Рішення № 10059377, 17.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №11/929

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –не з’явився, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітет" до приватного підприємства "Спец-Термо" про стягнення 15325 грн. 85 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 15325 грн. 85 коп.. боргу за поставлений, на умовах укладеного сторонами договору, товар з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 21 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Просперітет" (позивач) та приватним підприємством "Спец-Термо" (відповідач) договору поставки №02-08 позивач поставив відповідачу товар - відсів гранітний та щебінь, за який останній повного розрахунку не провів.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися. Позивач направив суду листа в якому просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору поставки №02/08 від 21 березня 2008 року позивач поставив відповідачу за період з 21 березня по 24 травня 2008р. товар - відсів гранітний та щебінь на загальну суму 253195 грн. 06 коп., що підтверджується накладними №ППСТ№28-03/08 від 28.03.2008р., №ППСТ№31-03/08 від 31.03.2008р., №ПСТ№09-04/08 від 09.04.2008р., №ПСТ№22-04/08 від 22.04.2008р., №ПСТ№13-05/08 від 13.05.2008р., №ПСТ№14-05/08 від 14.05.2008р., №ПСТ№21-05/08 від 21.05.2008р., №ПСТ№23-05/08 від 23.03.2008р., №ПСТ№24-05/08 від 24.05.2008р.

Відповідач по вищевказаному договору розрахувався частково в сумі 242378 грн. 00 коп.

Позивач 11.08.2009р. та 09.04.2010р. направляв на адресу відповідача претензії №238 та №182 з вимогою про погашення боргу, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, однак відповідач у строки, передбачені договором вартість отриманого товару не оплатив, в результаті чого заборгував позивачу за поставлений товар 10817 грн. 06 коп.

Згідно п. 10.2. Договору, за необгругтовану відмову від розрахунку за товар Покупець виплачує пеню у розмірі 0,1% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення, до моменту повного виконання Покупцем свого зобов’язання по платі.

Крім того відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 2055 грн. 24 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 463 грн. 21 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №02-08 від 21 березня 2008 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар - відсів гранітний та щебінь.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 10817 грн. 06 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до п. 6.5. Договору та ст. 625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в сумі 1990 грн. 34 коп., інфляційні та річні. Однак судом встановлено, що розрахунок інфляційних в сумі 2055 грн. 24 коп. та 463 грн. 21 коп. річних проведений позивачем невірно, оскільки останній проводив розрахунок починаючи з 28.11.2008р. по 03.05.2010р.

Оскільки строк виконання зобов’язання відповідача щодо оплати вартості придбаного товару сторонами при укладені договору встановлений не був, то таке зобов’язання виникло у відповідача на сьомий день з моменту отримання вимоги позивача про оплату боргу ( вимоги №238 від 11.08.2009р. та №182 від 09.04.2010р.)

Тому згідно розрахунку проведеного судом відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 1990 грн. 34 коп. пені, 3% річних в сумі 229 грн. 38 коп. та інфляційних, що становлять 897 грн. 82 коп.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Спец-Термо" , вул. Кірова, буд. 56, м. Христинівка, Черкаська область, 20000, код 33435844 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітет", вул. Шафарика, буд. 2, кв. 161, м. Львів, 79032, код 32639003 –10817 грн. 06 коп. боргу, 1990 грн. 34 коп. пені, 897 грн. 82 коп. інфляційних, 229 грн. 38 коп. річних, 139 грн. 34 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 214 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань