Рішення № 100597731, 26.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13345/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши за правилами, визначеними Главою 11 КАС України, у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, в інтересах якого діє адвокат Свида Олександр Георгійович /м. Ужгород, вул. Собранецька, 104/, до Управління патрульної поліції в Закарпатській області /Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошового, 2/ про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Свида О.Г., звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, в якому просить скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції в Закарпатській області серія БАА №485852 від 28 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.126 КУпАП як незаконну.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2021 року поліцейським Управління патрульної поліції в Закарпатській області було складено постанову серії БАА №485852 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП. Дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб був зупинений без причини, після зупинки транспортного засобу працівник поліції не представився та при складенні самої постанови нечітко зазначив своє звання, прізвище, ім`я та по-батькові, після цього почав вимагати документи та склав оскаржувану постанову. ОСОБА_1 не роз`яснено суті правопорушення, не роз`яснено його прав, в тому числі право користуватися юридичною допомогою. Крім цього, зазначає, що працівники поліції стверджували, що у ОСОБА_1 закінчився термін дії посвідчення водія для керування транспортними засобами. На спростування цього ОСОБА_1 було пред`явлено працівникам поліції посвідчення водія в офіційному додатку «Дія», яке дійсне до 03.10.2045 року, однак працівник поліції не визнав даний документ та зазначив в постанові, що гр. ОСОБА_1 не має права керувати транспортними засобами, оскільки термін дії документа, що дає право керувати транспортними засобами зійшов.

12 жовтня 2021 року відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №485852 від 28.09.2021 року в м. Ужгороді по вул. Гагаріна водій ОСОБА_1 керував ТЗ марки «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий паском, чим порушив п.2.3 (в) ПДР України. Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний автомобіль було зупинено, водієм зазначеного автомобіля виявився ОСОБА_1 , інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України, на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. Під час перевірки документів інспектор встановив, що строк тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами в ОСОБА_1 закінчився 26.09.2021 року та не був ним продовжений в Управлінні патрульної поліції в Закарпатській області, про що інспектор проінформував водія. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог п.2.3 (в) та 2.1 (а) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 .

Стягнення витрат на правничу допомогу вважає необгрунтованим, так як позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у заявленному розмірі, такі витрати є явно завищеним. Окрім цього, зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано розрахунку витрат на професійну правову допомогу.

В задоволенні адміністративного позову просить відмовити; сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністратвиної відповідальності не є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, через канцелярію суду позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Інші процесуальні дії у справі

07 жовтня 2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2 Глави 11 КАС.

Обставини справи, встановлені судом.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА № 485852 від 28 вересня 2021 року позивача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що 28 вересня 2021 року о 12 год. 24 хв. в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 72 ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий, при перевірці документів встановлено, що ОСОБА_3 не має права керувати вказаним транспортним засобом, а саме зійшов термін документів, що дає право керування, чим порушив п.2.1 (а), 2.3. (в) Правил дорожнього руху.

Оцінка Суду

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно доводів позивача про скасування постанови з підстав відсутності факту та доказів вчинення позивачем правопорушення, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 121 КУпАП встановлено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За положенням частини 2 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР ).

Відповідно до пп. «в» п. 2.1 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Так, на обґрунтування відзиву та на підтвердження порушення позивачем 28.09.2021 вимог ПДР України, за порушення яких ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, представником відповідача надано відеозапис, який було зроблено за допомогою технічних приладів, що мають функції відеозапису.

З дослідженого судом відеозапису, наданого відповідачем, вбачається, що на ньому НЕ зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме: факт того, що позивач 28 вересня 2021 року о 12 год. 24 хв. в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 72, керував транспортним засобом марки «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий; не зафіксовано момент перевірки документів водія.

Навпаки, відеозапис починається з подій, коли ОСОБА_1 , сидячи за кермом транспортного засобу марки «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_1 , використовує засоби пасивної безпеки, якими обладнаний такий автомобіль. Суд констатує, що відеозапис, наданий відповідачем, не містить момент вимоги поліцейського пред`явити посвідчення водія.

ОСОБА_1 в позовній заяві стверджував, що він на вимогу працівника поліції пред`явив Е- посвідчення водія в офіційному додатку «Дія», яке дійсне до 03.10.2045 року.

Відповідно до ст. 265-1 КУпАП України у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17.12.2008 (далі - Порядок № 1086) установлено, що до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення.

Згідно з п. 6 Порядку № 1086 тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві за заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення; після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв`язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування); у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядкупозачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно роздруківки з мобільного додатку «Дія» позивач ОСОБА_1 має посвідчення водія категорії А1,А,В1, В,С1,С,ВЕ,С1Е,СЕ, дійсне до 03.10.2045, видане Ужгородським ВРЕВ УДАІ, серії номер НОМЕР_2 . Даних щодо прийняття судом рішення щодо позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом відповідач не надав.

За таких обставин, після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, ОСОБА_1 мав звернутися за отриманням вилученого документа, і таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Так як ОСОБА_1 має дійсне Е- посвідчення водія в мобільному додатку «Дія», суд приходить до висновку, що така обставина, з урахуванням фактичних обставин справи, прирівнюється до повернення особі вилученого посвідчення водія, а тому ОСОБА_1 станом на 28.09.2021 мав право керувати транспортним засобом.

Будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія, в тому числі в мобільному додатку «Дія», відповідачем не надано.

Отже, за відсутності доказів наданих у відповідності до вимог КАС України неможливо встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП.

Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення. При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації або без належного підтвердження, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною 5 статті 121 та частиною 2 статті 126 КУпАП, оскільки будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, позивач протиправно притягнений до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 та частиною другою статті 126 КУпАП у зв`язку із відсутністю належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 17.07.2021 серії ЕАН №4497927.

З цих підстав, керуючись статями 1-3, 77, 241-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Аміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Свида Олександр Георгійович, - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №485852 від 28 вересня 2021 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, про притягнення ОСОБА_1 за частиною п`ятою статті 121, частиною другою ст.126 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у розмірі 3 400 гривень - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. О.Кошового, 2, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2021.

Суддя Олена ГОЛЯНА