Рішення № 10059656, 03.06.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2010 р.           Справа № 3/28. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м. Чернівці

до приватної фірми «Інтервал», м. Чернівці

про стягнення заборгованості –6815,69 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»звернулося до приватної фірми «Інтервал»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 6815,69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті вартості товару, отриманого за видатковою накладною №Рнк/СV-0007561 від 23.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.03.2010 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 20.04.2010 року.

Ухвалою суду від 20.04.2010 року, розгляд справи, у зв’язку із неявкою представника відповідача, відкладено на 11.05.2010 року, а ухвалою від 11.05.2010 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено за межами двохмісячного строку на 03.06.2010 року.

На день вирішення спору, 03.06.2010 року, представники сторін у судове засідання не заявились, що не перешкоджає розгляду справи без їх участі, оскільки сторони належним чином повідомлені про час і дату судового засідання.

Відповідачем, при цьому, відзиву на позовну заяву не надано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

Згідно з видатковою накладною №Рнк/СV-0007561 від 23.12.2008 року, відповідачем, за довіреністю серії ЯПН №519001 від 23.12.2008 року, отримано від позивача товар на загальну суму 7827,18 грн., вартість якого відповідачем оплачено частково на суму 1000 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, становить 6827,18 грн.

Позивачем було пред'явлено відповідачу вимогу про оплату вартості отриманого товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією претензії №574 від 16.09.2009 року, отриманою відповідачем 18.09.2009 року.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містяться і в статтях 205, 207 Цивільного кодексу України, в яких визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що факт поставки товару за видатковою накладною №Рнк/СV-0007561 від 23.12.2008 року є самостійною угодою, укладеною сторонами у спрощений спосіб.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи, що відповідачем в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, в добровільному поряду заборгованість не погашено, позовна вимога про стягнення з відповідача 6815,69 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватної фірми «Інтервал»(м. Чернівці, вул. Н. Яремчука, 4, код 21431690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»(м. Чернівці, вул. Хотинська, 10-А, код 32490244) 6815,69 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя                                                                      О.В. Гончарук