Постанова № 100598849, 26.10.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

711/6379/21

3/707/1418/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Худяки Черкаського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого рибаком ТОВ «Мореход 3000», про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

в с т а н о в и л а :

Гр. ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» та відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог частини 2 статті 45 вказаного Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, «після звільнення», оскільки граничний термін подачі був до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року, а декларація фактично подана 10 червня 2021 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Перед початком судового розгляду справи гр. ОСОБА_1 було роз`яснено права відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнав та пояснив, що не знав про обов`язок подання вказаної декларації.

Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Лисик М.А. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, зазначивши про наявність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вислухавши пояснення гр. ОСОБА_1 , заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, вважаю необхідним зазначити наступне.

Як вбачається із витягу із наказу № 29/ОС-20 від 21 лютого 2020 року, винесеного в.о. начальника СІЗО – начальника арештного дому Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» підполковником внутрішньої служби Заїкою О.М., ОСОБА_1 з 24 лютого 2020 року призначено на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

Наказом начальника СІЗО – начальника арештного дому Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» полковника внутрішньої служби Дяченка Р.А. № 84/ОС-20 від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 16 червня 2020 року, у відповідності до пункту 7 частини 1 статті 77 ЗУ «Про національну поліцію».

За змістом статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з вимогами підпункту "д" пункту 1 частини першої статті 3 вищевказаного Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.

Абзацом 3 частини 8 статті 14 Закону України «Про Державну кримінально- виконавчу службу» передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".

Відтак, суд вважає доведеним той факт, що гр. ОСОБА_1 згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та є суб`єктом декларування.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно із п. 5 ч. 1, ч. 9 ст. 12 Закону, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Наказом НАЗК № 168/19 від 12.12.2019, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2019 за № 1300/34271 «Про затвердження змін до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, внесено зміни до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, та, зокрема, визначено, що «декларація після звільнення» - подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації.

З огляду на вищевикладене, гр. ОСОБА_1 мав обов`язок у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2021 року до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року подати до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію «після звільнення» особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з відомостями, отриманими з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення, подана гр. ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, 10 червня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

За вказаних обставин, в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується наступними доказами по справі:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення № 382/2021 від 28 вересня 2021 року;

- рапортом оперуповноваженої УСР в Черкаській області ДСР НП України лейтенанта поліції Никогда О.С.;

- копією електронної декларації гр. ОСОБА_1 від 10 червня 2021 року;

- листом керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції О. Амплеєва від 22 липня 2021 року;

- повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, № 11/1322/Дч від 05 квітня 2021 року;

- витягом з наказу в.о. начальника СІЗО – начальника арештного дому Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» підполковника внутрішньої служби Заїки О.М. № 29/ОС/-20 від 21 лютого 2020 року;

- витягом з наказу начальника СІЗО – начальника арештного дому державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» полковника внутрішньої служби Дяченка Р.А. № 84/ОС-20 від 16 червня 2020 року;

- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;

- поясненнями гр. ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.

Доказів, які б свідчили про об`єктивні обставини, що унеможливлювали подання гр. ОСОБА_1 декларації «після звільнення», суду не надано.

Твердження гр. ОСОБА_1 про неподання декларації у зв`язку з необізнаністю в законодавстві, суд не може взяти до уваги, оскільки згідно з відомостями, отриманими з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції, останній мав попередній досвід подання декларації та був обізнаний з алгоритмом її подання.

При накладенні адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність гр. ОСОБА_1 , не вбачаю.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що до гр. ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті, так як воно є необхідним і достатнім для його виправлення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із гр. ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.172-6, ст.ст. 280,283,284 КУпАП,-

у х в а л и л а :

Визнати гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Т. А. Миколаєнко