Постанова № 100598418, 02.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2021 Справа №607/9187/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.

за участі секретаря Комінярської О.М.

представника позивача Нюні О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Нюня О.І. звернувся в суд із позовом до Галицької митниці Держмитслужби, у якому просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0590/20900/21 від 27 квітня 2021 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 52 759,29 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 03 липня 2019 року позивач придбав автомобіль – «BMW X1», VIN: НОМЕР_1 , рік випуску: 2010, за вартістю 66000 шведських крон. 16 липня 2019 року його представником ОСОБА_2 (декларантом) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію UA403010/2019/010637 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його митну вартість в розмірі 66000 шведських крон. Митну вартість транспортного засобу визначено за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 66000 шведських крон. Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UA403010/2019/010637 від 16 липня 2019 року та доданих до неї документів, здійснив митне оформлення транспортного засобу за заявленою митною вартістю. Проте, 04 травня 2021 року позивач отримав постанову Галицької митниці Дермитслужби в справі про порушення митних правил №0590/20900/21 від 27 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. В тексті якої зазначено, що митними органами Королівства Швеції листом 10.07.2020 № UTR2019-379, надано копію рахунку-фактури №693 від 27.06.2019 відповідно до якої автомобіль «BMW XI», VIN: НОМЕР_1 продано шведською компанією «GLOBAL TRIANGLE АВ» за 86 000 шведських крон. З огляду на зазначене відповідач вважає, що позивач подав недостовірний рахунок фактуру, занизив вартість авто і відповідно недоплатив 17 586,43 гривень митних платежів. Позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності необгрунтованою, такою що не відображає дійсних обставин справи, складеною за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного закону, оскільки відповідачем до спірної постанови не долучені матеріали, що стали підставою перевірки ЕМД UA403010/2019/010637 від 16.07.2019 (службові записки, запити, скарги, спрацювання ризиків, тощо), не долучені запит до митних органів Королівства Швеції та відповідь нього з додатками, зокрема рахунку-фактури №693 від 27.06.2019, витяг бухгалтерського обліку «GLOBAL TRIANGLE АВ», що показує транзакцію та повідомлення того факту, що рахунок-фактура № ЕНХ773 від 03.07.2019 у них відсутній, не долучені докази (поштові, e-mail, тощо) надіслання/отримання цих документів. В постанові не наведені жодні факти стосовно того, що документи подані разом із ЕМД UA403010/2019/010637 від 16.07.2019 й визначені у ч.2 ст. 53 МК України - містять розбіжності, неточності, ознаки підробки чи не містять відомостей щодо вартості автомобіля. Не долучені й докази здобуті в ході проведення перевірки, зокрема пояснення декларанта. Відповідач не провів аналізу можливості завищення продавцем «GLOBAL TRIANGLE АВ» вартості автомобіля та відповідно подання недостовірних рахунків-фактур у компетентні фіскальні органи Королівства Швеції, з метою повернення ПДВ, ставка якого в Швеції складає 25%. Жодного умислу в позивача на скоєння протиправних дій, описаних в оскаржуваній постанові не було, а відповідачем не наведено й не доведено. Окрім цього, відповідь митних органів Королівства Швеції датована й надана відповідачеві 10.07.2020, а оскаржувана постава винесена 27.04.2021. Тому враховуючи, що правопорушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України належить до триваючих правопорушень, що прямо передбачено статтею 467 Митного кодексу України, адміністративне стягнення за порушення митних правил мало бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень, а відтак строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив.

Ухвалою судді від 28 травня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил та вказано, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

20 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позов згідно якого Львівська митниця Державної митної служби проти задоволення позовних вимог заперечила та просила відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що Митними органами Королівства Швеції листом від 10.07.2020 № UTR2019-379 надано копію рахунку-фактури (faktura) № 693 від 27.06.2019, відповідно до якої автомобіль марки «BMW X1», номер кузова - НОМЕР_1 , продано швецькою компанією «GLOBAL TRIANGLE АВ» за 86000 швецьких крон (згідно з курсом НБУ на 16.07.2019 становить 236 317,68 грн.). Станом на дату здійснення митного оформлення сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України вказаного автомобіля, становить 117 287,95 гривень, з яких: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами - 23631,77 гривні; акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами - 34721,91 гривні; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами - 58934,27 гривень. Таким чином, несплачена сума митних платежів складає 17 586,43 гривень. З метою отримання пояснень ОСОБА_1 стосовно документального митного оформлення, відповідачем скеровано на адресу позивача лист про необхідність прибуття до митниці для дачі пояснень. Вказаний лист був отриманий ОСОБА_1 , проте до митниці він не з`явився та причини неявки не повідомив після чого 30 березня 2021 року за його відсутності було складено протокол про порушення митних правил №0590/20900/21. В ході провадження у справі про порушення митних правил № 0590/20900/21 встановлено, що декларування вказаного автомобіля Тернопільській митниці ДФС від імені громадянина України ОСОБА_1 здійснювалося ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_2 ) відповідно до Договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів № 08/07/3 від 08.07.2019. Згідно п. 6.2 Договору № 08/07/3 від 08.07.2019 повну юридичну відповідальність за достовірність даних, зазначених ним в документах, що надаються виконавцю та митним органам несе Замовник, в даному випадку - Дєдюх Віктор Вікторович. Так, рахунок-фактура (faktura) № ЕНХ773 від 03.07.2019 у якому зазначена вартість автомобіля в розмірі 66 000 шведських крон не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, оскільки не містить жодних підписів та печаток. Також, рахунок наданий гр. ОСОБА_1 № ЕНХ773 від 03.07.2019, співпадає з реєстраційним номером транспортного засобу марки «BMW XI», номер кузова - НОМЕР_1 , що можливо вказує на його недостовірність. Митними органами Королівства Швеції листом від 10.07.2020 № UTR2019-379 (лист ДМСУ № 20/20-02-01/7.4/109 від 04.02.2021) надано копію рахунку-фактури (faktura) № 693 від 27.06.2019, відповідно до якої автомобіль марки «BMW X1», номер кузова - НОМЕР_1 , продано швецькою компанією «GLOBAL TRIANGLE АВ» (Box 417, 124 04 Bandhagen) за НОМЕР_3 швецьких крон (згідно з курсом НБУ на 16.07.2019 становить 236 317,68 гривень). На підставі цих документів встановлено, що в дійсності покупцем (отримувачем) виступив гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ціна автомобіля становить 86000 швецьких крон. Оскільки справжня вартість автомобіля є значно більшою, то переміщення цього автомобіля позивачем на територію України призвело до неправомірного зменшення розміру належних до сплати митних платежів на суму 17 586,43 гривень. Таким чином доводи позивача про відсутність в його діях складу правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються останніми. Також на увагу не заслуговують доводи позивача щодо спливу строку притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки митницею інформація про факт ухилення від сплати митних платежів позивачем стала відома Галицькій митниці Держмитслужби у зв`язку із отриманням листа ДМСУ № 20/20-02-01/7.4/109 від 04.02.2021, яким митниці надано лист митних органів Королівства Швеції від 10.07.2020 № 171112019-379, копію рахунку-фактури (faktura) № 693 від 27.06.2019. Із вказаних документів встановлено, що справжня ціна автомобіля марки «BMW X1», номер кузова - НОМЕР_4 становить 86 000 швецьких крон (згідно з курсом НБУ на 16.07.2019 становить 236 317,68 гривень), а не 66 000 швецьких крон (згідно з курсом НБУ на 16.07.2019 становить 181 360,08 гривень), яка вказана в рахунку-фактурі № ЕНХ773 від 03.07.2019. Наявність в розпорядженні митниці інформації та документів про справжню ціну вказаного транспортного засобу дало можливість спеціалізованому підрозділу Галицької митниці Держмитслужби, управлінню адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів, визначити суму митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу.

Представник позивача Нюня О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час дату судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.485 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 486 Митного кодексу України визначено, що завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи зміст наведених вище норм чинного законодавства, необхідно вказати, що склад правопорушення, визначеного ст.485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Відповідно до ст.10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 Митного кодексу, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст.485 Митного кодексу України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил слід вважати як завершені дії, спрямовані на порушення митного законодавства, так і спробу їх вчинення.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Суд, який здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях чи домислах. Кожна сторона має довести свої вимоги та заперечення належними доказами.

Відповідно до статті 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються зокрема, висновком експерта.

Судом встановлено, що 09.07.2019 року митним постом «Мостиська» Львівської митниці ДФС здійснено пропуск на митну територію України товару легкового автомобіля «BMW X1 XDRIVE 23d, що був в експлуатації, 2010 року випуску, модельний рік - 2010, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна – дизель, об`єм двигуна -1995 куб.см, потужність двигуна - 150 кВт, номер двигуна – не визначено, колір – коричневий, повна маса – 2160 кг, загальна кількість місць включаючи водія – 5, торговельна марка «BMW», виробник «BMW AG» Німеччина/DE», який переміщувався згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ №UA 403010/2019/104443 від 08.07.2019.

Як підставу для пропуску на митну територію України вказаного товару ОСОБА_1 для здійснення митного контролю було подано рахунок-фактуру (faktura) №ЕНХ773 від 03.07.2019 р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , видане 27.06.2019 р. компетентними органами Королівства Швеції, згідно яких швецькою компанією «GLOBAL TRIANGLЕ АВ» продано ОСОБА_1 автомобіль марки, «BMW X1», номер кузова - НОМЕР_1 , за ціною 66 000 швецьких крон.

Згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ 403010/2019/104443 від 08.07.2019 вартість автомобіля становить 66 000 швейцарських крон. Окрім того, у вказаній декларації зазначено, що особою, відповідальною за фінансове врегулювання є ОСОБА_1

27.04.2021 року в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби України Колобродовим А.В. складено постанову про порушення митних правил № 0590/20900/21 відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 52 759,29 грн.

Вказана постанова складена у відсутності особи, що притягується до відповідальності.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом заявлення в електронній митній декларації типу ІМ40ЕЕ 403010/2019/104443 неправдивих відомостей щодо вартості транспортного засобу, а саме фактурна та митна вартість товару становить 66 000 швецьких крон. Крім цього вказано на те, що листом митних органів Королівства Швеції від 10.07.2020 р. № UTR2019-379 надано копію рахунку-фактури №693 від 27.06.2019 р. відповідно до якої автомобіль марки «BMW X1», номер кузова - НОМЕР_1 , продано швецькою компанією «GLOBAL TRIANGLЕ АВ» за 86 000 швецьких крон. Відтак, з урахуванням встановлених обставин митним органом зроблено висновок про те, що несплачена сума митних платежів складає 17 568,43 грн.

Частиною 1 ст.352 МК України передбачено, що під час проведення перевірок посадові особи органів доходів і зборів можуть використовувати документи, визначені Митним кодексом України, податкову інформацію, експертні висновки, судові рішення, документально підтверджені відомості, отримані від уповноважених органів іноземних держав щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України 17 листопада 2005 року №1118 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за №1428/11708, власник ТЗ або уповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

Так, підставою для прийняття спірної постанови була інформація яка містилась у листі митних органів Королівства Швеції від 10.07.2020 № UTR2019-379 згідно якої шведські митні органи зв`язалися з компанією «GLOBAL TRIANGLЕ АВ» з метою одержання інформації на що компанія повідомила, що вони продали 53 з 59 автомобілів про які йдеться. Всі ці автомобілі були придбані і забрані клієнтами з України, і клієнти заплатили за автомобілі банківськими переказами. Шведські митні органи не можуть знайти жодної інформації в експортній системі про експорт жодного зі згаданих автомобілів з території Швеції.

До вказаної відповіді долучено рахунок-фактуру №693 із змісту якої вбачається, що автомобіль марки «BMW X1», номер кузова - НОМЕР_1 , продано швецькою компанією «GLOBAL TRIANGLЕ АВ» за 86 000 швецьких крон покупцю ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 .

Однак, окрім вказаного вище листа та фактури відповідачем на підтвердження свої доводів відносно того, що вартість транспортного засобу становить саме 86 000 швецьких крон не надано жодних доказів.

Також, суд звертає увагу, що при наявності спірної інформації щодо вартості транспортного засобу автотоварознавче дослідження в ході розгляду митної справи не проводилося, експертні висновки відсутні.

Слід зазначити, що імпортований позивачем автомобіль має свої особливості, як і кожен транспортний засіб в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень, а різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Крім цього, митний орган у разі сумніву щодо характеристик транспортного засобу, який ввозиться на митну територію України, має повноваження запитувати у декларанта додаткові документи або коригувати митну вартість.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішення про коригування митної вартості відповідачем не приймалось й додаткові документи у декларанта не запитувались.

Щодо доводів сторін у справі стосовно строків притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил суд зазначає наступне.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 статті 264 МК встановлено, митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (частини 5, 6 статті 264 МК).

Відповідно до частини 5 статті 255 митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Частиною 1 статті 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п`ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п`ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

Відповідно до статті 491 МК підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Фіксація правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій посадових осіб з перевірки наявності в діях особи складу правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення, тобто встановлення певного факту та загальних ознак вчиненого діяння.

При цьому, як зазначено Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 640/20172/16-а, статтею 467 МК встановлено строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил. Диспозиція статті 485 МК передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони правопорушення, і порушення, що встановлене митним органом щодо позивача – заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо визначення митного режиму і як наслідок застосування пільги по сплаті митних платежів – не носить триваючого характеру, оскільки є вчиненим з моменту подання відповідної декларації. Тобто, у даному випадку з моменту подання декларації ймовірно протиправні дії більше не вчиняються, відтак інкримінований позивачу склад діяння не носить триваючого характеру.

Судом встановлено, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК сплив, оскільки часові рамки вчинення позивачем порушення митних правил, яке ставиться йому у вину митним органом, – липень 2019 року, моментом виявлення такого – липень 2020 року, після отримання відповіді уповноваженого органу Королівсьва Швеції, а оспорювана постанова відповідачем прийнята 27 квітня 2021 року.

Аналізуючи вимоги частини 1 статті 486, статті 489 МК щодо з`ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, приписів частини 1 статті 466 МК щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, частини 1 статті 531 МК щодо підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, оскільки з моменту вчинення правопорушення та до моменту винесення оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил сплинуло більше ніж шість місяців, суд приходить до переконання, що таке стягнення накладено поза межами строків, передбачених статтею 467 МК, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, суд в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховує висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 24 грудня 2020 року у справі № 461/3117/17 та у справі № 569/7509/16-а, відповідно до яких заявлення з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в митних деклараціях неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, не носить триваючого характеру, адже час можливого вчинення такого правопорушення безпосередньо пов`язаний з поданням відповідних декларацій.

Таким чином, твердження відповідача щодо не порушення строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у справі про порушення митних правил, із посиланням на те, що відповідачу стало відомо про факт ухилення позивачем від сплати митних платежів лише після отримання 04 лютого 2021 року листа від ДМСУ, яким митниці надано лист митних органів Королівства Швеції від 10 липня 2020 року є безпідставне, оскільки вказаний лист отриманий уповноваженими державними органами України електронною поштою та підписаний електронним підписом, що безпосередньо зазначено у ньому.

Відтак, комунікація між митними органами, а саме передача інформації вчинена поза розумними строками більш як шість місяців з моменту отримання відомостей про імовірність порушення митних правил, не може свідчити про належне виконання своїх обов`язків службовими та посадовими особами митних органів та не може тлумачитися на користь останніх та на шкоду законним правам та інтересам осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до норм ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановленні обставини справи та вищенаведенні законодавчі норми суд приходить до неспростовного переконання, що відповідач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довів правомірність свого рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до ст.485 МК України, а відтак постанову Галицької митниці Держмитслужби України від 27 квітня 2021 року у справі про порушення митних правил №0590/20900/21, слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Згідно із ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що позивачем пропущений строк на подання позову про оскарження постанови в справі про порушення митних правил з поважних причин, суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на подання позову, оскільки спірну постанову він отримав 04 травня 2021 року, у період з 05 травня 2021 року по 24 травня 2021 року проходив реабілітацію від наслідків коронавірусної хвороби, після чого 24 травня 2021 року він звернувся за правовою допомогу та 25 травня 2021 року подав позов.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 454 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Постанову в справі про порушення митних правил №0590/20900/21 від 27 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 52 759,29 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 454 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Галицька митниця Держмитслужби, код. ЄДРПОУ – 43348711, місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич