Ухвала суду № 100597664, 25.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5671/20

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду

25.10.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Козак А.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до компанії «KIWI.com s.r.o.» та авіакомпанії «WIZZ Air Hungary LTD», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: АТ КБ «Приватбанк», про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до компанії «KIWI.com s.r.o.» та авіакомпанії «WIZZ Air Hungary LTD», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: АТ КБ «Приватбанк», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.09.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.11.2020 року постановлено доручити компетентному суду в Чеській Республіці вручити відповідачу «KIWI.com s.r.o.» та компетентному суду в Угорщині вручити відповідачу авіакомпанії «WIZZ Air Hungary LTD» копію ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, даної ухвали та судову повістку про час і місце проведення судового засідання, матеріали позовної заяви з додатками, запропонувавши відповідачу подати відзив на позов чи заяву про визнання позову, допитати його з наступних питань: чи визнає він позов, якщо ні, то чому; які він має докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову; чи згоден він на розгляд справи у його відсутності. Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від відповідного компетентного органу в Чеській Республіці та Угорщині на судове доручення про вручення документів.

Відповідачів повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 22.10.2021 року о 15.00 год. Одночасно проінформовано, що у разі неявки в судове засідання 22.10.2021 року, резервною датою судового засідання визначено 22.12.2021 року о 15.00 год.

Судове доручення про вручення документів виконано та протокольною ухвалою суду від 22.10.2021 року провадження у даній справі виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Позивач у підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача компанії «KIWI.com s.r.o.» у підготовче засідання не з`явися, при цьому від останнього надійшла заява від 24.03.2021 року з позицією по суті спору, згідно з якою просить відмовити у задоволенні позову з упередженням через відсутність юрисдикції.

Представник відповідача авіакомпанії «WIZZ Air Hungary LTD» у підготовче засідання не з`явися, при цьому від представника останнього – адвоката Волковецького Д.С. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Зазначене клопотання про закриття провадження у справі у засіданні, призначеному на 22.10.2021 року, просить провести за відсутності представника WIZZ Air Hungary LTD.

Представник третьої особи АТ КБ «Приватбанк» у підготовче засідання не з`явився, письмові пояснення щодо позову не подано, клопотань про відкладення підготовчого засідання до суду не надходило

Суд вважає за можливе провести підготовче засідання без участі представників відповідачів та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Передбачені ч. ч. 2, 5 ст. 198 ЦПК України підстави для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви судом не встановлені.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

У поданому клопотанні про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, представник відповідача авіакомпанії «WIZZ Air Hungary LTD» – адвокат Волковецький Д.С. посилається на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки суд не має юрисдикцію щодо даної справи відповідно до ч. 1 ст. 33 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень 1999 року (Монреальська Конвенція). Зауважує, що Візз Ейр не погоджується з позицією позивача, що він має право на звернення до суду з позовом про захист прав споживачів, оскільки у цивільних справах з іноземним елементом міжнародна підсудність визначається міжнародним договором (за наявності), а не положеннями ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 33 Монреальської Конвенції юрисдикція щодо вирішення даного спору належить судам інших держав. У справах з іноземним елементом міжнародна підсудність спору визначається міжнародним договором, а не нормами ЦПК України. Зазначає, що рейс мав бути виконаним Wizz Air Hungary Ltd., компанією, яку позивач визначив відповідачем у даній справі та місцезнаходження якої є місто Будапешт, Угорщина. Оскільки Wizz Air Hungary Ltd. зареєстрована за законодавством Угорщини, ця компанія вважається іноземною юридичною особою. Таким чином, представник відповідач вважає, що даний спір має іноземний елемент. Відтак, перед зверненням до суду на підставі ЦПК України позивач повинен був з`ясувати, чи застосовні правила міжнародного договору України відносять даний спір до підсудності судів України. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Монреальської Конвенції українські суди не мають юрисдикцію розглядати даний спір. Звертає увагу, що суду належить застосувати Монреальську Конвенцію, а не ч. 5 ст. 28 ЦПК України, для визначення міжнародної підсудності даного спору. Наголошує, що позивач міг пред`явити позов виключно в таких юрисдикціях: місцезнаходження ОСОБА_2 , місце основної діяльності ОСОБА_2 , місцезнаходження комерційного представництво ОСОБА_2 , але тільки якщо квитки були придбані через це представництво; місце призначення рейсу. Проте Україна не належить до жодної з цих юрисдикцій: місцезнаходження ОСОБА_2 знаходиться в Угорщині; позивач не довів, що Україна є основним місцем діяльності ОСОБА_2 та в будь-якому разі, такою державою також є Угорщина; позивач не довів, що придбав авіаквитки на рейс W63309 Cluj-Napoca - London Gatwick («Рейс») через представництво ОСОБА_2 в Україні і як випливає з матеріалів справи, квитки на Рейс придбані через веб-сайт Kiwi.com.; місцем призначення Рейсу є місто Лондон (Сполучене Королівство), але не Україна. Таким чином, за твердженням представника відповідача даний позов міг бути поданий до відповідних судів в Угорщині або Сполученому Королівстві, але не до суду України. Отже, згідно з ч. 1 ст. 33 Монреальської конвенції суди України, включаючи суд, не мають компетенції вирішувати даний спір щодо ОСОБА_3 . Посилаючись на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19.07.2021 року у справі № 752/15935/20, практику Вищого господарського суду України, постанову Київського апеляційного суду від 25.02.2021 року у справі № 176/31/20 та постанову Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 761/13278/18, представник відповідача вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки позивач звернувся до українського суду з порушенням правил міжнародної підсудності.

Позивач у підготовчому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, зауваживши, що позов подається не тільки до авіаперевізника, але й до компанії «KIWI.com s.r.o.», що має на території України рахунок в Приватбанк та здійснює діяльність.

Розглянувши вказане клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про захист прав споживачів, порушення яких було допущено при здійсненні міжнародного авіаперевезення, визначивши підсудність за місцем свого проживання.

За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно-правових відносин.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція – це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у червні 2019 року він запланував поїздку до м. Ванкувер (Канада). Ним, 18.06.2019 року через АТ КБ «Приватбанк» було перераховано кошти за авіаквитки в сумі 13620,37 грн. із Румунії (міжнародний аеропорт м. Клуж-Напока) через м. Лондон (аеропорт Гатвік) до Канади (м. Ванкувер) приватній компанії «KIWI.СОМ.», а також за квитки у зворотному напрямку на суму 14147,77 грн., тобто ним було придбано 4 авіаквитки. 22.06.2019 року в Румунії в аеропорту м. Клуж-Напока при проходженні попередньої реєстрації авіаквитків за дві години до вильоту працівниця авіакомпанії «Wizz Air» повідомила його про те, що авіакомпанія «Wizz Air» не забезпечує авіапасажирам транзит в аеропортах м. Лондона і тому він не зможе, на її думку, пройти митний та прикордонний контроль в Лондоні і авіакомпанію можуть оштрафувати. Він надав їй документи (вимоги законодавства Великобританії) на англійській мові, які чітко підтверджували те, що авіапасажирам у яких є австралійські, канадські, новозеландські та американські візи – урядом Великобританії дозволено транзитні перельоти до вказаних країн без транзитних англійських віз при наявності квитка до місця призначення. У його випадку дані обставини підтверджуються наявністю канадської візи та чотирьох авіаквитків із міста Клуж-Напока через м. Лондон до міста Ванкувер (Канада), та зворотні квитки із м. Ванкувер через м. Лондон – до м. Клуж-Напока. Звертає увагу на те, що він пройшов офіційно (без зауважень) митний та прикордонний контроль в аеропорту м. Клуж-Напока (в моєму закордонному паспорті поставлений відповідний штамп із відміткою «виліт»), однак працівниця авіакомпанії «Wizz Air» не пропустила його в літак, тобто зірвала чотири авіарейси: до ОСОБА_4 , а з ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і відповідно у зворотному напрямку. Внаслідок неправомірних і незаконних дій працівників авіакомпанії «Wizz Air» та компанії «KIWI. СОМ» у нього був змінений план (по кількості днів та часу) поїздки до Канади на чотири дні. В обґрунтування матеріальної шкоди вказує: вартість нового квитка до Канади становить 27232,00 грн.; вартість мого проїзду із міста Клуж-Напока (Румунія) до м. Київ – 5500 грн. вартість втрачених двох квитків із Румунії (аеропорт м. Клуж-Напока) до Канади (м. Ванкувер), придбаних 18.06.2019 року у відповідача ОСОБА_2 , компанія KIWI.СОМ – 13620,37 грн. (загальна сума матеріальної шкоди 46352,37 грн.). В обґрунтування моральної шкоди вказує на моральний стрес та переживання та загальну суму моральної шкоди визначає в розмірі 280000 грн. У зв`язку із зазначеним, позив просить суд стягнути на його користь з авіакомпанії «Wizz Air» матеріальну шкоду у сумі 46352,37 грн. та з туристичної компанії «KIWI.СОМ» моральну шкоду в сумі 280000 грн.

Суд зазначає, що правовідносини сторін у галузі міжнародних авіаперевезень пасажирів та багажу не регулюються цивільним законодавством України, та/або Законом України «Про захист прав споживачів», тому що ці правовідносини належать до галузі міжнародного повітряного права та, відповідно, регулюються спеціальною міжнародною конвенцією, а саме Монреальською конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (ч. 2 ст. 3 ЦПК України). Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 3 Повітряного кодексу України.

Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року (Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735.

Частиною 16 ст. 100 ПК України визначено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Водночас, ст. 29 Монреальської конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв`язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Отже, ураховуючи наведені вище положення міжнародного законодавства та законодавства України, авіаперевізник відповідає за неналежне перевезення лише у межах реальних (фактичних) збитків, доведених пасажирами, але не вище ніж розмір відшкодування, встановлений нормами Монреальської конвенції.

Разом з тим, положеннями міжнародного законодавства, зокрема Монреальської конвенції, та національного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері повітряних перевезень, визначено, що за шкоду, завдану внаслідок неналежного надання послуг повітряних перевезень, відповідальність несе перевізник.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд критично ставиться щодо посилань представника відповідача у клопотанні про закриття провадження у справі на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19.07.2021 року у справі № 752/15935/20, в якій, на думку представника відповідача, були встановлені аналогічні обставини, а також практику Вищого господарського суду України, постанову Київського апеляційного суду від 25.02.2021 року у справі № 176/31/20 та постанову Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 761/13278/18, як на підставу закриття провадження у даній справі у з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені представником відповідача аргументи суд вважає необґрунтованими, оскільки вони є виключно його суб`єктивними судженнями та базуються на власному тлумаченні норм матеріального права та їх правозастосуванні, при цьому ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 19.07.2021 року у справі № 752/15935/20 не є обов`язковою у даній справі, виходячи з приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, а у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 761/13278/18 касаційний суд, зазначивши, що правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року (Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, констатував порушення з боку авіаперевізника та задовольнив позовні вимоги позивача до публічної компанії з обмеженою відповідальністю «British Airways Plc» про стягнення на його користь повної вартості невикористаного квитка.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2018 року у справі № 761/46018/16-ц (провадження № 61-33083св18) та від 12 вересня 2019 року у справі № 761/21756/17 (провадження № 61-15579св19).

Враховуючи викладене, виходячи з підстав та предмету спору, з урахуванням наведених представником відповідача підстав для закриття провадження, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача WIZZ Air Hungary LTD. – адвоката Волковецького Д.С. про закриття провадження у справі не підлягає до задоволення.

Крім того, позивачем у підготовчому засіданні заявлено клопотання про виклик до суду свідка ОСОБА_6 , в обґрунтування якого посилається на те, що вказана особа була свідком зазначених у позові подій та може надати об`єктивну інформацію у справі.

Статтею 91 ЦПК України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Розглянувши вказане клопотання про виклик свідка, відповідно до положень ст. 91 ЦПК України суд дійшов до переконання, що з метою всебічного і об`єктивного з`ясування обставин у даній справі клопотання позивача про виклик свідка є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

У підготовчому засіданні судом виконані вимоги, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України. При цьому підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому засіданні немає.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 189, 196-200, 280, 281 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до компанії «KIWI.com s.r.o.» та авіакомпанії «WIZZ Air Hungary LTD», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: АТ КБ «Приватбанк», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, до судового розгляду по суті на 22 грудня 2021 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: вул. Загорська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область.

Справу розглядати суддею одноособово.

Про місце, дату і час судового засідання повідомити учасників справи.

У задоволенні клопотання представника відповідача авіакомпанії «WIZZ Air Hungary LTD» - адвоката Волковецького Данила Степановича про закриття провадження у справі – відмовити.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик свідка – задовольнити.

Викликати для допиту в судовому засіданні, що відбудеться 22 грудня 2021 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, у якості свідка ОСОБА_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за викликом у визначений час і надати правдиві показання про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань на вимогу суду, згідно зі ст. ст. 384, 385 КК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Дата складення повного тексту ухвали – 25 жовтня 2021 року.

Головуюча А.І. Сарай