Ухвала суду № 100597699, 22.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9810/18

1-кс/308/4608/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., при секретарі судового засідання Вільчак В.В., за участю прокурора Хрипак М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Коваленко О.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Гичка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Лазаренко В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 – ч. 1 ст. 362 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Гичка І.В., за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018070000000023 від 21.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 27 – ч. 1 ст. 362 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 10.08.2006 укладено генеральний договір № 65, у межах якого у цей же день укладено додаткову угоду № 1 та 13.02.2007 додаткову угоду № 2, згідно яких ОСОБА_2 було надано кредит на суму 200 000 доларів США.

Також, 15 травня 2007 року між АКБ «Украсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 26, згідно якого останньому надано позику у сумі 150 000 доларів США.

В якості забезпечення ОСОБА_2 зобов`язань по вищенаведеному генеральному договорі № 65 від 10.08.2006 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та АКБ «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір № 65 від 10.08.2006 та іпотечний договір № 26/1 від 15.05.2007, згідно якого в іпотеку банку було передано магазин та станцію обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,0843 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110100000:17:003:0072, які на праві спільної часткової власності належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також, в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань по вищевказаним договорам між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як іпотекодавцями, 10.08.2006 укладено іпотечний договір № 65/1 та іпотечний договір № 26 від 17.05.2007, згідно яких в іпотеку АКБ «Уксоцбанк» передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та земельну ділянку, площею 0,0843 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:17:003:0071 та недобудовану станцію технічного обслуговування, автомийку та магазин за адресою: АДРЕСА_4 , які на праві спільної часткової власності належали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно поданого клопотання, в подальшому 29 вересня 2017 року був укладений договір факторингу у простій письмовій формі між АКБ «Укрсоцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо», за яким відступлено право вимоги за договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007, генеральним договором № 65 від 10.08.2006, додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 до генерального договору № 65 від 10.08.2006, що укладені між АКБ «Укрсоцбанк» та громадянином ОСОБА_2 .

Крім того, 29 вересня 2017 року був укладений договір цесії-передачі прав за іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 за реєстровим № 992, іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 за реєстровим № 995, іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 за реєстровим № 3751 та іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 за реєстровим № 3764, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо», за умовами якого передано останньому всі права за вищенаведеними іпотечними договорами.

В той же час, 29 вересня 2017 року був укладений договір про відступлення прав вимоги за договором невідновлювальної кредитної лінії № 26 від 15.05.2007, генеральним договором № 65 від 10.08.2006, додатковою угодою № 1 від 10.08.2006 до генерального договору № 65 від 10.08.2006 та додатковою угодою № 2 від 13.02.2007 до генерального договору № 65 від 10.08.2006, укладений у простій письмовій формі між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_1 , за умовами якого були передані права вимоги до боржника ОСОБА_2 за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 цього договору ТОВ «Фінансова компанія Інвест Кредо» передало ОСОБА_1 право грошової вимоги у загальній сумі 11 670 994, 62 грн. до боржника ОСОБА_2 за вищенаведеними кредитними договорами.

Аналогічно, 29 вересня 2017 року, був укладений договір по передачі прав за іпотечним договором № 26 від 15.05.2007 за реєстровим № 992, іпотечним договором № 26/1 від 15.05.2007 за реєстровим № 995, іпотечним договором № 65 від 10.08.2006 за реєстровим № 3751 та іпотечним договором № 65/1 від 10.08.2006 за реєстровим № 3764, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» та громадянином України ОСОБА_1 , за умовами якого було передано останньому всі права за вказаними іпотечними договорами.

Так, ОСОБА_1 , у період з 29.09.2017 по 13.03.2018, достеменно знаючи, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається позов власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , іпотекодержателем якого він є, а саме земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 та розташованої на ній будівлі станції технічного обслуговування, автомийки та магазину, загальною площею 905,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , про визнання недійсними договорів поруки та договорів іпотеки щодо даного майна, і рішення по суті судом не прийнято, будучи обізнаним, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/8454/16-ц від 27.10.2017 та постанови Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області на вищевказане майно накладено арешт і заборонено будь-яким чином розпоряджатись вищевказаним майном на період вирішення спору у суді, умисно, незаконно, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій охоплених єдиним умислом, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, заволодів правом власності на вказане майно - Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_5 , за наступних обставин.

ОСОБА_1 13.03.2018 реалізуючи свої злочинні наміри на незаконне збагачення та на незаконне заволодіння правом власності на чуже майно, умисно, незаконно, шляхом обману, не приховуючи вказані відомості про наявність судового спору, предметом якого є об`єкт реєстраційних дій та наявність вищенаведеної ухвали Ужгородського міськрайонного суду, звернувся до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду, із заявою про реєстрацію права власності за ним Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_5 , надавши при цьому вказаній особі неправдиві відомості щодо адреси даної земельної ділянки, вказавши для цього адресу місцезнаходження даної земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_4 , яка формально в іпотеці не перебувала.

В свою чергу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду, діючи всупереч своїх посадових обов`язків, як особи, що надає публічні послуги, незважаючи на розбіжності щодо адреси знаходження земельної ділянки, зазначені у заяві поданій ОСОБА_1 , документах поданих ним же, як підставу для отримання права власності (іпотечного договору) та відомостям у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в порушення вимог п. п. 4, 5 ч. 1, ч. 8 ст. 18, ч. 5, 6 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (із змінами та доповненнями) та пунктів 101, 12, 14, 18, 19, 22, 61 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1127, розгляд заяви ОСОБА_1 не зупинила, всупереч вимогам вищенаведених законодавчих актів, без перевірки та усунення вказаних розбіжностей в адресах місця розташування вказаної земельної ділянки, за допомогою власного комп`ютера, зареєструвала за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, присвоївши при цьому адресу вказаній земельній ділянці: АДРЕСА_4 .

Таким чином, слідчий наголошує, що ОСОБА_1 умисно, незаконно, шляхом обману, заволодів правом власності на Ѕ земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належала ОСОБА_5 .

Вартість вказаної земельної ділянки згідно висновку експерта № 9845,9881,9882,9883 від 13.05.2019, становить 672 877, 65 гривень. Вказаними діями ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на вищенаведену суму, що відповідно до п. 3 примітки 1 до ст. 185 КК України є великим розміром.

Крім того, ОСОБА_1 , у період часу з 29.09.2017 по 13.03.2018, достеменно знаючи, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається позов власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , іпотекодержателем якого він є, а саме земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та розташованої на ній будівлі станції технічного обслуговування, автомийки та магазину, загальною площею 905,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , про визнання недійсними договорів поруки та договорів іпотеки щодо даного майна, і рішення по суті судом не прийнято, будучи обізнаним, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/8454/16-ц від 27.10.2017 та постанови Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області на вищевказане майно накладено арешт і заборонено будь-яким чином розпоряджатись вищевказаним майном на період вирішення спору у суді, умисно, незаконно, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом спрямованим на особисте збагачення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій охоплених єдиним умислом, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, заволодів правом власності на вказане майно - Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_5 , за наступних обставин.

ОСОБА_1 13.03.2018 реалізуючи свої злочинні наміри на незаконне збагачення та на незаконне заволодіння правом власності на чуже майно, умисно, незаконно, шляхом обману, не приховуючи вказані відомості про наявність судового спору, предметом якого є об`єкт реєстраційних дій та наявність вищенаведеної ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, звернувся до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із заявою про реєстрацію за ним Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_5 , надавши при цьому вказаній особі неправдиві відомості щодо адреси даної земельної ділянки, вказавши для цього адресу місцезнаходження даної земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_4 , яка формально в іпотеці не перебувала.

При цьому, підбурив останню до вчинення несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах.

В свою чергу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок, щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, діючи всупереч своїх посадових обов`язків, як особи, що надає публічні послуги, незважаючи на розбіжності щодо адреси знаходження земельної ділянки, зазначені у заяві поданій ОСОБА_1 , документах поданих ним же, як підставу для отримання права власності (іпотечного договору) та відомостям у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в порушення вимог п.п. 4, 5 ч. 1, ч. 8 ст. 18, ч. 5, 6 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (із змінами та доповненнями) та пунктів 101, 12, 14, 18, 19, 22, 61 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1127, розгляд заяви ОСОБА_1 не зупинила, всупереч вимогам вищенаведених законодавчих актів, без перевірки та усунення вказаних розбіжностей в адресах місця розташування вказаної земельної ділянки, за допомогою власного комп`ютера, зареєструвала за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, присвоївши при цьому адресу вказаній земельній ділянці: АДРЕСА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 підбурив особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та обвинувальний висновок щодо якої скерований до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, до несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі – Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо реєстрації права власності за собою на Ѕ земельної ділянки площею 0,0843 га під кадастровим номером 2110100000:17:003:0071, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належала ОСОБА_5 .

Слідчий вказує, що 12 жовтня 2021 року гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 – ч. 1 ст. 362 Кримінального кодексу України, а саме у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та в підбурюванні до вчинення несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), атоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 – ч. 1 ст. 362 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування, незаконного впливати на потерпілих тобто чинити на них психологічний тиск чи фізичний вплив щоб вони змінили або відмовились від своїх показів, або схиляти їх до дачі неправдивих показань з обставин вчинення ним кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інші кримінальні правопорушення, приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Вказав, що зазначені у клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а обрання менш суворого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.

Захисник підозрюваного адвокат Коваленко О.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та пояснив, що підозра у вчиненні його довірителем інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою. Зауважив, що з часу повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину і розгляду клопотання останній не допускав порушень процесуальної поведінки та вказав, що названим прокурором ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, може запобігти захід у виді домашнього арешту у нічний час або особисте зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні також заперечив про свою причетність до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тому просив обрати йому більш м`який запобіжний захід та підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно витягу з кримінального провадження №22018070000000023 від 21.03.2018, органом досудового розслідування – СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 185, ст. 356, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 27 – ч. 1 ст. 362 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 12.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 – ч. 1 ст. 362 КК України.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З досліджених матеріалів слідує, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, не веде аморальний спосіб життя, є вдівцем та у нього на утриманні перебувають двоє дітей ОСОБА_6 , 2001 року народження, який навчається у ДВНЗ «УжНУ» та ОСОБА_7 , 2005 року народження, яка навчається в Ужгородській класичні гімназії.

Також слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що з моменту внесення вказаних відомостей до ЄРДР минуло більше 2,5 років, після повідомлення ОСОБА_1 про підозру до моменту звернення з даним клопотанням минуло вісім днів, підозрюваний ОСОБА_1 не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, доказів зворотного надано не було, та не допускав інших порушень процесуальної поведінки.

Крім того, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні даних злочинів за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя.

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 4 ст. 27 – ч. 1 ст. 362 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосуванням електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою;

2) заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

3) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 10 грудня 2021 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного – відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе