Рішення № 100596759, 26.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12276/21

Провадження № 2/522/7337/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Косіциної В.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

12.05.2021 р. приватним нотаріусом Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис №65695086 про стягнення з позивача на користь відповідача 500865,61 грн.

Позивач вважає, що при вчиненні спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано вимоги законодавства, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

05 липня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та встановлено спрощений порядок розгляду справи без виклику учасників.

02 вересня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Згода О. про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни за адресою: АДРЕСА_1 , завірені належним чином копій документів, а саме: виконавчого напису №7952 вчиненого 12.05.2021 року про звернення стягнення з громадянина ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКС НАВІГАТОР» ЄДРПОУ 40856598 за Кредитним договором №014/1388/3/11788 від 18.03.2008 року в сумі 500 865,61 грн.; копій документів, які стали підставою для вчинення вищевказаного виконавчого напису.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку:

Верховний Суд в постанові від 27.08.2020 р. у справі № 419/2304/18 зазначив, що суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, а, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Необхідність цього принципу підтверджена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, (провадження № 14-473цс18), в якій зазначено, що «згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм». З аналізу наведених норм процесуального права убачається, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 12.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни вчинено виконавчий напис №7952 про звернення стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лекс Навігатор» заборгованості в загальному розмірі 500865,61 грн. Вказаний виконавчий напис перебуває на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича (виконавче провадження 65695086).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У частині п`ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, -через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Суд звертає увагу на те, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, вчиняючи 20 травня 2021 року виконавчий напис № 7952 приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчого напису № 7952 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, аналогічну позицію висловила ВП ВС у постанові від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17.

Крім того наразі на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси знаходиться справа № 522/2036/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк» за участю ТОВ «Лекс Навігатор» про ТОВ «Лекс Навігатор» про визнання виконаним належним чином та припиненими зобов`язання за Кредитним договором з фізичною особою №014/1388/3/11788, укладеним 18.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк»; та за Додатковою угодою №2 до Кредитного договору з фізичною особою від 01.03.2016 року, укладеною між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК».

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 11.02.2019 відкрито провадження у справі.

Також, як зазначає позивач, в даній справі ТОВ «Лекс Навігатор» подав заяву до суду 24.05.2019 року про процесуальне правонаступництво.

Тобто, на час вчинення оскаржуємого виконавчого напису нотаріуса дана заборгованість за Кредитним договором з фізичною особою №014/1388/3/11788 від 18.03.2008 року є спірною, у зв`язку з чим не додержано вимог ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» та п.3.1. Глави 16 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за №296/5 від 22.02.2012 при вчиненні виконавчого напису.

Крім того, приватним нотаріусом не враховане, що на час вчинення виконавчого напису на розгляді Одеського апеляційного суду знаходиться справа №522/2639/19 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року яким не задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 07.02.2019 р. за Кредитним договором №014/1388/3/11788 від 18.03.2008 р. та Договором іпотеки №014/1388/3/11788 від 18.03.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (ЄДРПОУ 14351016) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор» (ЄДРПОУ 40856598).

Тобто, не вирішено спір про обґрунтованість переходу прав кредитора до ТОВ «Лекс Навігатор» за кредитним договором на підставі якого вчинено вищевказаний виконавчий напис нотаріусом.

Отже, вищевказані обставини не надавали підстав рахувати дану заборгованість як безспірну, враховуючи, що сама заборгованість не визнається позивачем в судовому порядку та оскаржуються підстави переходу прав вимоги до відповідача за кредитним договором.

Аналогічної думки дійшов Верховний суд при винесені постанов: від 19.03.2021 по справі №750/3781/20 від 20.05.2021 та по справі №646/6009/18, від 20.05.2021, за результатами розгляду яких судами винесені рішення про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, беручи до уваги те, що заборгованість боржника не є безспірною, а сам виконавчий напис вчинений на підставі договору вчиненого у простій письмовій формі, що свідчить про вчинення виконавчого напису 12.05.2021 року з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-353 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №7952, вчинений 12.05.2021 р. року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор» заборгованості за кредитним договором № 014/1388/3/11788 від 18.03.2008 року.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення складений та підписаний 26.10.2021 року.

Суддя Косіцина В.В.

26.10.2021