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

В силу вимог ч.ч. 5, 6 ст. 26 вищевказаного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 29 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 року № 1, «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини:

1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення;

2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Згідно з вимогами статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Узбекистану, після закінчення дозволених законом строків перебування на території України по даний час території України не покидав, чим порушив встановлені правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені строки.

Також, у встановлений строк без поважних причин відповідач не виконав рішення про примусове повернення з України, жодних заходів щодо виїзду за межі України у строк вказаний у рішенні про примусове повернення з України не вживав.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від добровільного виїзду за межі України на законних підставах.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем громадянином ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , законодавства України, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, що виражається в знаходженні на території України понад встановлений законом строк.

Відповідач не звертався із клопотанням про продовження строку перебування, не виконав в добровільному порядку рішення уповноваженого органу про залишення території України у встановлений термін, яке не було оскаржене.

Судом не встановлено обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі України.

Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Крім того, відповідач не звертався до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів на спростування доводів позивача та безпідставність позовних вимог.

Згідно з вимогами пункту 3 частини другої статті 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання та те, що відповідачем порушуються правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, враховуючи особу відповідача, який тривалий час ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, з метою забезпечення реального виконання судового рішення, вважає за можливе звернути рішення суду до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 2, 5, 7-9, 72 79, 90, 41, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), про примусове видворення за межі України - задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції у 10 - денний строк з дня проголошення рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Реквізити сторін:

Позивач: Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області, бул. Шевченка, 10 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 37839038, електронна адреса - te@dmsu.gov.ua.

Відповідач: громадянина Узбекистану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 11.02.2021, АДРЕСА_1

Головуючий суддяВ. М. Позняк