Рішення № 100599364, 25.10.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6740/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючої судді Білінська Г.Б.

при секретарі Терех У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача ,стягнення неправморіно нарахованих фінансових послуг та моральної шкоди,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив зобов`язати відповідача - АТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок та від тіла кредиту відрахувати неправомірно нараховані відсотки за користування кредитним лімітом з рахунку за номером IBAN: НОМЕР_1 за договором SAMDN52000078125022 від 18.03.2013 за період 01.06.2017 року до повного закриття усіх рахунків за вказаним номером та договором. Окрім цього просить зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» припинити нарахування відсотків за викристання кредитним лімітом з рахунку за номером IBAN: НОМЕР_1 , за договором SAMDN52000078125022 від 18.03.2013 до повного закриття усіх рахунків за вказаним договором, а також повернути ОСОБА_1 незаконно списані кошти із заробітної плати на суму 18 838,09 грн.

Крім цього, позивач вважає, що відповідач своїми діями заподіяв йому моральну шкоду ,яку оцінює в розмірі 700 000 грн. та просить стягнути в його користь.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 18.03.2013 року він та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі також - "Банк", "ПриватБанк") уклали угоду № SAMDN52000078125022 про відкриття банківського рахунку за номером IBAN: НОМЕР_1 . Як військовослужбовець та учасник бойових дій, позивач звернувся до "ПриватБанку" із заявою та копіями документів з вимогою припинити нараховувати відсотки за користування кредитом та здійснити перерахунок і повернути неправомірно стягнені з нього відсотки за кредитом. Однак, банк відмовив у задоволенні заяви. У зв`язку із цим він вимушений був звернутись з позовом в суд. Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 12.01.2021 р. зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснити перерахунок суми тіла кредиту по угоді № SAMDN52000078125022 від 18.03.2013 р. із врахуванням пільг, передбачених п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 01.06.2017 р. по 01.12.2020 р.

Однак, відповідач рішення не виконав. Натомість з АТ КБ «Приватбанк» постійно надходять дзвінки із погрозами щодо наслідків несплати кредиту , що негативно впливає на його психологічний стан, від чого погіршився стан здоров`я і через таке він не зміг належним чином здати тести на проходження конкурсу на вищу посаду.

У судовому засіданні позивач підтвердив свої вимоги та дав пояснення, аналогічні змісту позову та уточнення до нього.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, покликаючись на зміст відзиву, поданого на позовну заяву.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши подані сторонами докази в підтвердження та заперечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.03.2013 року ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі також - "Банк", "ПриватБанк") уклали угоду № SAMDN52000078125022 про відкриття банківського рахунку за номером IBAN: НОМЕР_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 12.01.2021 р. зобов`язано Акціонерне Товариство Комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок суми тіла кредиту із нарахованими відсотками за користування кредитним лімітом за договором № SAMDN52000078125022 від 18.03.2013р., укладеним із ОСОБА_1 , із врахуванням пільг, передбачених п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 01.06.2017р. по 01.12.2020р.

Окрім цього, у рішення суд зазначив, що вважає вимоги ОСОБА_1 про відрахування суми неправомірно нарахованих відсотків за користування кредитним лімітом з рахунку за номером IBAN: НОМЕР_1 , за договором SAMDN52000078125022 від 18.03.2013 за період 01.06.2017 - 01.12.2020р., а також зобов`язання відповідача припинити нарахування йому відсотків за використання кредитним лімітом за договором SAMDN52000078125022 від 18.03.2013 ,починаючи з 01.10.2020 р.,безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

У даному позові позивач ставить аналогічні вимоги, змінивши лише дати періоду стягнення - з 01.06.2017 р. до повного закриття усіх рахунків за укладеним з ним договором.

У судовому засіданні встановлено, що рішення суду від 12.01.2021 р. перебуває на стадії виконання.

Верховний Суд у своєму рішенні від 10.10.2019 р. у справі №320\8618\15-ц зробив висновок ,що неефективним способом захисту є: визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та\або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасно здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу відсотків, пені, штрафу може бути лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань та безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами, буде оцінюватись судом відповідно до вимог процесуального законодавства.

На цьому суд наголошував у попередньому рішенні від 12.01.2021 р.

Окрім цього, зважаючи на те, що вказане рішення перебуває на стадії виконання , заявлення алогічних вимог ,які охоплюють термін ,завзначений у рішенні від 12.01.2021 р., суд вважає необгрунтованим.

Ст. 1167 ЦК України передбачає, що зобов`язання з відшкодування моральної шкоди виникає за наявності :

-моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага,-

-неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди,

-причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою,

-вини заподіювача шкоди .

П.4 постанови Пленуму Верховноо Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної \немайнової\ шкоди від 31.05.1995 року позивач повинен довести причинний звязок між заподіяною йому моральною шкодою та неправомірними діями \бездіяльністю\ відповідача .

Відповідно до ст. 81 ЦПК УКраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не подано суду жодних доказів того, що між погіршенням його стану здоров`я та неуспішною здачею тестів під час конкурсу на зайняття вищої посади та діями відповідача мається причинний звязок.

Відтак,суд вважає вимоги позивача про стягнення моральної шкоди недоведеними.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 14, 16, 1054, 1055,1167 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача ,стягнення неправомірно нарахованих фінансових послуг та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 25.10.2021 р.

Суддя Г. Б. Білінська